А почалося все у Дніпропетровську. Там уночі 16 листопада вибухнула залізобетонна урна для сміття. В результаті загинув 27-річний фінансовий директор однієї з фірм міста, який випадково опинився на місці вибуху.
За цим фактом було порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини). Уже наступного дня газета “Сегодня” написала, що в інтернеті з’явилося повідомлення від терористів, які нібито й улаштували вибух у Дніпропетровську. Цитуємо дослівно зі збереженням стилю авторів: “Ми організували вибухи в Харкові, Запоріжжі і Дніпропетровську. Наші вимоги є у СБУ, МВС і прокуратури. Нас ігнорують. Сьогодні пролилася перша кров – вона на совісті влади. У сусідній урні в синьому пакеті лист – якщо його не знайшли, то пошукайте в урні на іншому боці проспекту: там – бомба, що не вибухнула... Чекаємо реакції до 21.11. Умови, згідно з листом із Запоріжжя. Ми не підставні терористи з Макіївки, яким знайшли гроші за кілька годин (читайте “До теми” – “Пошта”), але наступні вибухи будуть у Донецьку. Ми не зупинимося, поки не виконають наші вимоги. Нам нічого втрачати”.
За фактом загрози здійснення терористичного акту в Донецьку прокуратура області порушила кримінальну справу за тією ж ст. 258 Кримінального кодексу (терористичний акт). Для здійснення оперативно-розшукових операцій створена слідчо-оперативна група, до складу якої увійшли співробітники Служби безпеки України і МВС.
ДО ТЕМИ Рано-вранці 20 січня цього року в Макіївці прогриміли два вибухи – біля одного з торгових центрів і біля центрального входу до адміністративної будівлі держпідприємства “Макіїввугілля”. На щастя, обійшлося без потерпілих. Неподалік було знайдено конверт, в якому містилася вимога виплатити аж чотири мільйони євро, інакше “в різних місцях Макіївки пролунають ще п’ять вибухів”. У листі також було вказано механізм передачі грошей. Гроші знайшли, але терористи у вказане ними місце так і не з’явилися. А вже 15 лютого стало відомо про затримання двох підозрюваних. Причому взяли їх за гарячими слідами за скоєння зовсім іншого злочину – розбійного нападу на таксиста. Експерти встановили, що відбитки пальців одного з чоловіків були й на конверті з вимогою виплати грошей. Суд над ними вже відбувся. Організатору терактів Дмитрові Онуфраку дали 15 років, виконавцю Антону Волошину – вісім. |
Такі самі групи працюють і в решті зазначених в анонімному листі міст. Про Дніпропетровськ ми вже розповіли. Тепер – Харків. Тут у ніч з 12 на 13 жовтня в центрі міста пролунав вибух, у результаті якого було пошкоджено цигарковий кіоск й розташовані поряд сміттєві урни. Слідчо-оперативна група під час обстеження місця вибуху виявила залишки пластикового контейнера сірого кольору та фрагменти металевих цвяхів різної довжини й діаметра. Судячи з останньої знахідки, підривники таки розраховували на жертви, однак, на щастя, в результаті вибуху ніхто не постраждав.
А в Запоріжжі терористи відзначилися 21 жовтня. Тут у супермаркеті “Сільпо”, розташованому в центрі міста на проспекті Леніна, вибухнув невстановлений пристрій, залишений у камері схову торгового центру. Було пошкоджено кілька секцій, але ніхто з покупців і персоналу магазину не постраждав. Хоча знову ж таки впадає в око те, що жертв вдалося уникнути не стільки через дії терористів (адже бомбу заклали в людному місці та ще й серед дня), а лише завдяки випадку. Запорізька обласна прокуратура спочатку порушила кримінальну справу за статтею “особливо злісне хуліганство”, однак згодом перекваліфікувала її на вже знайому нам по Донецьку, Дніпропетровську та Харкову ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). “Враховуючи, що вибух стався у громадському місці, створював реальну загрозу для життя відвідувачів супермаркету, був здійснений з метою залякування людей і призвело до порушення громадської безпеки”, – пояснили у прес-службі прокуратури Запорізької області.
Чи пов’язані всі ці вибухи в різних містах України? Це й повинні з’ясувати створені слідчо-оперативні групи, які, найімовірніше, будуть об’єднані. Гуртом, як відомо, не лише батька легше бити, але й терористів ловити.