Ціни на нафту, криза в Україні, зміна клімату, енергетична безпека та нові технології – далеко не повний перелік тем, які цього року обговорювали під час Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському місті Давос.

Щороку ця подія збирає сотні політиків, бізнесменів і культурних діячів, які впродовж трьох-чотирьох днів діляться власними рецептами подолання ключових світових проблем. Тон зустрічі задає сам WEF, який за кілька днів до початку форуму оприлюднює аналітичну доповідь “Глобальні ризики” – опитування близько 900 політиків, громадських діячів, економістів та науковців із різних країн світу.

Як засвідчили результати цьогорічного дослідження, головними проблемами у 2015-ому можуть стати геополітичні виклики – після 25 більш-менш спокійних років регіональні збройні конфлікти знову пожвавлюються.

Ключові політики й експерти сучасності побоюються, що цього року ми можемо стати свідками низки міждержавних сутичок, руйнації держінститутів і навіть розпаду окремих країн. До найгарячіших прикладів експерти віднесли й ситуацію в Україні, а також події в Сирії та Іраку, влада яких майже безсила перед експансією “Ісламської держави”. Неспокійно і в Закавказзі (про загострення воєнного протистояння Вірменії та Азербайджану докладніше читайте тут – “Пошта”).

Щодо, власне, кризи в Україні, то цю тему піднімали навіть на кількох непрофільних сесіях. До прикладу, одразу після доповіді німецького канцлера на сесії “Глобальна відповідальність у цифрову епоху” голова WEF Клаус Шваб поцікавився в Ангели Меркель, як треба вирішувати конфлікт із Росією. “Наша мета – територіальна цілісність України, яку треба відновити. Ми не забуваємо і про Крим, але Донецьк і Луганськ – пріоритет”, – пояснила канцлер Німеччини. При цьому, на її думку, санкції щодо Росії, попри їх шкоду для економіки ЄС, треба й далі зберігати.

Ще в листопаді торік чимало експертів сподівалися, що під час Всесвітнього економічного форуму можливе бодай якесь вирішення ситуації на сході України. Втім ані президент Росії Путін, ані прем’єр Російської Федерації Медведєв на форум не приїхали. А український Президент через загострення ситуації був змушений скоротити свій візит.

фото: AP

Якщо ви думаєте, що присутність російської делегації на Давоському форумі для багатьох була небажаною, мусимо вас розчарувати – санкції не завадили росіянам провести традиційну помпезну вечірку з друзями-європейцями. Як повідомляє Bloomberg, засновник Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб теж завітав на гулянку, аби показати “нашим російським друзям, що їм раді в Давосі” і що “навіть після всього, що сталося, Росія залишається дуже важливою європейською країною”.

“Ми сподіваємося, що можуть відбутися діалоги, які допоможуть краще зрозуміти істинні почуття росіян і водночас продемонструвати їм, як поточну ситуацію бачить решта світу”, – пояснив Шваб.

Особливості російської душі цього року довелось описувати першому віце-прем’єр-міністру Російської Федерації Ігореві Шувалову. Його ключовий посил – за допомогою санкцій ніхто не змусить Росію щось робити або чогось не робити.

“Коли застосували санкції, звичайно, говорили, мовляв, не будемо з вами торгувати, будемо змушувати вас поводитись у певний спосіб. Але потрібно знати характер президента Путіна. Звичайно, нас ніякими санкціями не змусиш щось робити, це ви повинні знати. Росіяни такі”, – заявив Шувалов у п’ятницю під час дискусії щодо Росії.

Цікаво, що сам він визнає: Росія зараз увійшла в ще більшу кризу, ніж це було у 2008 році. “Ззовні ми спостерігаємо прояви, ніби це (криза. – “Пошта”) м’якше, ніж у 2008 – 2009 роках. Та це тільки позірна легкість. Насправді за глибиною і складністю, мені здається, ми вже рік перебуваємо у стані, коли заходимо в більш затяжну і складну кризу. Видимість цього може зникнути, якщо раптом ціни на нафту підуть угору”, – пояснив Шувалов додавши, що якщо цього не станеться, росіянам таки доведеться проводити низку реформ, про які поки лише говорять.

Цікавим є ось що: на запитання модератора дискусії про те, чи не шкодує Шувалов, що “ціна Криму і кризи в Україні виявилася занадто високою”, політик заспокоїв: труднощі згуртовують росіян. “Якщо відірватися від політики, консолідація суспільства навколо позиції Путіна і жорсткі зовнішні умови, пов’язані з санкціями, це хороший стартовий майданчик для проведення реформ”, – упевнений Шувалов.

Однією з найпомітніших подій першого дня форуму став виступ Петра Порошенка. Український Президент привіз у Давос уламок корпусу автобуса, підірваного під Волновахою: “Для мене це символ терористичної атаки на мою країну, як і Charlie Hebdo, і російська ракета, яку випустили російські військові та яка вразила літак MH-17 і призвела до загибелі великої кількості мирних людей”.

Утім від української влади під час форуму чекали трішки іншого, що стало зрозуміло під час проведення традиційного українського сніданку. Хоча цього року він проходив у режимі off the record, заяви за його підсумками дають зрозуміти, що в закордонних спонсорів вичерпується терпіння: замість розповідей “ми почали реформи” вони хочуть почути про результати змін.

Однак сам Порошенко поки не розгубив популярності серед закордонних колег і журналістів. Про це свідчить і укладений агентством Reuters рейтинг найбільш впливових учасників 45-го Всесвітнього економічного форуму, в якому український Президент посів 15-ту позицію (поміж екс-віце-президентом США Альбертом Гором і китайським прем’єром Лі Кецяном; очолили ж цей рейтинг голова ради директорів Google Ерік Шмідт, китайський бізнесмен Джек Ма та операційний директор Facebook Шеріл Сендберг).

Ще до свого виступу на форумі в інтерв’ю Bloomberg Europe TV український Президент розповів, що в Давосі матиме важливу зустріч із главою Міжнародного валютного фонду. “Ми підготували меморандум. Це будуть новий меморандум і нова програма”, – сказав Петро Порошенко. Тепер уже відомо, що Україна просить у МВФ розширене кредитування. Найімовірніше, вона таки отримає його.

Учора, 23 січня, міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що перший транш від фонду Україна отримає наприкінці лютого (при цьому місія МВФ працюватиме в нас до 29 січня). Урядовець уточнила, що позитивне рішення МВФ за новою програмою співпраці відкриє для України і надходження від інших міжнародних партнерів – це 1,8 мільярда євро від ЄС, 500 мільйонів євро від Німеччини, до 100 мільйонів євро від Польщі та 300 мільйонів доларів від Японії.

Тобто одне ключове завдання, з яким українська влада зазвичай вирушає на події рівня WEF, можна вважати виконаним – гроші будуть. А от чи посилить Захід тиск на Російською Федерацію (чи, може, “писк”, як зазначили у презентації під час українського сніданку?), стане зрозуміло не раніше березня, коли відбудеться саміт членів ЄС.