Якщо у світі ще хтось бодай трохи сумнівався в тому, що у катастрофі малайзійського “Боїнга-777” 17 липня 2014-го на Донбасі винне російське керівництво, то цього тижня кремлівський представник у Раді Безпеки ООН Віталій Чуркін одним підняттям руки визнав провину своєї держави. Обмовка російського дипломата про сподівання на те, що “БЕЗКАРНІСТЬ настане і щодо тих, хто збивав літак, і тих, хто скеровував його у зону воєнних дій”, можна сприймати як явку з повинною. 

А загалом вето, яке 29 липня Росія наклала на резолюцію щодо створення міжнародного кримінального трибуналу, є нічим іншим, як виявом кремлівського страху і водночас ляпасом родинам загиблих та всьому цивілізованому світові. 

Навіть у самій Росії провладним ЗМІ тепер доводиться пояснювати своїм громадянам, чому їхня країна, яка начебто немає ніякого стосунку до катастрофи і чиї війська начебто не воюють на Донбасі, виступає проти того, щоби розслідування вбивства 298 невинних людей з різних країн світу мало логічну і справедливу розв’язку.

Зазначимо, що проект резолюції щодо трибуналу передбачав створення трьох органів – палати суддів, які мали б проводити досудовий розгляд, власне судовий процес і розгляд апеляцій; посади прокурора та канцелярії. Винуватцям трагедії могло “світити” 30 років тюрми або довічне ув’язнення.

Насправді мало хто вірив, що Росія дозволить створити такий трибунал. Але голосування 29 липня було потрібне для того, аби витягти Кремль “на світло”, підтвердити те, що проти Росії треба не лише продовжувати, але й посилювати санкції. 

Зазначимо також, що під час голосування за резолюцію Радбезу ООН ще три країни – Китай, Венесуела і Ангола – утримались. Вирішального значення це не мало, але подібний факт можна сприймати як невеличкий реверанс цієї трійці у бік Кремля, який опиняється в дедалі глибшій міжнародній ізоляції.

“РФ зробила величезну помилку, скориставшись правом вето, і потрапила під хвилю обурення в усьому світі. Тепер остаточно всім стало зрозуміло, що за цією трагедією стоїть Росія. Це був політично неправильний крок з боку РФ, тому що навіть Китай, який часто підтримує РФ, утримався. Зараз вже мало у кого залишилися сумніви, що сліди ведуть до Кремля. Росія поводиться вкрай неадекватно і агресивно в цій ситуації. І ніяких серйозних аргументів навіть російський МЗС не надав. Були загальні незрозумілі слова Путіна, що цей крок несвоєчасний і контрпродуктивний… Росія, по суті, кинула виклик усьому світу і опинилася в тотальній ізоляції. На Заході просто не можуть дозволити собі поводитися так зухвало, як це робить Путін, але свої висновки вони зробили і, найімовірніше, поставили хрест на режимі Путіна. Тепер дії Заходу будуть послідовніші”, – вважає юрист-міжнародник Олександр Мережко, повідомляє “Слово і Діло”.

У той же час російське вето зовсім не означає, що суд над винуватцями катастрофи не відбудеться. Нідерландське МЗС назвало три альтернативні шляхи: перший – організація міжнародного трибуналу через Генеральну Асамблею ООН (для цього за відповідне рішення повинні проголосувати дві третини членів ООН), ювілейна 70-та Генасамблея має відбутися восени (середина вересня – початок жовтня); другий шлях – створення трибуналу п’ятьма країнами (Малайзія, Нідерланди, Австралія, Бельгія та Україна), які долучені до розслідування трагедії із “Боїнгом” і які стали співавторами резолюції щодо трибуналу в Радбезі ООН; третій – організація процесу в національному суді однієї із зацікавлених країн, до прикладу, в Нідерландах, які втратили найбільше своїх громадян у катастрофі.

Ще за тиждень до голосування у Радбезі ООН адвокат та юридичний консультант міжнародних трибуналів Ґеерт-Ян Кноопс  у інтерв’ю Deutsche Welle, аналізуючи різні шляхи притягнення винних до відповідальності, зазначив, що суд, створений кількома країнами і підтриманий ООН, матиме менше повноважень порівняно із судом, створеним Радою Безпеки ООН (бо не матиме можливості видавати ордери на арешт у всіх країнах). 

Водночас і створення трибуналу під егідою Радбезу ООН мало б свої недоліки, бо це передбачає дуже тривалу процедуру. І навіть за умови позитивного голосування за резолюцію до власне початку судового розгляду минуло б два-три роки. 

Щодо суду в окремій країні, то Ґеерт-Ян Кноопс зауважив, що в Нідерландах система кримінального судочинства з 2003 року має спеціальну палату для міжнародних злочинів – у складі окружного суду Гааги. Вона вже працює і винесла кілька вироків (щодо Руанди, Афганістану і Сомалі). 

