Про це повідомило Управління громадської безпеки ГУМВСУ у Львівській області на запит ГО “Львівський прес-клуб”. Так, у 2010-2011 роках і за 11 місяців 2012 р. зареєстровано мисливської нарізної зброї відповідно 368, 508 і 358 одиниць, мисливської гладкоствольної – 1587, 1646, 1649, спецзасобів для відстрілу гумовими кулями – 640, 746, 598, газової зброї – 266, 178, 110. За цей же період населення добровільно здало в органи внутрішніх справ 192, 175, 225 одиниць вогнепальної зброї. 

За останнє триріччя на Львівщині було вчинено відповідно 5, 6 і 10 злочинів із використанням вогнепальної зброї, в тому числі – зареєстрованої (1,4,4) та незареєстрованої (4, 2, 6). З набуттям чинності закону, який дозволяє охоронцям приватних охоронних компаній озброюватися травматичною зброєю, охоронним фірмам Львівщини не було видано жодного дозволу на придбання такого виду зброї. 

“Я дев’ять років очолював на Львівщині державну службу охорони і тоді було багато скарг охоронних фірм на те, що міліція має право на зброю, а вони  – ні, – сказав Михайло Дзюдзь, член комісії з питань законності, дотримання прав людини та військових проблем Львівської обласної ради, начальник управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області. – І ось тепер закон дав охоронним фірмам можливість придбання травматичної зброї, але вони цим правом не скористалися, оскільки його реалізація є витратною: зброю треба купити, оформити, зберігати, навчити персонал користуватися нею. А ось для захисту своєї оселі чи свого майна кожен громадянин, якщо він законослухняний і здоровий, може придбати мисливську зброю – тепер це не проблема. Тим паче, пневматичну, яка тепер є доволі потужною. Але наше суспільство, на мою думку, ще не готове до того, щоб громадяни могли вільно купувати собі короткоствольну нарізну зброю. Хоча таку норму закону в Україні давно лобіюють ті, хто хоче заробляти на продажі зброї”. 

“Усіляка зброя повинна бути під контролем, – вважає Іван Мотринець, адвокат, президент приватної юридичної фірми “Фенікс”, генерал-лейтенант міліції запасу. – Вона повинна бути в армії, міліції, службі безпеки і в тих людей, які пройдуть ретельні перевірки. Іншим зброю не треба дозволяти. Населення не слід озброювати, бо навіть газова зброя може спровокувати неадекватну реакцію на неї у конфліктній ситуації. Сьогодні українське суспільство – як соціально, так і морально – не готове для того, щоб озброюватися на кшталт американського. У нашій країні немає культури поводження зі зброєю – на це потрібен тривалий час. Що ж до нарікань на те, що для одержання дозволу на володіння, наприклад, навіть мисливською зброєю потрібно зібрати багато довідок, то я не вважаю це надмірною прискіпливістю чи бюрократизмом, бо відповідальність власників зброї надто велика. З іншого боку, якщо потенційний злочинець має намір вчинити злочин з використанням вогнепальної зброї, то він, на жаль, в Україні зможе придбати цю зброю нелегально. Це – інший бік проблеми, яку також державі треба вирішувати”.