Бішкек отримав від Північноатлантичного альянсу пропозицію щодо продовження угоди щодо транзиту вантажів для Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Киргизи нібито не проти. Проти росіяни…

“Північноатлантичний альянс поставив перед Киргизстаном питання про продовження угоди щодо транзиту вантажів для Міжнародних сил сприяння безпеці з урахуванням зміни формату операції в Афганістані”, – заявив міністр закордонних справ Киргистану Ерлан Абдилдаєв. Як повідомив міністр, у зв’язку з цим у МЗС країни вже відбулася міжвідомча нарада з питання можливої участі Киргизстану у транзиті вантажів для нової місії НАТО в Афганістані “Рішуча підтримка”. 

Ключовим пунктом є авіабаза “Манас” – аеропорт неподалік столиці Киргизстану Бішкека. З грудня 2001 року тут регулярно сідали і злітали американські військово-транспортні літаки C-17, які забезпечували проведення воєнної операції проти руху “Талібан”. Тут також дислокувалися спеціальні підрозділи армії США, що забезпечували охорону стратегічного об’єкта. Кремль усюди волав, що Киргизстан – його “зона впливу”, але нічого зробити не міг. І киргизи, і американці чомусь знайши спільну мову. 

Росіяни сподівалися, що киргизи з часом усвідомлять: Америка – “імперія зла”. Але не склалося. Бішкек, так виглядає, не проти далі спів­працювати зі Сполученими Штатами. Москва обурилась, адже на початку 2015 року на світ з’явився Митний союз. Для Путіна – це нав’язлива ідея відродження Російської імперії (як він собі її уявляє), для решти членів – Білорусі, Казахстану, Вірменії – можливо, спосіб якось підтримати власну економіку.

Довідка

Авіабаза “Манас” – військовий аеродром, розташований на території міжнародного аеро­порту “Манас” (23 км від столиці Киргизстану  міста Бішкек). З грудня 2001 року її використовували США для забезпечення повітряних перевезень на територію Афганістану і з нього. Авіабаза “Манас” була основним аеромобільним центром для операції “Непохитна свобода” (Operation Enduring Freedom) – воєнних операцій проти загонів “Талібану” у відповідь на терористичні атаки 11 вересня 2001 року.

Однак і тут Киргизстан – окрема історія. Офіційно він стане членом Митного союзу 1 травня 2015 року. “У Митному союзі ми не можемо конкурувати на ринку зерна або буряка”, – каже зас­тупник міністра сільського господарства Киргизстану Жанібек Керімалієв. Надія – на овочі та фрукти. Кількість теплиць у Киргизстані сягнула 470, у країні скасували митні збори на матеріали, необхідні для будівництва теплиць. Та чи допоможе це продавати киргизьку продукцію в Росії? Після запровадження Кремлем санкцій на постачання продуктів із країн Європейського Союзу місцеві (російські виробники) аж ніяк не хочуть появи нових конкурентів. 

Те ж і з постачанням м’яса. Ба більше, киргизи традиційно орієнтуються на поставки великої рогатої та дрібної худоби в сусідній Тад­жикистан. “У разі вступу до Митного союзу таджики можуть відмовитися від нашого м’яса, пославшись на ціну, яку ми повинні узгоджувати в Москві. У такому випадку нашу ферму доведеться закривати та їхати в Росію на заробітки”, – каже спеціаліст із тваринництва Самат Алієв.

Ще одна зона ризику – швейна галузь, яка в останні роки активно розвивається в Киргизстані. Водночас катастрофічне падіння курсу російської валюти (киргизький сом достатньо жорстко прив’язаний до рубля) суттєво позначилося на собівартості, адже тканини та фурнітура завозять із інших країн. “Якщо дорожчає сировина – подорожчає і товар. Нам доведеться з цим змиритися, куди ми подінемося. З цим змушені будуть погодитись і наші клієнти з Росії. Сподіватимемося на краще”, – каже Гулсун Сатимбаєва, представник швейного бізнесу Киргизстану.

P.S. За функціонування Центру транспортних перевезень через авіабазу “Манас” уряд США щороку перераховував у бюджет Киргизстану 60 млн доларів.