За останні два роки українці не помітили, що корупція стала поширенішою, але відчули, що вона стала більш інтенсивною.

Такими є результати дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Європейською дослідницькою асоціацією. “Сприйняття громадянами поширеності корупції залишилось майже на рівні дворічної давнини, однак досвід корупції став хоч і не більш поширеним, однак інтенсивнішим, що насамперед викликане збільшенням кількості державних структур, у яких населення наражається на відверте вимагання хабара з боку чиновника”, – наголошують соціологи.
Частка українців, втягнутих у корупційні схеми, все ще залишається високою, хоч помітне і незначне її зниження: якщо у 2007 р. 67% опитаних стикались із хабарництвом, у 2009 р. – 62,5%, то цьогоріч таких 60,1%. Серед негативних змін – повернення явища вимагання хабара. У той же час добровільна пропозиція хабара залишається низькою – лише 10% самі роблять перший крок.
При цьому 77,6% опитаних кажуть, що відповідальним за боротьбу із корупцією є президент. Навряд чи ця новина його порадує, адже стабільно високий показник корупційності сприяє зниженню президентського рейтингу. Експерти вперше зафіксували цікаву річ: сьогодні українці частіше чують про боротьбу із корупцією (33%), аніж натикаються на конкретні викриття у ЗМІ (30%).
Свою готовність протидіяти корупції, як і раніше, декларує третина українців. Переважно це чоловіки, молодь, громадяни з вищим рівнем освіти та добробуту.
Опитування проводилось у співпраці з Європейською дослідницькою асоціацією у березні – квітні 2011 року (n=10639) за підтримки проекту UNITER. Вибірка, розроблена для кожного з чотирьох досліджень, є репрезентативною для дорослого населення (віком 18 років і старших) України в цілому та її окремих регіонів, а також для кожної області України. Опитування проводили за допомогою індивідуального особистого інтерв’ю, загалом респондентам ставили близько 50 запитань.