Доки молоді казахи святкували День закоханих, головний казахський аксакал отримав неприємний сюрприз – йому запропонували вже цьогоріч провести позачергові президентські вибори (первісно вони були заплановані на 2016 рік).

Несподівана ініціатива була запропонована заступником голови Асамблеї народів Казахстану Анатолієм Башмаковим, причому того ж дня ініціативу підтримала низка депутатів нижньої палати місцевого парламенту.

Почнемо з того, що Асамблея народів Казахстану – консультативно-дорадчий орган при главі держави, що, теоретично, має представляти інтереси представників близько 130 націй і народностей (!), які живуть у Казахстані, але насправді має суто декоративний характер. Висунута одним з її керівників ідея дострокових президентських виборів стала для Казахстану несподіванкою. 

Значно показовішим є той факт, що намір переобрати президента висунув один з представників російської громади Казахстану. Росіяни становлять майже чверть населення країни і давно скиглять на тему “утисків” на національному та мовному грунті. Так звана “російська весна”, що рік тому ознаменувалася окупацією Криму та проголошенням “ДНР” і “ЛНР” сколихнула казахстанських росіян. Вони раптом вирішили, що було б незле “повернутися додому”, тобто, провести референдуми в прикордонних з Росією областях (найбільш промислово розвинених, до речі) та й запросити в гості “зелених чоловічків”.

Довідка

Населення Казахстану (станом на 1 січня 2014 року): 17,2 млн осіб. Чисельність росіян – 3,8 млн (23,7%). Частка росіян у деяких регіонах: Північноказахстанська область – 48,2%, Кустанайська – 40,7%, Східноказахстанська – 40,5%, Карагандинська – 39,2%, Павлодарська – 38,3%, Акмолинська – 35,6%, м. Алмати – 33%.  Військова присутність РФ: 5-ий Державний випробувальний космодром (у складі Байконуру), окремий полк транспортної авіації (дислокація – м. Кустанай), окремий радіотехнічний вузол космічних військ (дислокація – м. Приозерськ), полігон засобів стратегічної протиповітряної і протиракетної оборони Сари-Шаган.

Для справедливості зазначимо, що “зелених чоловічків” злякалися не лише в Астані, але й в Москві. Для Путіна, який і так не годен зрозуміти, що йому робити з нікому непотрібними шахтарськими республіками Донбасу, перспектива появи шахтарських республік в околицях Караганди остаточно закрутила голову. Росіян у Казахстані Кремль демонстративно проігнорував.

Тепер, судячи з усього, Путін вирішив нагадати нібито вірному союзнику Назарбаєву про небезпеку “російської весни”. Однією з причин може бути нещодавнє рішення Астани ввести заборону на поставки низки товарів російського виробництва, оскільки у зв’язку з падінням курсу рубля (російська валюта впала щодо казахстанського тенге на 47 відсотків) вони становлять загрозу внутрішньому ринку країни.  

Друга причина – очевидне небажання Назарбаєва підтримати Путіна в його протистоянні з української “хунтою”. Казахстанський президент надзвичайно обережно висловлюється про конфлікт на Донбасі, всіляко уникає осуду дій Порошенка та пропонує своє посередництво у врегулюванні конфлікту. Символічною стала заборона в Казахстані георгієвських стрічок, які колись були емблемою підконтрольної Гітлеру армії генерала Власова, а тепер чомусь вважаються символом “російської весни”.

Щоправда, спроба Кремля налякати досвідченого аксакала достроковими виборами навряд чи буде успішною. Відомий казахстанський політолог Даніяр Ашімбаєв упевнений, що  політичної альтернативи Назарбаєву в Казахстані немає. “Думаю, що менше, ніж 95-97 відсотків чинний президент навряд чи отримає”, – заявив Даніяр Ашімбаєв.

Інша справа, як після чергової “тріумфальної” перемоги Назарбаєв ставитиметься до Путіна з його нав’язливої ідеєю “російської весни”?

P. S. За Конституцією Казахстану, одна людина може лише двічі обиратися на пост президента, однак в законі зробили виняток для першого президента Назарбаєва, і він уже чотири рази поспіль отримував мандат довіри (вперше – у 1991 році).