У Львові презентували результати відповідного моніторингу, який із квітня 2011-го до квітня 2012 року в 17 адміністративних регіонах проводили правозахисники.

За час дослідження експерти виявили 62 злочини на ґрунті ненависті, зокрема, 27 нападів на іноземців з далекого зарубіжжя. До цих цифр, кажуть правозахисники, слід додати ще 23 випадки осквернення могил, релігійних споруд та інші акти вандалізму, скоєні із мотивів ненависті. 

“Ставлення у суспільстві й державі до злочинів на ґрунті ненависті абсолютно різне. У державі їх не помічають, вважаючи такими тільки насильницькі напади на расистському або етнічному ґрунті, які карають за статтею 161 Кримінального кодексу (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань). Інших виявів цього явища у державі не помічають. А стаття 161-ша дуже мало використовується”, – зазначив співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. 

За його даними, за рік моніторингу за цією статтею проходило всього дві справи, хоча навіть офіційна статистика МВС зафіксувала 33 постраждалих внаслідок злочинів на ґрунті ненависті. Більшість із таких справ порушували на підставі інших статей – аби не очорнювати статистику, кажуть експерти. 

Усього, за статистикою МВС, із 2009-го до 2011 рр. було скоєно щонайменше 126 насильницьких злочинів щодо іноземних громадян (не з країн СНД), але як злочини на ґрунті ненависті кваліфіковано лише 11 із них – менше 10%.

Такі правопорушення приблизно рівномірно поширені у країні, хіба що у Криму помітне більше напруження, аніж деінде. Інша справа із промовами ненависті: більшість виступів із негативно забарвленою лексикою щодо окремих етнічних спільнот припадає саме на західний регіон – на Рівненську, Волинську та Закарпатську області. Усього ж за період моніторингу із боку державних службовців пролунало 38 промов ненависті, 30 із яких стосувалися ромів.