Коли бачите біля себе злодія чи відчуваєте, що у вашу сумку хтось пробує залізти, одразу ж бийте на сполох
Рух багатьох львівських трамваїв через ремонт доріг припинено, що спричинило збільшення пасажирів у маршрутках. Також Львів поповнився великою кількістю абітурієнтів та туристів. Це все, плюс втома від спеки та мрії про майбутній відпочинок, сприяють активності кишенькових злодіїв.  
Більшість з них – наркомани, тому вони легко впадають в око. Але є серед крадіїв і професіонали. Варто мати на увазі, що злодієм може бути будь-хто, як хлопець, так і дівчина, навіть дитина чи бабуся. У злодіїв дуже проста схема: переважно вони “працюють” групою: хтось відволікає, хтось штовхає, хтось витягає гаманець. Іноді вони голосно розмовляють чи сперечаються.
Непримітно одягнені чоловіки, переважно з порожніми чорними пакетами чи сумками через плече, “працюють” зазвичай у маршрутках біля дверей, де люди заходять та передають гроші, розповів “Пошті” перший заступник начальника міліції Львова Роман Рибіцький. Однак не варто ловити ґав і на ринках, і в магазинах, і навіть у кав’ярнях та ресторанах.
“Не залишайте свої речі без нагляду. Не будьте легковажними! Маючи щось цінне, старайтеся тримати це при собі”, – застерігає Роман Рибіцький. За його словами, у більшості випадків потерпілими є жінки, в яких крадуть речі із сумочок. Правоохоронці радять тримати торбинки, рюкзаки поперед себе, а гаманці, телефони і  документи – у внутрішніх кишенях. Також бажано заздалегідь готувати кошти за проїзд, щоб не демонструвати стороннім, де у вас знаходиться гаманець.
На превеликий жаль, дуже рідко можна зустріти небайдужих до чужого горя людей. У більшості випадків люди, міцно притискаючи свою сумку до себе, мовчки спостерігають, як хтось копирсається у чужій. Зате щойно злодій покине транспорт, здіймається галас: “Перевірте свої сумки!”, “У мене пропав мобільний!!!”, “А я його бачила, він біля мене крутився”, “І ви подивіться, серед білого дня…”. Усі бачили, всі все розуміли, та ніхто не спромігся цьому зарадити...
– Коли бачите біля себе злодія чи відчуваєте, що у вашу сумку хтось пробує залізти, одразу ж бийте на сполох. Кишенькові злодії зазвичай лякливі, і, крім словесних погроз, ще не було зафіксовано випадків, щоб вони заподіяли фізичну шкоду. Пам’ятайте, що пасивність пасажирів сприяє кишеньковому “промислу”, – наголосив Роман Рибіцький.
До речі, наші люди після кишенькових крадіжок не завжди звертаються до міліції. Найчастіше це відбувається при втраті документів чи великої грошової суми. Що робити, коли вас обікрали? Про це “Пошта” розмовляла з оперуповноваженим Залізничного райвідділу міліції м. Львова Віталієм Бойком.
– Майже щодня трапляються кишенькові крадіжки. Раджу львів’янам та гостям міста спершу з’ясувати ситуацію. Дуже часто буває так, що наступного дня речі знаходять удома чи на роботі. Тому варто бути уважними! Потерпілим обов’язково потрібно звертатися у міліцію! Можна звернутися у будь-який райвідділ нашого міста. Проте бажано звертатися все-таки у тому районі, в якому був скоєний злочин, адже справа розглядатиметься саме там. Не потрібно боятися тяганини з документами, адже все просто: від потерпілого необхідна письмова заява, в якій має бути викладена вся ситуація. У разі, якщо, крім грошей та документів, поцупили речі, на які потрібно мати документи, наприклад, мобільний телефон, то необхідно подати і їх.  
І пам’ятайте, неможливо вкрасти гроші у тієї людини, яка про них думає і є уважною!

КОМЕНТАРІЇ:

Ольга, студентка:
– Дорогою до будинку сестри в мене із сумки пропав не лише гаманець, але і студенський квиток, кредитні карточки та інші документи. Сівши у переповнену маршрутку, я одразу запідозрила щось не те. Проте перевірити сумку здогадалася лише через три зупинки. Заглянувши всередину, зрозуміла, що стала жертвою злодія. Обернувшись, побачила підозрілого чоловіка. В паніці почала кричати, що мене пограбували. На диво, ніхто з пасажирів на мій крик не відреагував, а той чоловік відразу ж вийшов.   

Юлія, менеджер:
– Це трапилося чотири дні тому. Я їхала в центр міста на святкування дня народження колежанки. Не можу сказати, що маршрутка була переповнена. Проте, коли я виходила, на східцях почалася тиснява, мабуть, там мене і обікрали. Працювали, швидше за все, професіонали, адже сумку я тримала перед собою, а гаманець був на дні. Побачила, що пропав гаманець вже в кінотеатрі. Підійшли з друзями до каси, я – у сумку по гроші, а гаманця немає. Чому не звернулася у міліцію? Якщо чесно, навіть про це і не думала.

Олена, домогосподарка:
– Їхала з військового госпіталю. У маршрутці було багато пасажирів. Я стояла при самому виході, мене насторожило те, що ззаду мене почав штовхатися молодий чоловік. Вільного місця попереду не було, це означало, що він не мав на меті пройти вперед. Обернулася. Ще  секунда – і в його руках був би мій гаманець. Я зчинила галас: “У маршрутці злодій!”. Після чого засоромлений молодик вискочив на першій же зупинці.