Повного тексту документа наразі немає, однак, судячи з численних заяв світових лідерів, сторонам вдалося погодити всі проблемні питання. “Завдяки рішучості і зусиллям усіх сторін ми успішно завершили переговори і розв’язали суперечку, яка тривала більше 10 років”, – заявила глава європейської дипломатії Федеріка Моґеріні. “Іран підтверджує, що за жодних обставин не буде більше домагатися створення ядерної зброї. Всеосяжна угода включає довгостроковий план Тегерана з узгодженими обмеженнями ядерної програми і описує повне скасування санкцій Ради безпеки ООН, також багатосторонніх та національних санкцій, пов’язаних із ядерною програмою Ірану, включаючи такі галузі, як торгівля, технології, фінанси та енергетика”, – сказала вона.

Держсекретар США Джон Керрі назвав угоду з Іраном “дуже хорошою угодою, якої ми давно домагалися”. За словами Керрі, досягнута домовленість – величезний крок назад від ймовірності роз’язання воєнного конфлікту і поширення ядерної зброї. Він також додав, що якщо Тегеран не дотримається взятих на себе зобов’язань в атомній сфері, санкції США, Євросоюзу та ООН щодо Ісламської республіки буде відновлено.

Наразі відомо, що Іран збереже ядерну інфраструктуру, всі його ядерні об’єкти продовжать функціонувати, продовжиться й розробка центрифуг, але їхня кількість буде скорочена з 19 тисяч до 6100. Також буде змінено конфігурацію реактора на Бушерській АЕС так, щоб він не міг виробляти плутоній (який, власне, і використовується при виготовленні ядерних боєголовок). Іран також повинен буде позбутися 98% своїх запасів збагаченого урану і погодитися на інспекції МАГАТЕ на свої об’єкти. 

В обмін Ісламська республіка отримає доступ на світові ринки нафти та до рахунків, на яких зберігаються прибутки від експорту наф­ти. Євросоюз уже пообіцяв зняти санкції щодо банківських операцій і доступу до міжнародної системи платежів SWIFT. Важливо також, що скасовано обмеження і для іранських студентів, які досі не могли отримувати за кордоном освіту з низки дисциплін, так чи інакше пов’язаних із ядерною енергетикою. Крім того, Іран зможе легально купувати закордонну зброю, хоча і з деякими обмеженнями.

Єдиним, хто залишився незадоволеним, виявився Ізраїль. Міністр науки, технології та космосу країни Дані Данон назвав угоду “небезпечною для всього світу” і звернувся до Конгресу США та національних парламентів, щоб заблокувати угоду. “Тепер, коли переговори закінчилися, настав час дій. Я закликаю наших друзів і союзників у відповідних парламентах, яким було доручено розглянути цей договір, відхилити цю вкрай небезпечну угоду”, – підкреслив Данон.

Нагадаємо, що перемовини між сторонами почалися більш ніж 10 років тому. Іранська ядерна програма почала викликати питання у Заходу із серпня 2002 року, коли стало відомо про те, що під містом Ерак було таємно побудовано завод із виробництва важкої води, а під Нетензе – комбінат, який займається збагаченням урану. Це прямо вказувало на те, що в Ірані йдуть роботи, що здатні призвести до створення власної ядерної зброї.

До 2006 року МАГАТЕ і міжнародне співтовариство з перемінним успіхом вели з Тегераном переговори щодо ядерної програми. Іран усіляко пручався, врешті-решт це призвело до міжнародних санкцій, і країна опинилася відрізаною від економіки решти світу. Зокрема, Ірану заборонили легально торгувати нафтою.

Більше того, 2009 року США та Ізраїль реально розглядали можливість зав­дання масованих авіаударів по іранських ядерних об’єктах. Відлига настала 2013-го, коли США почали секретні переговори з лідерами Ірану, а президентом останнього став прозахідний політик Хасан Рухані.

У листопаді 2013 року нарешті розпочалися переговори у форматі “6+1” – Іран та група у складі США, Британії, Франції, Німеччини, Китаю та Росії. Після ухвалення в Женеві тимчасового спільного плану дій, дискусії “шістки” та Ірану проходили у Відні, Монтре, Лозанні і Женеві протягом багатьох раундів, починаючи з лютого 2014 року. Завершальний переговорний раунд тривав в австрійській столиці цілих 18 днів.