Учора лідери 19 країн єврозони на саміті в Брюсселі досягли домовленності щодо третьої програми допомоги Греції. Республіка отримає 86 мільярдів євро за умови проведення реформ і запровадження режиму жорсткої економії, проти якого на нещодавньому референдумі висловилися понад 60% греків.

Зокрема, було досягнуто домовленості про те, що Греція виділить об’єкти для приватизації загальною вартістю 50 млрд євро, прина­ймні половина з яких будуть використані для рекапіталізації грецьких банків. Нагадаємо, що 28 червня грецький уряд призупинив роботу фінансових установ, запровадивши контроль за рухом капіталу, щоб зупинити відтік грошей за кордон, і встановши ліміт на зняття готівки – не більше 60 євро на добу на людину.

Тепер усе залежить від самих греків. У разі, якщо грецький парламент у вівторок-середу законодавчо затвердить досягнуту з Євросоюзом угоду, тоді парламенти інших країн єврозони зможуть провести власні голосування з цього питання. Грецькі парламентарі мусять схвалити шість законопроектів, в яких, зокрема, йдеться про приватизацію, а також пенсійну та податкову реформи, які включають радикальний перегляд системи нарахування податку на додану вартість. Суттєве підвищення ставки ПДВ чекає на ресторанний бізнес (який є однією з основ туристичної галузі) та судноплавні компанії (один із головних сегментів грецької економіки), крім того планується повне скасування пільг з ПДВ для грецьких островів, на збереженні яких до останнього наполягали Афіни. 

Нагадаємо, що з травня 2010 року по кінець червня 2015-го Греція перебувала під дією двох міжнародних програм пільгового кредитування з боку Міжнародного валютного фонду та єврозони. Їхній сумарний обсяг становив 240 мільярдів євро. Жодної з програм не було доведено до формального завершення.