Але, знову ж таки, треба розуміти, що за будь-якого варіанта, крім трибуналу під егідою Радбезу ООН, вирок буде складно виконати. Якщо, до прикладу, буде доведена вина російських військових, то Кремль просто не видаватиме їх. Що вже говорити, якщо дійде до звинувачень, висунутих проти конкретних російських політиків, причетних до катастрофи “Боїнга”…

У будь-якому випадку п’ять країн аналізують альтернативні варіанти і готуються до втілення одного з них, адже до Генасамблеї ООН залишилось не так уже й багато часу. 

Водночас глава МЗС України Павло Клімкін у інтерв’ю Associated Press заявив, що через два місяці п’ять країн знову спробують провести резолюцію щодо трибуналу через Радбез ООН. Такий план він пояснив тим, що в жовтні має бути оприлюднений остаточний звіт міжнародних слідчих щодо катастрофи “Боїнга”. “Ми не здаватимемося… І що ж Росія скаже через два місяці? Ми безумовно спробуємо знову, із усіма способами підтримки з боку міжнародної спільноти!” – наголосив він.

Ситуація із голосуванням резолюції щодо трибуналу вже укотре порушила питання про те, як узагалі в майбутньому повинна працювати Організація Об’єднаних Націй. Перший віце-спікер ВРУ Андрій Парубій уже заявив, що Росію треба виключати з Радбезу ООН. Про це говорить і низка експертів. “Якщо Росія ігноруватиме все, тоді треба ставити питання про її виключення з Ради Безпеки ООН. Такі прецеденти ми маємо. Наприклад, якщо візьмемо Лігу Націй, то СРСР був виключений з цієї організації за розв’язання агресії проти Фінляндії. Україна зараз опинилася в аналогічній ситуації, коли стала жертвою воєнної агресії Росії. І ми також маємо право, як у випадку з Фінляндією, ставити питання про виключення Росії з принаймні Ради Безпеки, а можливо – і з ООН”, – заявляє професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Григорій Перепелиця, інформує Радіо Свобода.

Зрозуміло, що втілити це буде дуже складно, але реформувати діяльність ООН, механізми її впливу на міжнародні конфлікти, очевидно, необхідно. До чого свого часу привела неефективність Ліги Націй – попередниці ООН – ми всі пам’ятаємо.

Щодо нинішньої ситуації із розслідуванням катастрофи “Боїнга” нагадаємо, що вже понад рік триває міжнародне слідство, в якому головують Нідерланди. Згідно з опублікованими восени минулого року попередніми висновками Ради безпеки цієї країни, найбільш імовірною причиною падіння літака є потрапляння ракети класу “земля-повітря”. На початку липня цього року слідчі вже склали список потенційних винуватців трагедії. Імен не розкривали. Також відтворена похвилинна хронологія катастрофи і визначене точне місце запуску ракети, яка збила “Боїнг-777”. Попередній звіт Нідерланди планували оприлюднити наприкінці серпня (остаточний, як уже зазначалось, у жовтні), але його текст вже скерували у різні країни. 

“Розслідування завершене. Попередні результати переконливо свідчать, що постріл був зроблений з окупованої російськими військовими території російської ракетою російським екіпажем”, – заявив у річницю трагедії Петро Порошенко.

Водночас відбувся витік інформації від слідчих у західні ЗМІ. До прикладу, американський канал CNN повідомляв, що “Боїнг” збили бойовики ракетою із ЗРК “Бук” із території, яку вони контролюють. У нідерландській прокуратурі після цього підтвердили використання комплексу “Бук” і водночас відмовились коментувати, хто саме міг зробити постріл. 

Тут зазначимо, що в ЗМІ уже з’являлися результати незалежних розслідувань, які вказували і на “Бук”, і на те, що стріляли саме з підконтрольної російським бойовикам території. У березні нідерландські журналісти повідомили, що знайшли на місці катастрофи фрагмент російської ракети. При цьому в різних ЗМІ з’являлись свідчення очевидців, які бачили запуск ракети і вказували на екіпаж російських військових. Також є докази транспортування установки “Бук” із Росії на Донбас. Незалежні розслідування навіть вказували на ймовірні прізвища членів екіпажу ЗРК “Бук”, що збив літак над Донбасом. 

При цьому зрозуміло, що і екіпаж, і власне “Бук”, який вистрілив 17 липня 2014-го, можуть бути вже знищені у Росії, аби замести сліди. Зазначимо, що в Україні вже не раз заявляли, що ракетною установкою могли керувати тільки російські кадрові військові з відповідною підготовкою, а не колишні шахтарі з “ДНР”.