Президент Росії Путін ще з минулого року на всіх кутках волав про те, що протистояння з Євросоюзом і Сполученими Штатами для нього дрібниця. Мовляв, у Російської Федерації є могутній союзник – Китай. Із ним країна і газом торгуватиме, і сільське господарство розвиватиме, і спільні навчання збройних сил проводитиме.

Однак  цього тижня амбіції Кремля зазнали дошкульного удару – Пекін вирішив дружити не з Росією, а зі Сполученими Штатами. Одним з підсумків візиту до США китайської військової делегації на чолі із заступником голови Центральної військової ради – генерал-полковником Фань Чанлуном став запуск нового механізму співпраці між сухопутними силами двох країн.

Таким чином, двійко донедавна непримиренних супротивників дали знати всьому світу, що не бажають ворогувати, ба більше, готові до активної співпраці, зокрема, в такій делікатній сфері, як забезпечення обороноздатності.

Більшість китайських банків не проводить міжбанківських операцій за участі російських фінансових установ. Також вони значно скоротили участь у зовнішньоторговельних операціях між двома країнами. Про це агентству РІА “Новости” розповів перший заступник голови правління російського банку ВТБ Юрій Соловйов. На його думку,  Китай зайняв таку позицію після введення санкцій США і ЄС проти Росії. Зараз російські компанії позбавлені змоги залучати капітал на внутрішньому ринку Китаю в юанях.

Рамковий документ за механізмом діалогу у сфері обміну і співпраці між сухопутними силами Китаю і США підписали генерал-майор Тан Ін і його американський колега генерал-майор Вільям Хікс, заступник директора Центру з інтеграції сил і засобів сухопутних військ США. Акцент у рамковій угоді зробили на “мирний компонент” і заходи довіри. Підписаний документ, зокрема, відкриває нові можливості для співпраці Пекіна і Вашингтона в ліквідації наслідків стихійних лих, у взаємодії військових медиків, спільних тренуваннях інженерних військ і програмах гуманітарної допомоги. 

Набір нібито традиційний, проте присутній і якісно новий компонент – закріплена на папері змога проведення двосторонніх навчань сухопутних військ двох країн. Ось тут і виникає неприємний для Росії нюанс: американці та китайці цілком можуть тренуватися на території однієї з країн Центральної Азії (колишні республіки СРСР: Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Туркменістан), із якими у Пекіна та Вашингтона існують укладені раніше відповідні домовленості.

Водночас у Кремлі чомусь досі вважають усі території, що свого часу входили до складу Радянського Союзу, “своїми”. Поява на теренах колишніх республік СРСР військових підрозділів клятих американців і нібито дружніх китайців – черговий ляпас імперським амбіціям Путіна.

Тут варто згадати підписані восени минулого року під час візиту Барака Обами в Китай меморандуми про взаєморозуміння у військовій сфері, які стосуються заходів, що дозволяють уникнути випадкового воєнного конфлікту. Це знову ж таки болючий момент для Кремля, який чомусь фанатично вірив у можливість силового протистояння двох монстрів – США та Китаю. 

Підстави для цього були. Минулого року Пекін розпочав активне “освоєння” архіпелагу Сенкаку у Східно-Китайському морі. Донедавна нікому не потрібні дрібні острівці залишалися фактично безпритульними. Інтерес до них прокинувся, коли опублікували результати дослідження геологів, які виявили на шельфі архіпелагу чималі запаси газу. Першим зреагував Китай, однак у суперечку втрутилася Японія – відданий союзник Сполучених Штатів.

Певний час дійсно здавалося, що між Пекіном і Токіо розгориться запекле протистояння, однак останнім часом сторони значно знизили войовничу риторику і, так виглядає, йдуть до порозуміння. Найімовірніше, не в останню чергу завдяки посередництву Сполучених Штатів, чиї дипломати зуміли і японських союзників умовити, і нібито китайських ворогів посадити за стіл переговорів.