Генпрокуратура та Служба безпеки України стверджують, що викрили суддів-хабарників

Львівський апеляційний адміністративний суд став місцем найрезонанснішого антикорупційного розслідування

На Львівщині викрито грандіозну корупційну схему в системі судочинства - рапортують правоохоронці. За офіційними даними, у ній було задіяно сім суддів Львівського апеляційного адміністративного суду. Неофіційні джерела додають: а також троє суддів з інших областей та два екс-радники Президента України. Наслідком восьмимісячної роботи Генпрокуратури та СБУ стала мега­операція з викриття начебто суддів-хабарників, яку провели цього тижня у Львівському апеляційному адміністративному суді. Участь у ній взяли аж понад сто (!) працівників Львів­ського й Київського управлінь Служби безпеки України та четверо слідчих Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури. Операція відбулася за підтримки т. в. о. голови СБУ Валентина Наливайченка та заступника Генпрокурора України  Р. Кузьміна.

Санкцію на масові обшуки в робочих та приватних помешканнях суддів, за словами начальника УСБУ у Львівській області Анатолія Матіоса, дав "український суд загальної юрисдикції", назву якого не вказують, щоб убезпечити суддю від тиску. 3-го грудня десант силовиків розпочав акцію. А 2 грудня, напередодні масових обшуків суддів, Ген­проку­ратура порушила кримінальну справу за ч. 3 ст. 368 КК України ("Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище", покарання  згідно з Кодексом, - від 8 до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна) стосовно голови Львівського апеляційного адмінсуду Ігоря Зварича.

"Під час спільної операції Генпрокуратури та співробітників СБУ у Львівській області реалізовано матеріали, які стали підставою для порушення цієї кримінальної справи", - говорить начальник СБУ у Львівській області Анатолій Матіос. Пан Зварич нині перебуває у клініці "Богдан". За словами правоохоронців, під час обшуку ані інсульту, ані інфаркту зафіксовано не було. Проте, коли йому стало зле, то викликали "швидку допомогу".  За законом, суддя Зварич, як і інші його колеги, має суддівський імунітет. "Заарештувати, затримати або ж тимчасово позбавити волі суддю ми не можемо", - бідкається керманич СБУ Львівщини.

За розмахом і залученням такої великої кількості співробітників СБУ чогось подібного у Львові та на Львівщині ще ніколи не було. "Доробком" спільних заходів стало вилучення у семи згаданих представників Феміди понад 1 мільйона доларів та більше 2 мільйонів гривень. На прес-конференції журналістам продемонстрували пакунки наче з частиною цих грошей. Та самих вилучених грошей на власні очі медійники не побачили, бо принесені задля телевізійних камер та фотооб'єктивів пакети так і не відкрили. Мовляв, "вони опечатані слідчими за участю понятих", тому відкривати їх - дзуськи.

Окрім того, залишається багато двозначностей. На запитання "Пошти", чи були вилучені гроші міченими, конкретної відповіді ми так і не отримали. Радше було запитання на запитання. "Які гроші? Що Ви маєте на увазі? Гроші ми вилучили під час обшуків. Як гадаєте, гроші близько мільйона доларів та ті, які знаходяться вдома, вони повинні бути міченими? Частину грошей вилучили у кабінетах, частину - у суддів вдома", - відповів керівник Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури Володимир Жербицький.

Не обійшлося й без шоу, бо під час обшуку помешкання Зварича навіть вдалися до... силових методів. Зі слів Жербицького, двері у квартиру Зварича довелося виламувати, бо його теща не хотіла відчиняти. Нишпорили ж у його квартирі усю ніч та ще наступного дня. Свідки кажуть, що правоохоронці увірвалися в приміщення суду в масках. Фахівці стверджують, що це недопустимо, коли йдеться про органи влади, зокрема, й судові. "Маски-шоу" застосовують в операціях проти криміналітету. Хоча й Матіос відрапортував, що його підлеглі "у законний спосіб зафіксували чисельні факти отримання хабарів" певною кількістю працівників апеляційного адмінсуду, поза тим, правоохоронці так і не розтлумачили, який "законний спосіб".

Тим часом в інформації на сайті Генпрокуратури України (датована 4 грудня) про кримінальну справу стосовно керівника Львівського апеляційного адмінсуду зазначено, що "вказаний суддя у жовтні минулого року одержав від громадянина хабар у сумі 100 тисяч доларів США за винесення незаконного рішення", а зараз слідчим шляхом перевіряється "можлива причетність судді до інших фактів незаконної діяльності". Але про ці 100 тисяч під час зустрічі з пресою ні Матіос, ні Жербицький - ані пари з уст.

Самі ж судді від будь-яких коментарів категорично від­мовляються. Незважаючи на резонансні заяви представників СБУ та Генпрокуратури, прес-служба Львів­ського апеляційного адмінсуду акцентує на презумпції невинуватості. Там кажуть, що заяви правоохоронців про хабарництво передчасні, а будь-які звинувачення мають бути доведені у суді. Робота суду триває у звичному режимі, всі судді, помічники та апарат суду працюють.

Деякі експерти припускають, що, можливо, вся ця  резонансна справа не що інше, як старт до ліквідації адміністративного судочинства. Тим паче, що з перспективою проведення позачергових виборів адміністративні суди можуть стати одним з інструментів політичної боротьби.

Довідка:

Юрисдикція Львівського апеляційного адмінсуду (він розпочав свою діяльність з квітня 2007 р.) поширюється на вісім областей Західної України (Львівську, Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку та Чернівецьку), тобто на близько 12 млн населення. Цей суд у порядку апеляційного провадження здійснює перегляд рішень (постанов, ухвал) 146 місцевих загальних судів, 8 господарських судів як адмінсудів першої інстанції. Як цьогоріч навесні писала "Пошта", адмінсуд розглядає всі публічно-правові справи, пов'язані із суперечками фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності. Себто відповідачами є органи місцевого самоврядування, посадові та службові особи. Чимало справ стосуються звернень юридичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності (фізосіб) до ДПА України або її територіальних органів про визнання не чинними податкових рішень-повідомлень, пов'язаних із нарахуванням зобов'язань щодо сплати податків та зборів. Також є звернення фізичних та юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування в частині надання в оренду, постійне користування, власність земельних ділянок (або ж відмови в наданні, їх вилучення).