Домашнє насилля чинять не тільки чоловіки. Жінки також б'ють своїх чоловіків - сковорідками

У вересні у Рава-Руській жін­ка застрелила з рушниці свого чоловіка. Її вчинок кваліфікували як умисне вбивство. Сусіди розповідали, що коли чоловік випивав, то скаженів - під гарячу руку неодноразово потрапляла дружина. Згодом ходила вся у синцях. Того вечора чоловік знову повернувся додому напідпитку. Зчинив сварку, вдарив її. Коли втамував лють, ліг спати, а поруч  поклав рушницю, з якою ходив на полювання... Про все, що сталося опіс­ля, жінка згадує, як про страшний сон, деталі якого пам'ятає погано. Правоохоронцям розповіла, що хотіла взяти рушницю. "Коли я взяла рушницю, не пам'ятаю навіть, як її піднімала, рушниця вистрелила, і я втекла. Не бачила, куди та рушниця стріляла, втекла в другу кімнату", - розповіла вона, інформує прес-центр ГУ МВСУ у Львівській області. Чи не після кожної сімейної бійки жінка зверталась до міліції із заявою на чоловіка. Але чоловік обіцяв, що більше не битиме. Відтак жінка забирала свої заяви назад. Остання заява, яку  вже не забирала та зняла побої, була зареєстрована 9 липня. Однак вона так і не дочекалася суду...

Так чомусь повелося, що про цю проблему не прийнято говорити у нашому суспільстві. Втім, реальні життєві факти, зокрема на Львівщині, свідчать: вже давно варто бити на сполох, а не мовчати. Йдеться про домашнє насильство, фінал якого буває трагічним - або він вбиває її чи доводить до самогубства, або ж вона після  багаторічних фізичних знущань, вбиває його. Фраза на кшталт: "Б'є, бо любить" - не що інше, як повна дурня, в яку вірять закомплексовані та залякані жінки. Сучасні домашні "боксери" випробовують міць своїх кулаків на жінках у присутності дітей і що найгірше - навіть на вагітних дружинах (!). Як наслідок - мертвий плід та психологічна травма для жінки на все життя.

За різними дослідженнями, від 50 до 70% жінок стикалися з проблемою насилля в сім'ї. За інформацією Департаменту громадської безпеки МВС України, сьогодні на офіційному обліку органів внутрішніх справ за вчинення насилля в Україні перебуває 88 тисяч осіб, на Львівщині - 2,8 тис. осіб. На жаль, не існує реальної достовірної інформації про масштаби цього соціального зла у країні. Оскільки більшість потерпілих не звертається по допомогу в органи внутрішніх справ. Вони не вірять, що міліція може надати їм дієву допомогу або побоюються з певних причин.

 

У домашнього насилля кілька фіналів: або жінка вирішує розлучитись, або накладає на себе руки, або ж не витримує знущань і вбиває свого кривдника. На жаль, найчастіше жінки потерпають від фізичного насилля й надалі живуть із чоловіком-тираном

"Сімейне насилля веде до криміналу. Втім, домашніми насильниками лише тоді цікавляться правоохоронці, коли чоловік нанесе жінці тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження  - скажімо, відкрита черепно-мозкова  травма, поламані ребра, руки, - зазначила "Пошті" Галина Федькович, головний юрисконсульт Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи". - Натомість за легкі тілесні ушкодження до кримінальної відповідальності чоловіка фактично не можливо притягнути - це справи приватного звинувачення, і міліція кримінальної справи не порушує. Себто жінка від правоохоронців отримує від­по­відь, що з легкими тілесними ушкодженнями вона може звертатися до суду". Щоправда, переважна більшість жінок-жертв навіть не розглядає цей варіант, бо потрібно наймати юриста. Що ж маємо  реально? Зазвичай під час сімейної сварки чоловік побив дружину, вона викликала міліцію, його оштрафували, а наступного дня він протверезів й віддубасив її знову, адже з домашнього бюджету цей штраф потрібно віддати... І так по колу. Статистика свідчить, що жінка-жертва звертається до міліції аж після 15-20 побою. А за цей час чоловік може зробити дружину й інвалідом.

