Кремль шокований – Австрія услід за Бельгією та Францією заявила про намір арештувати російські активи на своїй території.

Зроблено це було на виконання рішення Постійної палати третейського суду в Гаазі, яка присудила РФ виплатити компанії Group Menatep Limited, що представляє інтереси колишніх акціонерів ЮКОСу Леоніда Невзліна і Володимира Дубова, найбільшу в історії компенсацію – 50,2 мільярда доларів. Судді одноголосно ухвалили, що російська влада експропріювала активи ЮКОСу в порушення Енергетичної хартії.

47 російських установ у Бельгії отримали офіційні листи з попередженням про можливий арешт їхнього майна. Банківські установи також отримали циркуляр від судових приставів, у якому пропонується в двотижневий термін надати список фондів, нерухомості, транспортних засобів та іншого цінного майна, що належить Російській Федерації. Конфіскації може зазнати будь-яке майно, яке належить Росії, за винятком власності, що перебуває під дипломатичним захистом. 

Першими “потерпілими” стали пропагандистський телеканал Russia Today та державне інформаційне агентство ТАСС, чиї рахунки у Франції були заморожені. Про арешт деяких рахунків російських компаній і дипломатичних місій в “дочці” російського банку ВТБ у Франції повідомив сам глава банку Андрій Костін.  

Перші коментарі російських високопосадовців були досить специфічні. “Я про ідіотів нічого сказати не можу, окрім побажання звертатися до психіатра”, – цитує главу РЖД (Державна залізнична компанія) Володимира Якуніна Інтерфакс. Згадав медиків і скандально відомий віце-президент “Роснефти” Михайло Леонтьєв: “Якщо вони там перепили пива бельгійського, це не наша проблема. Це проблема абстиненції, вона вирішується візитом до лікаря”.

Проте пізніше риторика змінилася. Попри очевидний політичний негатив перед Кремлем постала ще й проблема грошей, точніше їх відсутності, у зв’язку з падінням доходів від торгівлі нафтою та запровадженими Заходом санкціями. Новина про намір арештувати російську власність прийшла якраз напередодні відкриття економічного форуму в Санкт-Петербурзі, на який Кремль покладав великі надії.

Зрозуміло, що промова Путіна, у якій він закликав західних бізнесменів не боятися санкцій та інвестувати в російську економіку, на тлі хвилі конфіскацій нагадувала фантазії не зовсім здорової людини. Хто ж захоче вкладати гроші в країну, яка банально “віджала” власність ЮКОСу? Рішення арбітражу в Гаазі стосується найперше питання захисту права приватної власності – священного для всього цивілізованого світу поняття.

Якщо для того, аби повернути собі незаконно відібрану власність, акціонерам ЮКОСу довелося звертатися аж у Гаагу, то чи захоче якийсь західний інвестор ризикнути своїми коштами, вклавши їх у російську економіку? Де гарантія, що через рік-два започатковане ним виробництво чи банк не націоналізують?..

Рішення Гаазького арбітражу позначиться і на поки що лояльних до Путіна російських олігархах. Зрозуміло, вони ще активніше виводитимуть зароблені чесно і нечесно гроші в офшори. “Якщо хтось і зважиться повернути капітал у Росію, подумає двічі. Адже якщо відберуть тут, то не допоможе й Гаага. А хто, навпаки, розміщував усе на Заході (особливо це стосується структур, близьких до державних корпорацій), той здригнеться: як з’ясувалося, тепер і там можуть арештувати рахунки”, – зазначив у розмові з Лентою.ру директор російського Інституту пріоритетних регіональних проектів Микола Миронов.

“Страх, що відберуть всередині країни, завжди був, але він компенсувався можливістю захистити активи на Заході, – пояснює він. – Нервозність всередині російської еліти, що й так не стихає після запровадження санкцій, ще більше посилиться. Еліта може почати бунтувати і тиснути на владу”.

Першим проявом цього “неврозу еліти” можна вважати заяву екс-міністра фінансів Олексія Кудріна на вже згадуваному форумі в Санкт-Петербурзі про те, що було б добре провести дострокові президентські вибори, аби “запустити нову програму реформ”.