У ніч проти четверга, 2 квітня, в акваторії Охотського моря біля берегів Камчатки перекинувся і затонув великий автономний траулер морозильного типу “Дальний Восток” (збудований, до речі, в 1989 році в українському Миколаєві). Усе сталося настільки швидко, що екіпаж навіть не встиг передати сигнал SOS. 

На борту траулера було 132 особи – суцільний інтернаціонал: 78 росіян, 42 громадян М’янми, п’ять громадян Вануату, троє латвійців і четверо українців. На момент підготовки цього матеріалу до друку було відомо, що 56 моряків загинули, доля 13 людей залишалася невідомою. Шансів знайти їх живими обмаль – температура води в Охотському морі близько нуля градусів, людина здатна протриматися на поверхні в середньому 8-10 хвилин, після чого настає переохолодження і смерть. 

Найімовірнішою причиною трагедії російські слідчі вважають порушення правил ведення риболовного промислу. Фахівці припускають, що перекидання судна сталося через підйом на борт 100-тонного невода. Менш вірогідна причина – зіткнення судна з крижиною, яка дрейфувала. 

14 українських моряків заблоковані на борту корабля Asian Dream під ліберійським прапором, який адміністрація болгарського порту Варна не випускає в море. У лютому судно прибуло до Варни для здійснення ремонтних робіт, однак через накопичені борги фірми-власника корабель арештували. Моряки вже більше чотирьох місяців не отримують зарплату, в них немає коштів для придбання харчів та прісної води. “Судно зареєстроване в Китаї, однак фірма-власник має також представництво в Греції. Кому конкретно належить компанія – невідомо, про це можна тільки здогадуватися”, – повідомив директор морської адміністрації Варни Валентин Єнчев. Болгарські ЗМІ зазначають, що всі зусилля ліберійської й української влади зв’язатися з власником корабля не дали результатів, оскільки сама фірма “захована” в одній з офшорних зон. Тим часом становище українських моряків на борту судна стає все критичнішим. Болгарський Червоний Хрест почав постачати морякам продукти харчування і товари першої необхідності.

Значно цікавішу версію висунув президент Далекосхідної асоціації капітанів Петро Осичанський. “Судно могло зачепитися тралом за субмарину, в результаті чого перекинулося. Тільки підводний човен здатен перевернути великий автономний траулер”, – заявив він.

Ця версія викликала нер­вову реакцію військових. Офіційний представник міністерства оборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков грізно заявив, що подібне припущення – маячня. “У момент трагедії в даному районі акваторії Охотського моря жодних підводних човнів військово-морського флоту не було”, – наголосив генерал.

Водночас варто зазначити, що подібні прецеденти вже траплялися в історії світового судноплавства. Лише за період з 1982 по 1986 роки в європейських водах Північної Атлантики було зафіксовано не менше 10 випадків потрапляння військових субмарин у риболовні сітки мирних траулерів. Усі інциденти, на щастя, минулися без жертв.

А ось у 1981 році в Східно-Китайському морі американський підводний човен “Джордж Вашингтон” врізався в японське вантажне судно “Нісса-мару”, потопивши його. Тоді загинули два японських моряки. Ще більше не пощастило японському навчальному траулеру “Ехіме-мару”, який в 2011-ому під час спливання протаранила субмарина ВМС США “Грінвілл”. Із 35 осіб з траулера врятувалося тільки 26.

До речі, того ж року в акваторії Авачинської бухти на Камчатці в атомний підводний човен Тихоокеанського флоту “Святой Георгий Победоносец” врізався російський же риболовецький сейнер, екіпаж якого включно з капітаном був п’яним, як чіп. Хтозна, чи цього разу не було навпаки – “Дальний Восток” міг наскочити на субмарину, екіпаж якої занадто бурхливо відзначив День сміху.