Результат реформ лежить між двома крайнощами: стабільністю та невдоволенням

Україна потрапила до списку 18 країн, яким загрожує дефолт. Перелік держав уклали експерти американського видання “Bussines insider”. Висновки ґрунтуються на аналізі розміру зовнішнього боргу та поточної фінансової і політичної стабільності в кожній із країн.

Очолили рейтинг видання Венесуела, Греція та Аргентина. Україна ж, на думку експертів, заслуговує на шосту позицію. Обґрунтування – великий розмір зовнішнього боргу та повільне зростання економіки. Щодо першого, то, згідно з даними Міністерства фінансів, станом на 31 січня цього року державний та гарантований державою борг становив понад 430 мільярдів гривень (або 54 мільярди доларів). У 2011 році Україна має сплатити 53 мільйони 486 тисяч гривень із цієї суми. Економічне зростання ж, на думку фахівців із Державного комітету статистики, показує позитивні зрушення. Наприкінці лютого у Держкомстаті оприлюднили уточнену оцінку українського ВВП за минулий рік. Обсяг номінального ВВП, згідно з цими даними, у фактичних цінах збільшився на 18,9% (і становить 1086 млрд грн). Без урахування інфляційного чинника, акцентують у Держкомстаті, реальна економіка виросла на 4,2%.

На думку президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, питання про небезпеку дефолту слід розділити на дві частини. “Перша – чи існує у найближчій перспективі небезпека неплатоспроможності нашої країни. Думаю, що ні. Друга – у сенсі фундаментальних підстав для виникнення близького до дефолту стану. Тут, гадаю, існує небезпека, оскільки структура витрат та надходжень не сходиться”, – розповів економіст “Пошті”. Загалом же, на думку експерта, небезпека дефолту – це передусім небезпека нереалізації інфраструктурних реформ: “Реформи будуть проведені – небезпека мине, не будуть – небезпека ставатиме все більшою і більшою”.

Тут, здавалося б, у нинішньої влади всі козирі в руках. Адже реформи за­анонсовані, а голов­ним концептом, заради якого країна змінюється, на думку нинішньої влади, є стабільність. Однак нагадаємо, що більша частина реформ, особливо в соціальній сфері, зініційовані Міжнародним валютним фондом, до кредитів якого сьогодні й прив’язана економічна залежність країни. До речі, вчора прем’єр-міністр Микола Азаров пояснив, чому відбувається нарощення боргів країни. На думку очільника уряду, саме несплата за житлово-комунальні послуги за збільшеними тарифами призведе до збільшення боргу держави. “Ми всі отримали нові платіжки за житлово-комунальні послуги, і сума в них, як правило, більша, ніж місяць тому. Це не може порадувати. Проте чи є альтернатива такому розвитку подій? Є. І далі заганяти державу в борги, доки вона не стане неплатоспроможним боржником”, – розповів прем’єр на вчорашньому засіданні уряду. Нові ж тарифи, нагадаємо, не в останню чергу є результатом виконання зобов’язань перед МВФ.

На думку ж Олександра Пасхавера, сьогоднішні реформи можуть і не забезпечити соціальної стабільності: “Розробники нинішніх реформ радше схильні обдумувати фінансовий баланс, аніж підвищувати якість послуг. Це може спричинити політичну нестабільність”. Загалом же, на думку економіста, реформи мають дві цілі – збалансування витрат із надходженнями та підвищення якості послуг, що надаються державою. “Можна досягнути першу із них, не дійшовши до другої. Тоді ми отримаємо соціальну нестабільність. Якщо ж ви реалізуєте другу, не взявшись за першу – отримаєте фінансову нестабільність”, – повідомив “Пошті” експерт. Чим відгукнуться нинішнім реформаторам їхні ініціативи, залежить від “обличчя” самих пропозицій: чи матимуть реформи людське обличчя, чи їх прикриватиме бюрократична вуаль, яка приховуватиме приватні інтереси?