"Безперечно, що домашнє насилля рано чи пізно веде до криміналу, - певна й Любов Максимович, голова центру "Жіночі перспективи". - Загалом ситуація з домашнім насиллям на Львівщині є складною. Це гостра та актуальна проблема, давня та масова хвороба суспільства". Співрозмовниця наголосила "Пошті": це міф, що ця проблема стосується лише неосвічених жінок та домогосподарок. Часто роками від насилля потерпають жінки, які мають вищу освіту, економічно незалежні, мають хорошу роботу, жінки у так званих "золотих клітках". Пані Максимович розповіла, що до їхнього центру звернулася жінка, яка має свій бізнес, має дитину, але все своє життя у шлюбі потерпала від чоловіка, котрий її жорстоко лупцював. Втім, вона нікому цього не розповідала, боячись розголосу. "Він вже так її довів, що бідолашна хотіла накласти на себе руки...  Їй допомогла стороння підказка, зокрема психологічні послуги. Врешті - вона подала на розлучення й почала життя з чистого листа", - говорить Л. Максимович.

За даними незалежних експертів, до правоохоронних органів звертається лише одна жінка із шести, які зазнали насилля. Дослідження, здійснене центром "Жіночі перспективи" серед 164 клієнток центру, які особисто звернулися по допомогу стосовно проблеми насилля  в родині  засвідчило: 80,8% потерпілих стикалися з проблемами під час спілкування з дільничними. Жінки скаржилися на байдужість (73,8%), хамство (35,7%), звинувачення у провокуванні насилля (16,7%). Зазначимо, що майже 40% жінок, охоплених дослідженням, потерпають від насилля понад 5 років. А третина жінок потерпає від насильницької поведінки частіше, ніж щотижня.

Співрозмовниця розповіла "Пошті" жахливу історію, яка трапилася в одному з районів Львівщини. У родині, де було 10 дітей (!), чоловік постійно гамселив  та гвалтував дружину. "Але вона не могла з ним розлучитися, бо у місцевому суді їй пояснили, що не можуть взяти заяву, бо, згідно з українським законодавством, не дають розлучення, якщо дружина вагітна, або виховує дитину до року. Жінка щороку народжувала дітей і не могла з ним розлучитися. На 11-й вагітності він її вбив..." - розповіла голова центру "Жіночі перспективи" 

В українців така менталь­ність, що коли сусіди чують, що чоловік б'є жінку, то поводяться, наче страуси. Мовляв, моя хата скраю - нічого не знаю або навіщо мені проблеми чужої родини. Натомість за кордоном сусіди одразу ж інформують про це поліцію чи службу "911". Любов Максимович певна, що настав час врешті-решт змінювати ментальність та удосконалювати вітчизняне законодавство. "Варто розробити комплексну програму, до якої потрібно залучити працівників міліції, прокуратури, державних структур та громадських організацій", - каже голова центру, при цьому одразу згадує канадський досвід. "Аби зменшити це зло, в Канаді ефективно працюють уряд, правоохоронні органи та громадські організації. На запитання, що спонукало так масово взятися за цю проблему, пролунало: Канада офіційно визнала: насилля - це епідемія, бо насилля породжує насилля. Там кривдників поліція примусово скеровує на спеціальні заняття. Й вони мусять ходити, бо у протилежному випадку,  потраплять за ґрати", - акцентує співрозмовниця.

У випадку насилля в родині у Голландії та Бельгії поліціянт має право забрати у кривдника ключі від помешкання, виписати йому припис й упродовж певного часу навіть не впускати його до будинку. "Натомість у нас дільничні нічого не можуть вдіяти, крім складання адмінпротоколу, за яким суд накладе штраф. Звісно, що проблема у законодавстві - мають бути суворіші покарання до кривдників. Зараз в Україні працюють із жертвами, а ще потрібно працювати з кривдниками", - говорить голова центру. Як варіант покарання для українських домашніх тиранів Любов Володимирівна вважає виправні роботи. "Скажімо, нехай замітає впродовж 10 днів вулицю навколо свого будинку, і щоб сусіди це бачили. Психологічний тиск, вважаю, є дієвішим", - наголошує вона.

