Печерський районний суд Києва відмовився звільнити з-під варти колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, незважаючи на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи. Таким чином, суд відмовив у задоволенні клопотання Луценка та його адвокатів, заявленого під час учорашнього засідання, повідомляє радіо “Свобода”.

Відповідно до рішення суду, запобіжний захід Луценкові обрано у спосіб, передбачений законодавством України. А щодо резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи суд зазначив: “Конституція України гарантує недоторканність суду і забороняє вплив на нього в будь-який спосіб, у будь-якій формі. При цьому не має значення, з якої інстанції і в який спосіб здійснюється цей вплив”. Після оголошення рішення суд продовжив ознайомлення з матеріалами справи.

Нагадаємо, 26 січня на сесії у Страсбурзі ПАРЄ ухвалила резолюцію “Функціонування демократичних інституцій в Україні”. У документі ПАРЄ, зокрема, висловила стурбованість станом здоров’я ув’язнених колишніх урядовців: екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього виконувача обов’язків міністра оборони Валерія Іващенка та колишнього прем’єра Юлії Ти­мошенко. ПАРЄ також закликала українську владу негайно звільнити Луценка та Іващенка. Водночас у резолюції міститься заклик дозволити без попередніх умов провести обстеження стану здоров’я Тимошенко і, якщо необхідно, надати дозвіл на лікування незалежними медиками за межами пенітенціарного закладу. У документі ПАРЄ акцентується, що Україні слід відмовлятися від частого застосування попереднього ув’язнення. “Відповідно до принципу презумпції невинуватості, попереднє ув’язнення повинно застосовуватися тільки як крайній захід, коли існує реальна загроза ухиляння або перешкоджання здійсненню правосуддя”, – мовиться у резолюції.

Водночас, як повідомляє “Українська правда”, Юрій Луценко нещодавно подав позов на генпрокурора України Віктора Пшонку й кількох його підлеглих до Федерального суду округу Колумбія (США). У позові Луценко вимагає визнати його кримінальне переслідування незаконним і політично мотивованим, а також стягнути на його користь компенсацію моральної шкоди, сума якої у заяві не уточнюється.