Сенсаційні заяви арештованого полковника міліції

Замовників убивства Георгія Ґонґадзе слід шукати в спецслужбах, а колишнього начальника Головного управління кримінального пошуку МВС України, генерал-лейтенанта міліції Олексія Пукача ще 1982 року завербував КДБ УРСР під всевдо Солдатов, пише газета “Сегодня”. Про це Генпрокуратуру повідомив колишній співробітник одного з негласних міліцейських спецпідрозділів, який був одним зі знаменитих “орлів Кравченка”, полковник міліції Олексій Т. Сьогодні він перебуває під слідством (і під арештом у Лук’янівському СІЗО) за іншою кримінальною справою, яку слухає Голосіївський райсуд Києва.
Т. скерував до Генпрокуратури кілька офіційних листів із викладом своєї версії вбивства Георґія Ґонґадзе, наполягаючи на допиті як свідка. Не дочекавшись відповіді з ГПУ, він через свого адвоката Олега Мусієнка звернувся до газети “Сегодня”. За його словами, полковник брав участь у розслідуванні вбивства журналіста “Української правди”, яке буцімто самостійно проводив міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, який, за словами полковника, не причетний до цього злочину.
“Це розслідування дозволило вийти на конкретних замовників вбивства Ґонґадзе в спецслужбах, отримавши документальні та аудіодокази. Ці дані лягли у “папку Кравченка”, з якою він збирався прибути на допит до ГПУ, куди його публічно викликав тодішній генпрокурор Святослав Піскун. Проте, як відомо, не дійшов – вранці 4 березня 2005 року його знайшли мертвим, констатувавши смерть від двох вогнепальних поранень як суїцид”, – розповів Т.
За словами адвоката, його підзахисний має також інші серйозні докази, які могли б допомогти у встановленні істини в справі Ґонґадзе, і вони, ці докази, знаходяться в надійному місці в надійних людей. “Я не беруся судити однозначно, чи все зі сказаного моїм підзахисним на100% відповідає дійсності. Але той факт, що ця інформація підлягає перевірці, беззаперечний. Однак ГПУ робить вигляд, що нічого не відбувається”, – сказав адвокат.
Т. розповів, що, як повідомив полковнику сам Юрій Кравченко, на одній із робочих нарад Леонід Кучма в дуже різкій формі заявив міністру й Володимиру Литвину, що йому стало відомо про публікації, що готуються, про його, Кучми, дискредитацію. Мовляв, у газетах та низці інтернет-видань з’являться матеріали про те, що він, Кучма, зловживає алкоголем, і на цьому ґрунті вдома в нього виникають сімейні скандали. Кравченко спробував заспокоїти президента, але той різко відповів, що йому навіть передали список авторів цих публікацій, і він би не реагував, якби не йшлося про честь і гідність його родини. Щоб довести свою поінформованість, Кучма витягнув з папки аркуш із прізвищами журналістів та став зачитувати їх уголос. Більшість прізвищ були слов’янські, але коли Кучма дійшов до прізвища Ґонґадзе, то ніби запнувся на ньому. І промовив слова, які потім неодноразово цитували на плівках Мельниченка: “Ось, бл..., цей грузин...” За словами Т., цю фразу, вихоплену з контексту, потім скомпонував зі словами “вбити”, “вивезти” і змонтував Мельниченко таким чином, щоб склалося враження, ніби все це відбувалося одномоментно.
Інформацію про матеріали, що дискредитують Кучму, на думку покійного голови МВС, міг спеціально передати якийсь авторитетний чоловік серед колишніх або чинних співробітників СБУ, щоб “завести” президента, а вже після цього Мельниченко виконав другу частину спецоперації – записав за допомогою стаціонарної системи, що залишилася ще після Щербицького, розмову Кучми.
Нагадаємо, Генпрокуратура 31 березня затвердила обвинувальний висновок і передала до Печерського райсуду Києва для розгляду по суті кримінальну справу Пукача. Досудове слідство встановило, що обвинувачений, виконуючи накази та вказівки Кравченка й інших посадових осіб, кримінальна справа щодо яких розслідується в окремому провадженні, у травні – вересні 2000 року перевищив владу і свої службові повноваження щодо громадського діяча Олексія Подольського та журналіста Георгія Ґонґадзе і 17 вересня 2000 року зумисно скоїв убивство останнього.