Зізнаюся, заголовок до цієї статті – “Ковчег” чи “Титанік”? – я взяла з доповіді керівника незалежної експертної групи “Оцінка ризиків” Досима Сатпаєва iз Казахстану, з якою він днями виступив на науковій конференції в Алма-Аті.

Виступ стосувався перспектив одного з улюблених дітищ Путіна – Євроазійського економічного союзу, який об’єднує РФ, Казахстан, Білорусь, Вірменію та Киргизстан. На думку Сатпаєва, ЄАЕС усе- таки нагадує “Титанік”, пише портал inosmi.ru.

Із 1 січня 2015 року, коли угода про створення об’єднання набула чинності, товарообіг між Росією та Казахстаном упав на 20 відсотків. Ще цікавіше, що найбільшим торговим партнером Астани є не РФ чи Китай, як може видатися, а… Євросоюз. Аналогічна ситуація і з Вірменією – товарообіг з Росією падає, водночас найбільші партнери – країни ЄС.

Показовим є й те, що спроби Путіна запровадити в межах ЄАЕС єдину валюту наштовхнулися на шалений опір Нурсултана Назарбаєва. Він також домігся того, що з договору про ЄАЕС були вилучені положення про спільний парламент та єдиний медіа-простiр.

Досим Сатпаєв стверджує, що в Казахстані постійно точаться розмови про вихід з ЄАЕС. Крім того в країні ростуть антиросійські настрої, і саме під їх впливом Назарбаєв узяв участь у святкуванні 9 травня без георгіївської стрічки, що викликало в’їдливі коментарі Кремля. До речі, те саме зробив і Олександр Лукашенко. 

І казахи, і білоруси висловлюють невдоволення впливом на їхні країни санкцій, застосованих проти Росії. Не надто багато ентузіазму і у вірмен.

Зовнішньоторговельний оборот Росії з країнами ЄАЕС у січні-лютому 2015 року (згідно даних Федеральної митної служби РФ) склав шість мільярдів доларів, у тому числі, експорт – 3,9 млрд, імпорт – два млрд. Товарообіг Росії з Білорусcю (січень-лютий 2015 року) – 3,4 мільярда доларів, у тому числі, експорт –2,2 млрд, імпорт – 1,2 млрд. Iз Казахстаном – 2,4 млрд, у тому числі, експорт – 1,5 млрд, імпорт – 0,9 млрд. Iз Вірменією – 197,5 мільйона доларів, у тому числі, експорт – 186,8 млн, імпорт – 10,7 мільйона доларів.

Як пише вірменський інтернет-ресурс Hetq, “з погляду політичного реалізму, Євразійський економічний союз – це проект, за допомогою якого Росія намагається збільшити свій вплив на пострадянському просторі. Однак щойно народившись, цей проект почав вмирати, оскільки всі спроби реінтеграції пострадянського простору з боку Москви приречені на провал”. 

Дійсно, у своєму нинішньому вигляді ЄАЕС не відповідає первісному задуму Кремля. Проблеми єдиної політики у сфері нафти і газу, а також фінансів передбачається вирішити до 2025 року, що хлопською мовою означає “до часів царя Тимка”. З договору виключені положення, що стосуються регулювання таких важливих питань, як спільні громадянство, зовнішня і військово-технічна політика, охорона кордонів, візовий і паспортний режим. А найголовніше – пункт про право Росії захищати своїх громадян в інших країнах. Проти останнього запекло протестував Казахстан, 23% населення якого становлять етнічні росіяни.

Не надто вдоволений і Киргизстан, який приєднався до ЄАЕС щойно 14 травня 2015 року. Країна щільно зав’язана на Китай і вимоги Росії перекрити потік дешевого китайського ширвжитку добряче дратують Бішкек. Навзаєм киргизи вимагають від росіян чималої фінансової підтримки, яку замордована міжнародними санкціями Москвa не дуже-то хоче виділяти.

Проте найбільша проблема ЄАЕС – агресія Росії проти України та виразно антиросійська позиція Узбекистану. Найбільша країна Центральної Азії з населенням у 30 млн послідовно намагається уникати залежності від Росії в будь-якій формі. Ташкент не тільки не сприяє євразійським проектам, але й критикує їх. Узбекистан має хороші відносини з НАТО, а торгово-економічна інфільтрація США, ЄС і Китаю в цю центрально-азіатську країну продовжує посилюватися.  

Водночас відсутність в ЄАЕС України та Узбекистану ставить під сумнів глобальну мету створення Євроазійського економічного союзу – формування спільного ринку, який забезпечить вільне пересування капіталу, товарів, послуг і робочої сили. “Титанік” йде на дно?