На викрадені документи зловмисники отримують величезні суми кредитів

У пані Олени півроку тому на вулиці викрали сумочку. Зловмисники підбігли ззаду, вихопили сумочку і втекли. У ній, окрім гаманця, був паспорт та ідентифікаційний код. Жінка того ж дня заявила про викрадення паспорта в міліцію. Їй видали довідку про крадіжку документів і до кінця місяця пані Олена виробила новий паспорт. Та не минуло й двох місяців, як їй почали телефонувати з різних кредитних спілок та банків. Працівники цих установ вимагали сплатити кредити на загальну суму  50 тисяч гривень. Така вимога жінку просто шокувала, адже вона ніколи в житті не брала кредитів. Намагалася пояснити, що сталася якась помилка, що вона не може бути боржником. Але її ніхто навіть слухати не захотів. Довелося жінці шукати захисту в міліції й написати відповідну заяву.

Марічка Ільїна

П'янички та безпритульні найчастіше стають "клієнтами" паспортних аферистів

Кредит
 на чужий паспорт

Такі випадки не поодинокі. Заступник начальника відділу карного розшуку міського управління міліції міста Львова Назар Сютрик розповів "Пош­ті", що зловмисники вдаються до різних хитрощів, аби виманити у людей паспорти. Одні входять в довіру до знайомих, друзів, під різними приводами виманюють у них паспорти, а потім вклеюють у них свої фотографії і в крамницях побутової техніки оформляють кредити на чужі паспорти. Були випадки, коли лиходії "позичали" паспорти у п'яниць, наркоманів і на них брали позики у кредитних спілках. Але цей вид злочину вже не є популярним серед "великих комбінаторів", бо у банках і кредитних установах постійно вдосконалюють службу безпеки. Тож усі громадяни повинні знати: якщо у когось викрали паспорт, слід негайно звернутися в міліцію і написати заяву. Тоді за втрату документа у паспортному відділенні не доведеться платити штраф. За словами Назара Сютрика, з 10 крадених паспортів два потрапляє в бюро знахідок. За офіційною статистикою, нині на Львівщині зареєстровано 4500 втрачених паспортів: і загублених, і ви­крадених.

Нині, за словами правоохоронців, стаються серйозніші махінації з паспортами. Як розповів "Пошті" заступник начальника відділу управління державної служби боротьби з економічними злочинами ГУ МВС України у Львівській області, майор міліції Ігор Петрик, бувають випадки, коли шахраї розміщують оголошення, в якому пропонують високооплачувану роботу. Приходять відвідувачі, їм пропонують на декілька хвилин віддати паспорти, аби переписати їхні дані. Насправді  роблять копії паспортів. Згодом повертають документи і кажуть людям чекати дзвінка. І на ксерокопію в банку беруть кредит.

Звісно, виникає запитання: чому в банках не звіряють копію з оригіналом, як це мало б бути? Можна  припустити, що працівники банку у змові зі зловмисниками. Управління УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області нещодавно порушило кримінальну справу за заявою одного з комерційних банків, який видав понад сотню сумнівних кредитів. Є підозри, що до афери причетні й працівники банку. Видано також багато кредитів фізичним особам. Насправді люди, документи яких пред'являли, не підписували навіть кредитних угод. А працівник банку, беручи паспорт, повинен звірити фото у паспорті з особою, яка подала цей документ, і переконатися, що його не вклеїли.

Сміття з хати
не виносять

"Пошта" звернулася в де­кілька філій банків та кредитних спілок з метою довідатися, чи мають вони проблеми з шахраями. Але здебільшого нам відповідали, що у них добре працює служба безпеки, яка не дозволить взяти кредит за підробленими чи чужими документами. І лише начальник служби безпеки львівської філії одного з українських банків, який попросив не називати його прізвища, погодився пролити світло на проблему. "Шахрайства з паспортами цілком уникнути неможливо, - сказав він, - бо шахраї пос­тійно вдосконалюють своє ремесло. Раніше брали кредити за переклеюваними фотокартками, а тепер залучають до  "роботи" психічно хворих людей, п'яниць, бомжів. Він розповів, що у їхньому банку психічно хвора людина взяла кредит, а через годину вже забула, куди поділа гроші. Під час розслідування з'ясували, що у момент так званого "просвітлення" її попросили взяти кредит. Працівники служби безпеки згодом з'ясували, хто підштовхнув хвору людину до такого кроку.

Серед представників кримінального світу поширений  ще один вид злочину, який називають "оленєводством." Діють так: утворюють злочинну групу на чолі з організатором. Його називають пастухом і він збирає "оленів" -  бомжів, п'яниць, наркоманів, шахраїв, словом, людей "дна", які за пляшку чи порцію наркотика здатні зробити все, що скажуть. "У Львові порушили кримінальну справу навіть проти працівника міліції, - розповів начальник служби безпеки банку, - який у вільні від служби дні видавав себе підприємцем, ходив вулицями і закутками міста і забирав документи від бомжів, безробітних, алкоголіків, обі­цяючи роботу на будівництві. А насправді віддавав їх зловмисникам, які переклеювали фотографії, розробляли схеми, за якими брали кредити на великі суми.

Інколи "пастух" змушує "оле­нів" деякий час не пити, допомагає набути людської подоби, купує відповідний одяг, вчить, як вони повинні поводитися в банках, що відповідати на конкретні запитання. "Пас­тух" розвозить їх машиною по кількох банках, і вони намагаються брати кредити на великі суми.

- Професійний працівник кредитної установи чи банку елементарно розкриє шахрая, - каже співрозмовник. - І завдання працівників служби безпеки полягає у тому, щоб не дозволити шахраям здійснити "чорні" наміри. А якщо таке вже сталося, то розшукати його і повернути банку гроші.

Між працівниками служби безпеки банків існує співпраця. Якщо в якомусь банку виявили "руку" шахрая, про нього відразу сповіщають у інші банки й таким чином блокують йому дорогу.

Почеркова експертиза викриє шахраїв

Тож коли ви втратили чи у вас викрали паспорт і через деякий час ви дізнаєтеся, що взяли кредит на велику суму, про яку не відаєте ні сном, ні духом, не варто панікувати. Правоохоронці радять звертатися до райвідділу міліції за місцем проживання і написати відповідну заяву. А вже слідство доведе, що вашим паспортом скористалися без вашого відома.

- У банку є кредитна угода, - сказав "Пошті" майор міліції  Ігор Петрик, - в якій стоять підписи, анкета людини, ін­формація про неї. Якщо людина дійсно не ставила свій підпис, то почеркова експертиза доведе, що його підробили. І людину визнають потерпілою у такій справі. Щоправда, особу, чий паспорт використали шахраї, викликатимуть у міліцію, братимуть зразки підписів, але до відповідальності її ніхто не притягне. Потерпілі до того ж вже не зможуть отримати кредит у жодному банку, бо їх внесуть у базу даних як ненадійних клієнтів.