Кримінальним кодексом України передбачено й такий вид злочину, як погроза вбивством. "Чимало випадків, коли чоловік лупцює дружину, при цьому погрожуючи, що вб'є її. Вона звертається до міліції, а там у відповідь лунає: "Ми не можемо порушити кримінальної справи, бо нам прокуратура ці справи не затверджує". Свого часу під час розмови з працівником Генпрокуратури України я запитала: які мають бути докази, аби міліція порушила карну справу про погрозу вбивством, де в родині постійно є домашнє насилля. Прозвучала відповідь: якщо буде звукозапис чи свідки, що він її душив, при цьому кричав, що я тебе задушу та вб'ю, тоді й буде порушена кримінальна справа. Це що відеокамеру ставити чи вмикати диктофон?!" - обурено каже Галина Федькович. Але ж, зазвичай, жодних свідків немає, відтак кримінальну справу  ніхто не порушує.

Суб'єктивний погляд

Василь Хома, начальник відділу дільничних інспекторів Управління громадської безпеки ГУ МВСУ у Львівській області

Домашнє насилля (зокрема й фізичне, коли у хід йдуть кулаки) існує на Львівщині, і ситуація є складною. На жаль, воно призводить і до трагічних наслідків - або чоловіки вбивають дружин, або жінки - своїх чоловіків. В області цьогоріч за 9 місяців на побутовому ґрунті стався 101 злочин (торік за аналогічний період було скоєно 133 злочини). Людину, яка вчиняє це насилля, можна притягнути як до адмінвідповідальності (мінімальний штраф становить 51 грн, або ж посадити за ґрати на 15 діб), так і до кримінальної відповідальності. Найчастіше все обходиться лише штрафами. Звісно, тому є багато обурених жінок. Натомість за кордоном набагато жорсткіше покарання за домашнє насилля. Підтримую, що й в Україні варто жорсткіше їх карати, у нас зам'яке законодавство. Статистика стосовно кількості притягнутих до адмінвідповідальності свідчить, що в регіоні побільшало домашніх кривдників: торік за 9 місяців їх було 2360, а зараз вже 2770. Вважаю, що ситуацію змінили б і громадські роботи - нехай би з тиждень позамітали поблизу свого будинку. Можливо, більше рук  до дружини не розпускали б.

Юрисконсульт розповіла виданню про один із випадків у Росії: суд народних засідате­лів виправдав жінку, яка вбила свого чоловіка. Як з'ясувалося, той довгий час жорстоко знущався над нею та дітьми. Згодом при проведенні соцдослідження  у громадян запитали, чи підтримують вони таке  рішення.  Як наслідок - майже 80% (!) опитаних підтримали його.

Згідно зі статистикою, у 95% випадках - це насилля чоло­віків над жінками та дітьми, 5% - насилля жінок над чоловіками. Як бачимо, не лише чоловіки знущаються над прекрасною половиною, але й жінки є тиранами. Про це свідчать реальні факти. "До центру по допомогу звернувся чоловік, якого скерували до нас з одного з райвід­ді­лів міста Львова. Він розповів, що дружина інколи приходить додому з роботи напідпитку й у нервах одразу ж  хапається за сковорідку й б'є його. Чоловік говорив, що любить її й хоче зберегти родину, тому не хоче писати на неї заяву в міліцію, - розповідає Галина Федькович. - На  жаль, у більшості випадків такі ситуації закінчуються тим, що чоловік б'є дружину. У цьому випадку чоловік наголошував, що його виховання не дозволяє вдарити жінку". Жертву жіночого насилля проконсультували щодо захисту його прав та скерували до психолога, у центр він більше не звертався.

На запитання "Пошти", що робити жінці, яку постійно б'є чоловік, юрисконсульт від­по­віла: "Обов'язково потрібно звертатися до правоохоронних органів. Ніхто не каже саджати чоловіка за ґрати. Адже  це не лише проблеми притягнення його до відповідальності, це й вирішення житлових проблем, поділу майна та дітей. І дуже часто потрібно мати докази того, що чинилося насилля. А докази - це звернення до правоохоронних органів. Також обов'язково потрібно звернутися до психолога на консультацію. Насилля само собою не припиниться - його потрібно зупинити!" Тим паче є висновок досліджень: у хлоп­ців-підлітків, які є свідками насилля над мамою, ушестеро підвищується схильність до самогубств, ймовірність того, що такі діти вживатимуть наркотики, алкоголь або вчинять зґвалтування, підвищується на 50%. Насилля стосовно матері є однією з причин втечі під­літків з дому. Отож, вплив на їхню психіку є суттєвим й може спричинити до скоєння злочину згодом.