Із початку року від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі в Україні зросло удвічі. Обсяги імпорту товарів перевищили експорт майже на 10 млрд доларів.

Ситуація, коли країна завозить удвічі більше продукцїї, ніж продає, - безперечно, неприємна. Зазвичай це характерно для країн із, м'яко кажучи, не надто розвинутою економікою. Задля задоволення власних потреб вони просто змушені купувати необхідну продукцію в інших. Адже свого або бракує, або ж його не виробляють взагалі.

mkad.ru

Минулоріч в Україні продали 542 тисячі нових машин переважно не запорізько-корейського виробництва

Ще один варіант, коли продукують те, що не має попиту на зовнішньому ринку.

Можна, щоправда, уявити собі й країну з так званою внутрішньоорієнтованою економікою, коли майже все, що виробляють, у себе ж і споживають. Так приблизно було в колишньому Радянському Союзі, де левову частку експорту (якщо взагалі не всю) становила сировина або сировинні матеріали, здебільшого нафта і газ. Частково це характерно й нинішній Росії. А ще зброя.

Сучасні ринкові зовнішньоекономічні стосунки, безперечно, набагато складніші й не обмежені жодними конкретними рамками. Проте певні оціночні критерії, безперечно, існують. Те ж саме сальдо зовнішньої торгівлі. Себто - співвідношення експорту - імпорту .

На негативну статистику зовнішньоекономічного сальдо уряд кволо відреагував. У середині серпня Мінекономіки пропонувало розглянути це питання на засіданні урядового комітету. Проте, як відомо, посадовці тоді не дійшли згоди й питання зняли з розгляду. До подальшого допрацювання...

Попри це, як не дивно, в Мінекономіки  не вбачають нічого страшного у величезному розриві між обсягами імпорту та експорту. Мовляв, це ринкові коливання. Відтак від'ємне сальдо не є такою вже проблемою. В уряді кажуть, що, наприклад, Швеція чи не пос­тійно має негативне торгівельне сальдо. Хоча, гадаємо, якби українці жили, як шведи, вони б теж не звертали уваги на такі "дрібниці", як мінусове екс­порт­но-імпортне співвідношення.

Але ж ми - не у Швеції. Тим паче, неважко спрогнозувати, що може спричинити подальший розвиток такої ситуації.

За прогнозами заступника голови Секретаріату Президента Олександра Шлапака, на кінець року негативне сальдо у зовнішньоекономічному торгівельному балансі може взагалі сягнути 18 - 20 млрд доларів. А це, своєю чергою, підштовхне неста­біль­ність гривні. І цілком зрозуміло, позаяк купуємо ж не за свою внутрішню валюту, а спонсоруємо економіку інших країн на чималі суми.

"Мерседесове" сальдо

Отож, загальна сума імпорту товарів в Україну в першому півріччі сягнула вражаючої суми - 42,3 млрд доларів. Понад 200 млрд (!) курсових гривень. Якщо зважити, що це щойно середина року, то дійсно вже не до жартів.

Найбільша частина імпорту (майже чверть - 11,8 млрд доларів) припадає на нафту, газ, електроенергію та вугілля. Тож, попри неув'язки і тертя у зовнішній політиці, Росія традиційно залишається найбільшим постачальником товарів в Україну. Зрештою, більша част­ка українського експорту теж припадає на неї. За перше півріччя він становив 7 млрд 843 млн доларів. Щоправда, росіяни спромоглися експортувати нам своєї продукції набагато більше - на 10 млрд 258 млн "зелених". Мінус у торговельному співвідношенні -
2,414 млрд. Не на користь України, звичайно.

Загалом  свої постачання в Україну збільшили майже усі її зовнішньоекономічні партнери, з якими маємо більш-менш тягло-стабільні стосунки. За означений період майже удвічі зріс експорт в Україну з Казахстану та Китаю, у 1,8 раза - з Польщі, у 2,6 раза - з Білорусі, на 39 % - з Німеччини. Навіть із найкращим, принаймні, на думку нашого Президента, по­літичним партнером - Сполученими Штатами -  маємо чималий торгівельний мінус - 259 млн тамтешніх доларів.

Як ми вже зауважили, більша частина мінусового зовнішньоторгівельного сальдо припадає на поставки енергоносіїв. Інша вагома його складова пов'язана з товарами, які, на думку пересічних громадян, належать до так званої категорії розкоші, - автівками-іномарками.  Мінус у торговельному сальдо з Німеччиною тут становить більшу суму, ніж із російським газом та нафтою, - 2 млрд 508  млн доларів. Ми не будемо безапеляційно стверджувати, що вся  сума торгового дисбалансу припадає на посилений імпорт авто. Однак знаємо, що у  певних колах, особливо високопосадових, стійке тяжіння  до "мерседесів" та "БМВ" вищого класу комфортності є характерним. Минулоріч в Україні продали 542 тисячі нових машин переважно не запорізько-корейського виробництва. Тож нічого дивуватися, що за постачання  власної продукції до Німеччини на 966 млн доларів імпорт звідти перевищив 3,4 млрд.

Найліпше торгувати ... на островах

Задля справедливості зауважу, що, попри зовнішньоекономічні негаразди, у відносинах з деякими торгівельними партнерами Україна досягла значних успіхів у нарощуванні збуту своєї продукції.

Активне зростання торгівлі відбулося зі Швейцарією. За перше півріччя обсяги експорту "вітчизняного виробника" в тамтешні кантони зросли у 9 (!) разів, сягнувши понад 317 млн доларів. Бо ж воно й справді - що візьмеш з тих швейцарців, крім годинників! А у Швейцарію Україна везла нафту й нафтопродукти. А ще - коштовні камені та метали. Певно, для виробництва тих годинників.

Почесне друге місце у зовнішній торгівлі посідають... Віргінськи острови. Воно й зрозуміло - офшор. За перше півріччя наш "острівний експорт" зріс у 2,5 раза. До слова, він не набагато поступається обсягам торгівлі з Угорщиною (721 млн дол.) чи Казахстаном (817 млн дол.). Вдячним аборигенам ми завезли товарів на 651 млн доларів, отримавши звідти 95,5 мільйона навзаєм. Певно, тамтешні на більше й неспроможні, оскільки їх загалом 14 тисяч осіб.

Щоправда, дані Держкомстату дещо сумнівні. Враховуючи, що острови - офшорна зона (офіційно вони належать Великобританії), то українську продукцію через них там просто перепродавали третім особам. Як би там не було, але вірджинцям Україна постачала чорні метали, нафтопродукти, масла та жири.

Є країни, куди Україна значно знизила експорт. До прикладу, Франція отримала на 39,9 %  менше продуктів  неорганічної хімії. В Італію зменшили експорт енергоматеріалів, в Індію на 87,7 %  - міндобрив. Удвічі знизили постачання зерна до Саудівської Аравії. Загалом десятьом найбільшим торгівельним партнерам, серед яких, крім згаданих островів, Росія, Туреччина, Італія, Поль­ща, Білорусь, Німеччина, США, Казахстан та Угорщина, Україна експортувала продукції майже на 31 млрд доларів.