Урядовці кажуть, що зерна вдосталь, а влада Львівщини запевняє, що подорожчання хліба, особливо соціальних сортів, у найближчі три місяці не буде

У країні, де кожному третьому ледь вистачає грошей лише на їжу, особливо гостро стоїть питання цін на продукти першої необхідності. Звісно, перше місце в цьому списку займає хліб. Однак і з ним в Україні, житниці Європи, виникають проблеми.

Дефіцит почався із сходу

Якщо раніше тенденції формувалися в Західній Україні, то тепер вони йдуть зі сходу. Відтак минулого тижня першими “покращення життя вже сьогодні” відчули мешканці Луганщини, бо з прилавків крамниць зник хліб. “6 березня через тимчасові фінансові труднощі ВАТ “Каравай” змушене було наполовину зменшити виробництво хліба соціальної категорії”, –  повідомила прес-служба місцевої ОДА.

У сухому повідомленні влади не було інформації про те, що дефіцит хліба цими днями на Луганщині перекривали за рахунок ресурсів міні-пекарень та поставок  хліба зі сусідніх областей. “Інші пекарні не зупинили роботу лише тому, що їхнім власникам погрожують кримінальною відповідальністю. Якщо раніше випікали соціальний хліб із рентабельністю -5%, то з урахуванням нинішніх цін на борошно змушені робити це з рентабельністю -25%”, – каже один із власників великої хлібопекарні. Губернатор Луганщини визнав: дефіцит хліба в області був, однак браво відрапортував, що проблема вирішена.

Чому ж дефіцит виник саме в Луганську? Відповідь проста: це прикордоння з Росією. Враховуючи тамтешній дефіцит зерна, попри квоти на вивезення зерна з України, воно таки покидає нашу державу – своїми шляхами. Адже нашим виробникам невигідно продавати його своїй  державі, враховуючи світові тенденції на ринку зерна та ціни на нього.

В уряді таки побачили проблему

Сонце, яке, зійшовши на сході, освітило і Печерські пагорби, зробило свою справу: в уряді таки визнали, що проблема хліба в Україні існує. У Кабінеті Міністрів вирішили боротися із ситуацією з допомогою інтервенцій з Держрезерву. Відтак із 15 березня розпочнуть продавати борошно хлібозаводам за ціною 2,5-2,6 тис. грн за тонну для виробництва соціальних сортів хліба.  Підприємства Держрезерву зможуть виготовити приблизно 14 тисяч тонн пшеничної та житньої муки. Окрім того, уряд розглядає можливість зниження ціни на газ та скасувати декларування цін на борошно.

Разом із тим фахівці переконані: цього катастрофічно мало. “Обсяги борошна, які має намір запропонувати Держкомрезерв, катастрофічно малі – щомісячна потреба хлібопекарських підприємств України у ньому становить 110 тисяч тонн”, – каже генеральний директор “Укрхлібпрому” Олександр Васильченко.

Доконаним фактом є те, що борошно в Україні в лютому таки подорожчало: з 2,63 тис. грн за тонну до 3,1 тис. грн за тонну. У деяких областях України оптовики продають борошно за ціною не нижче як 3,4 тис. грн за тонну. Підвищення цін на борошно розпочалося одразу після того, як уряд України збільшив квоти на експорт зерна. Відтак на ринку виникло значне пожвавлення, попри те, що квоти видавали під існуючі в експортерів обсяги.

Утім підстав сподіватися, що ситуація зміниться, залишається вкрай мало. Адже є об’єктивна реальність, і з нею важко сперечатися, навіть адміністративними методами.

Експертна думка

“Україна – частинка міжнародного економічного та продовольчого господарства, тому, незважаючи на погляди уряду, ціни всередині країни повинні коригуватися відповідно до світових. Світова ціна на пшеницю на світових біржах досягає 340 американських доларів за тонну. Такої кількості дешевого зерна, яка була у жовтні – листопаді минулого року, вже немає в Україні. Дешеве зерно закінчилося, – говорить директор Міжнародного інституту трансформації суспільства, економіст Олег Соскін. – Відтак тонна українського зерна повинна коштувати на внутрішньому ринку не менш ніж 300 американських доларів, тобто 2400 гривень. А тонна борошна – не менше ніж 4000 гривень за тонну, або 500 американських доларів. На буханець хліба витрачають не менше 400 грамів борошна, не враховуючи інші затрати”.

Олег Соскін каже, що хліб – основний соціальний продукт – може стати недоступним тим, для кого він сьогодні є головним продуктом харчування.  Разом із хлібом можуть подорожчати м’ясо і молоко, адже ріст цін на зернові спричинить подорожчання комбікормів. Відтак він прогнозує соціальний вибух через підвищення цін на все.

Іван Стефанишин,
заступник губернатора Львівщини:

–    На Львівщині проблем із хлібом у найближчі три місяці не буде. Зерна нам вистачить на три місяці. Вирішено питання з Аграрним фондом, тому відбуватиметься переміщення зерна між областями, щоб уникнути дефіциту хліба та борошна в окремих регіонах. Сьогодні існує питання не так запасів та кількості зерна, а ціни на нього. Я повернувся з наради в Києві, і можу сказати: ціна зафіксована. Тому не варто боятися суттєвого подорожчання хліба. Враховуючи питання подорожчання електроенергії, виплати заробітної плати, то може відбутися коригування цін на хлібобулочні вироби, але воно становитиме у межах 3%. Адже не можна також допустити, щоб деякі хлібопекарські підприємства працювали з рентабельністю -18%, як це виникало, і були на межі зупинки виробництва. Тому нині можна говорити про те, що хлібопекарські підприємства Львівщини забезпечені сировиною для випікання хліба за прийнятною ціною, і суттєвого подорожчання хліба, особливо соціальних сортів, у найближчі три місяці в нашій області не буде…