У неділю, 5 липня, у Греції пройшов референдум, під час якого жителі країни висловили своє ставлення до угоди з “трійкою” міжнародних кредиторів (Міжнародним валютним фондом, Європейським центральним банком і Єврокомісією). 

Згідно з офіційними даними, 61% греків сказав рішуче “oxi” (“ні”) і не підтримав плану реструктуризації заборгованості, реалізація якого передбачає запровадження заходів жорсткої економії, різке скорочення державних видатків, насамперед соціальних, підвищення податків у обмін на рефінансування грецьких боргів, а також їх часткову реструктуризацію. 

Колись благополучна Греція вже п’ятий рік поспіль борсається в боргах. У квітні 2010 року Афіни офіційно звернулися до Євросоюзу по фінансову підтримку, щоб уникнути банкрутства. Європа дати гроші погодилась, але в обмін на скорочення бюд­жетних витрат. Ще тоді греки войовниче сприйняли слово “економія” – у травні 2010-го країною прокотилися масові протести, під час яких загинули три людини. Відтоді Євросоюз влив у грецьку економіку десятки мільярдів євро, але поліпшення так і не настало. Щоб віддати відсотки за попередніми борговими зобов’язаннями, Греція брала нові позики, тож усе починалося спочатку.

Депутат Європарламенту від Бельгії Філіп Ламбер запропонував Греції зменшити витрати на оборону і так стабілізувати національний бюджет. Ламбер, який є одним із лідерів Європейської партії зелених, нагадав, що у грецької армії більше бойових підрозділів і літаків, ніж у німецької (!), а витрати Афін на оборону неспіврозмірні фінансовим можливостям країни. Греція є однією з п’яти країн-членів НАТО (разом зі США, Британією, Литвою та Естонією), яка повністю виконує вимоги статуту Альянсу, відраховуючи на оборону більше 2% валового внутрішнього продукту.

Станом на 1 квітня 2015 року загальна сума державного боргу Греції, за даними міністерства фінансів країни, становила 312,7 млрд євро. За оцінкою Міжнародного валютного фонду, для нормалізації економічної ситуації в країні протягом найближчих трьох років Афінам знадобиться 52 млрд євро. Крім того, частину зовнішнього боргу доведеться просто списати.

30 червня цього року припинила свою дію програма допомоги Афінам від “трійки” головних міжнародних кредиторів (МВФ, Єврокомісії і Європейського центробанку), яким краї­на винна 240 млрд євро. В результаті у Греції заблокували роботу банків і ввели обмеження, за яким одна людина не може зняти з рахунку більше 60 євро на добу. 

Але й це не справило на греків належного враження. Прем’єр-міністр країни Алексіс Ципрас назвав відмову учасників референдуму погодитися на заходи радикальної економії “сміливим рішенням” і повідомив, що уряд країни “готовий повернутися за стіл переговорів із кредиторами”. Про що говорити за столом – толком не розуміє ніхто.

Наразі говорити про автоматичний вихід Греції з єврозони не випадає. Для подібного рішення навіть не існує легальної процедури в базових документах Євросоюзу. Дати грекам ще кілька десятків мільярдів: а навіщо – все-одно розтринькають. Списати борги – значить створити небезпечний прецендент. Тоді безліч боржників у цілому світі крутитиме дулі МВФ, вимагаючи “пробачити і забути”.

Додала оливкової олії до вогню й заява уряду Греції про намір запустити в обіг квазівалюту – боргові розписки IOU (співзвучно з англійським “I owe you” – “Я тобі винен”. – “Пошта”). Розглядається варіант, за якого держава розплачуватиметься цими папірцями з пенсіонерами та працівниками бюджетних установ. Крім того, допускається використання боргових розписок при роботі з постачальниками товарів і енергії.

P.S. Учора у Брюсселі скликали екстрене засідання міністрів фінансів країн єврозони, на якому мали обговорити результати грецького референдуму. Найголов­ніше питання: що робити далі? Чітких відповідей перед початком засідання не мав ніхто.