Україна взялася до політики внутрішнього протекціонізму у сфері валютного регулювання. В уряді розроблено законопроект, який витіснить міжнародні системи грошових переказів з внутрішньоукраїнського ринку і заборонить використання в ціноутворенні еквівалентів в іноземних валютах.
При цьому Нацбанк зможе вимагати від українських компаній продажу половини всієї валюти, яка надходить у країну. Експерти обурюються і вважають недоцільним запровадження таких дискримінаційних заходів.
Йдеться про законопроект “Про валютне регулювання та валютний контроль”, оприлюднений Міністерством економічного розвитку і торгівлі, який покликаний захистити “економічну безпеку країни” і “продовжити поступову лібералізацію валютного законодавства”.
Міжнародним системам грошових переказів буде дозволено відправляти іноземну валюту за кордон, але заборонено проводити внутрішньодержавні операції. Лідери транскордонних переказів – “Western Union” і “MоneyGram” – не змогли оперативно визначитися зі своєю позицією з цього питання.
“Можливо, це зроблено для захисту національних компаній. Але це дискримінаційне положення, воно суперечить тому, що нерезиденти та українці повинні мати однакові права. Якщо міжнародна система зареєстрована в Україні, чому її не можна використовувати всередині країни? Тим більше, що міжнародні компанії могутніші і мають більше покриття”, – вважає партнер юридичної фірми “Василь Кисіль і партнери” Юлія Кирпа.
Українські кредитні установи створили шість внутрішньодержавних систем переказів і дві міжнародні (“PrivatMoney”, “Аверс”), небанківські установи – п’ять внутрішніх систем. Крім того, в Україні працює 29 систем нерезидентів.
Законопроект також зобов’язує зафіксувати всі ціни на товари при їхньому продажу в Україні лише у гривні. При цьому використання будь-яких еквівалентів в іноземних валютах заборонено. Насамперед це торкнеться цін на нерухомість, які, як правило, зафіксовані в доларах США.
Учасники ринку не вважають заборону доцільною. “Це не вирішить усіх питань. У нас передусім повинна бути сильна гривня. У Росії перейшли на рубль у розрахунках 7-8 років тому. Якби ми теж це зробили, то уникли б багатьох проблем. Але їх потрібно вирішувати в комплексі, а не просто писати замість доларів гривні”, – упевнений президент Союзу фахівців з нерухомого майна Олександр Рубанов.
Попри те, що проект спрямований на захист гривні, у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі пропонують захистити права банків, які видають валютні кредити. За наявності генеральної ліцензії НБУ отримання індивідуальної ліцензії для цього не потрібно. Раніше суди визнавали видачу валютних позик без індивідуальної ліцензії незаконною. Чітка норма закону спростить ведення судових розглядів. “Це підтверджено судовою практикою, хоча деякі місцеві суди ухвалювали рішення про незаконність валютних кредитів”, – зазначає Юлія Кирпа.
Ключовою нормою законопроекту є розширення повноважень центробанку: у разі виникнення проблем платіжного балансу НБУ зможе зобов’язати всіх резидентів продавати до 50% валютних коштів, які одержує від нерезидентів. Таке рішення може бути ухвалено на термін до шести місяців.
“Якби така норма була прийнята в розпал кризи – це ще можна зрозуміти. Але зараз приплив капіталу за фінансовим рахунком покриває дефіцит рахунку поточних операцій, а отже, як мінімум у найближчі півроку загрози платіжному балансу немає”, – вважає аналітик “ІК BG Capital” Віталій Ваврищук. За його словами, така норма не тільки не має аналогів у країнах Євросоюзу, а й викличе критику МВФ.
Формально НБУ міг би скористатися цією нормою відразу ж після можливого ухвалення законопроекту восени, оскільки платіжний баланс України за підсумками року прогнозується близьким до нуля – з мінімальним профіцитом у 100 млн доларів, а гарантії отримання нового траншу МВФ на 1,5 млрд доларів ще й досі немає. Тому експерти закликають прописати чіткі критерії запровадження обов’язкового продажу валюти.
“Безумовно, такі обмеження не вітаються бізнесом. Незрозумілі критерії введення Нацбанком обов’язкового продажу валютної виручки. Можна було б погодитися на подібний екстрений захід, але його застосування мало б бути зрозумілим для бізнесу, а не застосовуватися на розсуд Національним банком”, – упевнена виконавчий директор “Європейської бізнес-асоціації” Ганна Дерев’янко.
Зазначимо, що обсяг термінових грошових переказів, що надійшли до України міжнародними системами грошових переказів, створеними нерезидентами, в 2010 році зріс, порівняно з 2009 роком, на 16% і становив в еквіваленті 2,615 млрд дол. Цей показник вийшов на докризовий рівень 2008 року. Про це повідомила начальник управління нагляду за платіжними системами і системами розрахунків Національного банку України (НБУ) Олена Махаєва.
За матеріалами “Коммерсант-Украина”