Обікрадений “Арсенал”

Перший в історії незалежної України збройний напад на музей стався саме у Львові, у травні 1991 року. Тоді пограбували львівський “Арсенал”. До приміщення музею зайшли троє молодиків. Один із них пройшов до каси, і, погрожуючи пістолетом, наказав усім, зокрема охоронцю, лягти на підлогу. У цей час інший злочинець ногою вибив скло у вітрині й укинув до мішка 6 старовинних шабель – найдорожчі експонати, інкрустовані кісткою моржа, коралами, бірюзою.

Кров на картинах

Чи не найгучнішою та найбрутальнішою стала крадіжка зі Львівської картинної галереї, яка трапилась у 1992 році, коли з музею винесли роботи Артура Гротгера та Яна Матейка. Тоді, захищаючи цінності, загинули два працівники музею Дмитро Шелест та Ярослав Волчек. За словами фахівців, викрадення було явно замовним. Минули роки, однак викрадачів та вбивць так і не знайшли. Рік тому справу закрили за терміном давності…

Архівна справа

Однією з найгучніших серед крадіжок історичних цінностей залишається львівська “архівна справа”. У 2002-2003 роках у Центральному державному історичному архіві Львова було здійснено масове викрадення історичних документів. Зокрема, це  – автографи класиків української літератури й науки, пергаментні грамоти 16 – 18 століть, польські метричні книги 17 століття, документи єврейської громади в Галичині, документи з історії української церкви, матеріали про революцію 1848 року і польське повстання 1863 року, карти й атласи 18 століття, фотографії часів Визвольних змагань українського народу 1918 – 1920 років. Фахівці стверджують, що попередня приблизна вартість частини вкраденого за антикварними цінами становить понад 6 мільйонів євро. Справа набула широкого розголосу 2004 року, однак так нічим і не закінчилась. У гучному скандалі тоді фігурували Дмитро Табачник та його однопартієць  Анатолій Толстоухов.

Украдені стародруки

У 2004 році працівники Національного музею ім. митрополита А. Шептицького у Львові, розпочавши звірку фондів відділу стародруків та рукописів, недорахувалися п’яти стародруків XVI – XVII ст. Повна звірка, яку зробили у 2010, шокувала – у фондах бракувало 40 кириличних стародруків і рукописів, окремі з яких побачили світ ще наприкінці 1400-х років. Йдеться про те, що викрадене числиться у поважних українських та навіть європейських каталогах цінних книг. Серед найцінніших експонатів, що зникли, є і книга слов’янського першодрукаря Швайпольта Фіоля. Експерти припускали, що вартість украденого оцінюється в сотні тисяч, якщо не мільйони доларів. За час існування Національного музею таку масштабну крадіжку скоєно вперше.