Ця "машина" не терпить брехні. Її вже десятиріччями широко застосовують у США, Ізраїлі, Японії, Росії та бага­тьох європейських країнах. У часи СРСР, зокрема у 1960 - 1970 роках, тодішній КДБ також нею активно користувався, хоча ретельно приховував це. Сьогодні ж в Україні по­ліграф (більш відомий як "детектор брехні") використовують правоохоронці під час розслідування та розкриття злочинів, а також для скринінгових (кадрових) перевірок. Зокрема, згідно з міністерськими наказами, під час прийняття на роботу у спецпідрозділи міліції та у службових розслідуваннях. Останнім часом  кадрові перевірки увійшли в моду й серед приватних фірм.  Львівські міліціонери послуговуються поліграфом ро­сійського виробництва, який з 2004 р. працює в Управлінні боротьби з організованою злочинністю ГУ МВСУ у Львів­ській області. Він обслуговує чо­тири області Західної України - Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську та  Волин­ську. Ще один апарат є у Львів­ському юридичному університеті, де його вивчають студенти - майбутні правоохоронці.

Зазвичай, до послуг поліграфа міліціонери звертаються, коли розслідують тяжкі резонансні злочини - вбивства та розбійні напади. Втім, висновок спеціаліста-поліграфолога не має юридичної сили, а лише носить імовірнісний характер. Себто юридично "детектор брехні" не дає підстав вважати особу причетною до злочину. Це, радше, інформація, чи є особа певним чином причетна до злочину, володіє вона чи ні якимись прихованими знаннями, чи у правильному керунку триває слідство.

- Понад 97 % - саме такою є вірогідність того, що людина, яка вчинила злочин або володіє прихованою інформацією, буде викрита, - зазначає "Пошті" Володимир Хращевський, спеціаліст-поліграфолог УБОЗ ГУ МВСУ у Львівській області. Співрозмовник каже, що найефективніше поліграф застосовувати на початках слідства, бо важливим є час. Бажано якнайшвидше проводити опитування-тести, адже людський організм має здат­ність до зміни емоційних від­чуттів.

 Перш ніж провести опитування-тест на "детекторі брехні", спеціаліст ознайомлюється з кримінальною справою, адже до деталей повинен володіти інформацією, щоб сформулювати запитання. Опитування-тест проводять у першій половині дня. Воно триває від 1,5 до 3 годин. Час опитування залежить від того, яку роль опитувана особа могла виконувати, тобто його потрібно перевірити як свідка чи як виконавця. Є лише три ва­ріанти відповідей на запитання: "Так", "Ні", "Не знаю". По­ліграф бачить фізіологію людини на певний стимул. Це може бути фотографія, певні речі (зокрема, з місця скоєння злочину). Апарат фіксує зміну психоемоційного стану людини на той чи інший подразник. Загалом це зняття не менше п'яти показників змін роботи організму: серцево-судинної системи, зміни тембру голосу, дихання, шкірно-гальванічна реакція,  реакція м'язів.

"Детектор брехні" набув в Україні й комерційного застосування - насамперед у Києві та Донецьку. Ще б пак, власне там зосереджені найбільші грошові потоки. У Львові такий апарат використовує одна з охоронних фірм. Також є фірма, яка надає послуги з опитування на поліграфі. Фірми проводять кадрові перевірки з підбору персоналу: перевіряють осіб,  яких беруть на роботу, та тих, які вже працюють. Зазвичай  перевіряють людей, які мають стосунок до великих фінансів, важливих докумен­тів чи комерційної таємниці.

 Найчастіше ж поліграф застосовують тоді, коли стаються крадіжки. І задля того, аби віднайти горе-працівника та попередити подібні випадки у подальшому, керівники фірм звертаються за допомогою до по­ліграфа. Вартість опитування-тесту однієї особи залежить від складності (орієнтовно від 300 до 600 грн). При цьому В. Хращевський наголошує, що досить часто в Україні поліграф потрапляє до рук дилетантів, які, не маючи відповідного досвіду та освіти, хочуть поставити це на комерційну основу. Так вони дискредитують метод. Поширена практика, коли особу за 1-2 тижні готують приватні фірми без певних ліцензій та відповідного фахового рівня. Згодом їх "випускник" проводить  опитування. Але такі горе-спеціа­лісти дуже підривають імідж апарата та професійних полі­графологів.