Територія Грибовицького сміттєзвалища незабаром офіційно може стати зоною екологічної катастрофи. Виною всьому навіть не так гори сміття, як озера  кислих гудронів, у яких сьогодні зібрано близько 500 тисяч тонн шкідливих речовин, що є відходами виробництва Львівського дослідного нафтомаслозаводу. На думку посадовців Мінприроди України, вони можуть спричинити екологічну катастрофу, яка загрожуватиме проведенню Євро-2012.

Так звані “гудронові озера” на території Львівського полігону твердих побутових відходів, а також біля нього почали з’являтись ще в 1960-х роках. Особливо активно їх заповнювали у 1980 – 1990-ті роки, коли на повну потужність працював Львівський дослідний нафтомаслозавод. За словами науковців, відходи зливали без дотримання належних сучасних екологічних вимог. Із 1999 року, коли виробництво на заводі фактично припинилося, кислі гудрони з амбарів-­накопичувачів майже не вивозили. Завод збанкрутував, а проблема гудронів лягла на плечі людей, що мешкають недалеко від сміттєзвалища.

Куди течуть гудрони?

Уже декілька років поспіль екологи фіксують зменшення рівня заповненості гудронових озер. Сказати, куди діваються небезпечні речовини, достеменно не може ніхто. Сліди грибовицьких кислих гудронів не раз вдавалось зафіксувати у ґрунтових водах навіть за декілька кілометрів від сміттєзвалища. Фахівці в один голос запевняють, що забруднення води може негативно вплинути на здоров’я мешканців навколишніх сіл.

Востаннє експертизу поверхневих та ґрунтових вод навколо кислих гудронів проводили у 2007 році. За цей час гудрони кілька разів встиг­ли просочитися на територію навколишніх сіл.

– Доведено, що гудрони мігрують під землею, – розповідає “Пошті” Олександр Бутін, еколог ЛКП “Збиранка”. – Люди постійно скаржаться то на якість води, то на стан здоров’я. Найбільшої шкоди завдає водна фракція – верхній шар води, який настоюється на гудронах, – потрапляючи у ґрунт, вона  “отруює” його та воду…

За різними даними на території розташовано від 200 до 500 тисяч тонн гудронів. Усі вони розміщені під відкритим небом і постійно взаємодіють з дощем та снігом, відтак потрапляння концентрованої речовини до підземних ґрунтів проконтролювати вкрай важко. Цього року міська рада спільно з фахівцями “Львівської політехніки” нарешті у комплексі зайнялася проблемою забруднення води. Остаточні результати будуть за кілька місяців, тоді, можливо, фахівці зможуть зрозуміти, як усунути ту шкоду, якої вони встигли заподіяти за час стояння.

– Ситуація небезпечна ще й тим, що офіційно не оголошують про те, наскільки це шкідлива сполука: кислі гудрони та вода. Також ніхто офіційно не говорить про те, як це впливає на тих, хто живе поруч. Для людей це означає повільне отруєння організму. Озера протікають, а тому вимагають негайних дій, а не популістських кроків, – вважає Марко Шпікула, голова Комітету екологічного порятунку України. 

Міністерство працює… мовчки?

Офіційно кислі гудрони належать “Львівському дослідному нафтомаслозаводу”, який вже два роки, як банкрут, і нині триває процедура банкрутства. Гудронні ж озера, які можуть завдати чимало лиха, на папері перебувають у заставі в банку, якому збанкрутілий завод не повернув кредиту...

Водночас кілька тижнів тому в Мінприроди України заявили, що цей завод-банкрут може спричинити екологічну катастрофу, яка загрожує проведенню Євро-2012. За кілька днів новину зняли зі стрічок сайту, натомість додали, що вимагають допустити своїх спеціалістів до резервуарів із кислими гудронами для термінового запобігання екологічній катастрофі. Чи розпочали експертизу, “Пошті” так і не вдалося дізнатися, за 5 днів у Міністерстві так  і не змогли підготувати відповідь на запит журналіста “Пошти”.

Натомість різні фахівці мають різні погляди на те, як вирішити проблему, що склалась.

– Для того, аби вирішити, що у майбутньому слід робити з гудронами, потрібно провести експертизу їхнього об’єкта і об’єму, – розповів “Пошті” Володимир Коляда, арбітражний керуючий, ліквідатор ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод”. – Тільки після цих досліджень можна буде говорити про щось ґрунтовніше…

Дізнатися про терміни дослідження “Пошті” так і не вдалося, з арбітражним керуючим обірвався зв’язок. Натомість Петро Топільницький, доцент Інститут хімії та хімічних технологій, дійсний член Української нафтогазової академії, розповідає “Пошті”, що знайти нового власника, який би зацікавився грибовицькими гудронами як бізнес-проектом, буде вкрай важко, адже цінність власне “кислих” гудронів мінімальна. Фахівець переконаний, що до справи слід залучати людей, які зможуть вкладати гроші для покращення екологічної ситуації, заробити ж на цьому вже не можна.

– Приблизно тричі на рік кислі гудрони нагадують про себе, витікаючи зі сторони Голосіївського цвинтаря. Витоки спалюють траву, знищують дерева. Людям, звісно, це не подобається, – пояснює “Пошті” Петро Топільницький. –  Гудронні озера на Грибовицькому сміттєзвалищі складаються з трьох шарів: вода, рідкий кислий гудрон зі значним вмістом оливних фракцій та твердий кислий гудрон. Якщо кислий гудрон свіжий, то у ньому можна нейтралізувати кислі сполуки і отримати сіль. Остаточний продукт можна підмішувати у розумних порціях до палива і таким чином поступово їх спалювати. Однак грибовицьким гудронам вже понад 20 років, процес їхньої утилізації довший та складніший. Тут потрібна серйозна державна програма, яка дозволить розв’язати проблему.

Сумнівне банкрутство

Екологи побоюються, що проб­лему гудронних озер можуть і зовсім не вирішувати, а просто передати їх громаді.
– Думаю, тут мало місце штучне доведення заводу до банкрутства, задля того, аби заволодіти майном та територією. До міської ради вже зверталися з проханням змінити цільове призначення території на вул. Б. Хмельницького, але поки що безрезультатно, – розповідає “Пошті” Дмитро Скрильніков, адвокат ГО “Бюро екологічних розслідувань”. – Є серйозна небезпека у тому, що гудрони можуть зняти з балансу заводу і передати сільській раді, тому зараз мешканцям навколишніх територій слід бути уважнішими і стежити за перебігом справи. Свою справу повинні ретельно робити й правоохоронні органи.

Довідка

Кислий гудрон – це відходи, які утворюються під час очищення нафтопродуктів (наприклад, змащувальних масел) концентрованою сірчаною кислотою. Є в’язкою рідиною чорного кольору, що містить, разом з органічними речовинами,
15 – 70 % сірчаної кислоти.

Застосовують у виробництві бітуму як дорожньобудівельний матеріал, як пом’якшувач у гумовій промисловості тощо. Хімічний склад гудронів, до якого входять смолисті речовини, органіка, продукти полімеризації ненасичених вуглеводів, наявність вільної сірчаної кислоти в гудронах доходить до 70% від маси. Потрапляння цих відходів до річок може призвести до екологічної катастрофи.