Новий Кримінально-процесуальний кодекс, який передбачає домашній арешт, звільнення під заставу, суд присяжних і просторіші СІЗО, одні хвалять, а інші нищівно критикують

Україна вже тиждень живе за новим Кримінально-процесуальним кодексом. Представники Генпрокуратури та МВС впевнені: нові законодавчі норми удосконалять процес дотримання прав і свобод громадян України. 

Натомість противники цього КПК стурбовані: кодекс має нові загрози для суспільства та права людей не захищатиме. Мовляв, низка новацій кодексу створює умови для привілейованого становища багатих і близьких до влади осіб, може суттєво полегшити життя корупціонерам й так званим “мажорам”. Зокрема засуджена екс-прем’єр Юлія Тимошенко закликала опозицію скасувати новий КПК. 

Критика і чутки 

В ефірі каналу TVi віце-спікер ВРУ Микола Томенко назвав кодекс “знущанням над українцями”, а захисник екс-прем’єра Юлії Тимошенко та парламентар Сергій Власенко заявив, що кодекс “перетворив Україну на поліцейську державу”. 

Тимчасом, в інтерв’ю Gazeta.ua нардеп Геннадій Москаль зазначив, що  “пересічний українець стане заручником нового КПК”. Він також впевнений: від нового КПК влада лише програє, бо вже через кілька місяців і правоохоронці, і співробітники судової системи, і звичайні громадяни зрозуміють, що цей кодекс не може працювати в українських реаліях та лише погіршує життя. “Влада говорила про КПК як про своє досягнення, бо не було інших реформ у державі й, відповідно, не було більше про що говорити. І в цьому переконали президента, – каже Геннадій Москаль. Президент був найбільшим лобістом цього законопроекту. Але через три-чотири місяці він відчує бумеранг та почне здійснювати “розбірки” у своєму оточенні”.

У свою чергу, радник президента – керівник Головного управління Адміністрації Президента з питань судо­устрою Андрій Портнов – акцентує, що критика нового КПК необґрунтована. “Новий Кримінально-процесуальний кодекс почав успішно працювати. Єдине, що нині створює певні непорозуміння, – це чутки, які стосуються прав громадян. Наприклад, про те, що начебто обшуки у квартирах громадян можуть відбуватися без санкції суду. Це неправда. Чутки про те, що потрібно носити із собою паспорт, або про те, що без санкції суду можна проникати в житло чи про те, що анонімні заяви братимуться до розгляду – це все неправда”, – заявив Андрій Портнов.

Новели в дії 

Отож, прихильники нового КПК вважають, що він усуває проблему нереєстрації правоохоронцями заяв чи повідомлень про скоєння злочинів. За новим порядком, потерпілий приходить із повідомленням чи заявою у МВС (або інший орган), його чи її реєструють (за ч. 4 ст. 214, відмова та неприйняття не допускаються); слідчий (прокурор) упродовж 24 годин має внести її до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також новий КПК передбачає введення альтернативних запобіжних заходів (грошової застави та домашнього арешту), що дозволить розвантажити слідчі ізолятори. “Кодекс передбачає звільнення під заставу та вводить поняття домашнього арешту, тому переповнені слідчі ізолятори “розвантажаться” вже до 20 січня”, – каже Андрій Портнов. 

Зокрема Державна пенітенціарна служба України очікує, що з нового року кількість осіб, які утримуються в СІЗО, зменшиться приблизно на 3 тисячі. До речі, в Україні є 32 СІЗО, в яких зараз перебуває майже 40 тис. осіб. 

Серед новацій процесуального законодавства, що покращать стан дотримання прав громадян, є запровадження суду присяжних, – зазначив Радіо Свобода голова Ради суддів Ярослав Романюк. Цю норму застосовуватимуть під час розгляду справ, пов’язаних із вчиненням злочинів, покаранням за які є довічне ув’язнення. “Завдяки присяжним робота судової системи стане прозорішою, зрозумілішою, рішення суддів стануть справедливішими”, – впевнений Романюк.  

Кодекс ліквідував можливість повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, яке зазвичай використовувалося судами як замінник виправдувального вироку. Також у всіх судах країни, згідно з новим КПК, вже обрали слідчих суддів та визначили суддів у справах неповнолітніх. Тепер виключно за рішенням слідчого судді обиратимуть запобіжні заходи та продовжуватимуть їхні терміни; проводитимуть негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладатимуть арешти на майно тощо. 

Ризики нового КПК 

Водночас, згідно з новим КПК, захисниками можуть бути лише адвокати, ім’я яких є в реєстрі. Досі допускалося включення в цей список родичів і близьких. Ця норма не стосуватиметься тих захисників, які почали виконувати свої  обов’язки до 20 листопада 2012-го. 

Так, координатор Він­ницької правозахисної групи Дмитро Гройсман занепокоєний проблемою права на захист, яке впроваджує новий КПК. “Кодекс створює монополію на правовий захист. До того ж, це стосується правової допомоги не тільки особам, які притягуються до відповідальності, а й жертвам злочину. Тепер навіть потерпілі не зможуть обирати своїм представником фахівця у галузі права”, – каже правозахисник.

Новий КПК вводить і поняття угоди зі слідством. Одна з них – визнання провини в обмін на пом’якшення покарання, друга – угода з потерпілим. Експерти наголошують, що є  ризики і від новел щодо укладення угод про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим) та про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим. Як зазначає tyzhden.ua, “в українських умовах ці норми можуть провокувати широке застосування шантажу та корупції у діяльності правоохоронних органів”.

Більше виправдувальних вироків 

“Новий Кримінально-процесуальний кодекс України світовою спільнотою визнаний одним із найбільш демократичних у світі. І цю тезу я також підтримую”,– зазначив “Пошті” головний правоохоронець Львівщини Олександр Рудяк. 

За його словами, новий КПК для пересічної людини означає передусім відсутність відмовних матеріалів. “Проблем із реєстрацією заяв від громадян сьогодні немає жодних”, – каже співрозмовник. 

Олександр Рудяк запевнив учора “Пошту”, що правоохоронці обласного управління міліції досконало знають норми нового КПК, а про те, яким він є у дії, можна буде говорити дещо згодом.  “Буде набагато більше виправдувальних вироків. Основний принцип нового КПК – досить серйозна змагальність у процесі. Правоохоронці матимуть не менше, а більше роботи, – зазначав нещодавно в інтерв’ю “Пошті” очільник міліції Львівщини. 

Щодо виправдувальних вироків, то, як каже радник президента, керівник Головного управління Адміністрації президента з питань судоустрою Андрій Портнов, їх кількість завдяки дії нового КПК уже за рік може зрости до 35%.