Підприємці проти прийняття нового Податкового кодексу України. Всеукраїнський день гніву продовжать 16 листопада, якщо влада не піде на поступки

Саме на 16 листопада перенесено розгляд парламентом проекту Податкового кодексу в другому читанні. У четвер десятки тисяч підприємців з усієї держави одночасно у кількох областях і в столиці вийшли на акції протесту проти прийняття нового податкового кодексу України. На переконання влади, прийняття Податкового кодексу наблизить українське законодавство до європейських стандартів.

7 жовтня Верховна Рада України  підтримала в першому читанні проект Податкового кодексу, внесений Кабінетом Міністрів. Віце-прем'єр міністр України Сергій Тігіпко впевнений, що Податковий кодекс поліпшить підприємницький клімат в Україні. А прем’єр Микола Азаров неодноразово заявляв, що Податковий кодекс передбачає скорочення податків і зборів. Також глава уряду заявив, що не бачить причин для протестів підприємців проти ухвалення внесеного його урядом Податкового кодексу.

Кількагодинні акції протесту підприємців у четвер завершилися тимчасовим перемир’ям: голова профільного парламентського комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутинник пообіцяв, що до 16 листопада структура, яку він очолює, врахує претензії учасників протесту. Він також зазначив, що деякі з них потрібно погодити з Кабінетом Міністрів.

Бродський: платити, а не протестувати

Однак обіцянки Віталія Хомутинника не дають наразі жодних гарантій,  а лише відтерміновують час Х. Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський так прокоментував четвергові пікети: “Я розумію людей, кот­рі не хочуть платити податки. Це нормально. І люди, за Конституцією, мають право висловлювати свою думку, у тому числі й під Верховною Радою”. Водночас він наголосив, що потрібно думати і про інших громадян цієї держави. “І вони мають право на життя, на достойні зарплати і пенсії. А то у нас говорять: “Ой-ой-ой, яка у нас в країні мала пенсія – 700 гривень, ой-ой-ой, як у нас маленька зарплата – 1200 гривень”. Так, панове, за рахунок чого вона буде більшою, якщо у нас  підприємці віддають 200 гривень і не хочуть платити навіть до Пенсійного фонду. Хоча по суті, і цього мало”, – зазначив голова Держкомпідприємництва. 

– Тому одні люди мають право на пікети, а інші мають право на життя. Хлопці, поступово звикайте до нормальної країни, – резюмував пан Бродський.

Депутати менш категоричні

Віталій Хомутинник у четвер увечері заявив, що комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики готовий піти на поступки підприємцям стосовно низки положень проекту Податкового кодексу. Він повідомив також, що відбулася зустріч членів комітету з представниками малого і середнього бізнесу. За його словами, деякі підприємці наполягали на скасуванні рішення про прийняття проекту Податкового кодексу у першому читанні. “Я їм відразу відповів – цього не буде”, – сказав голова парламентського комітету і додав, що на зустрічі обговорювали низку вимог представників малого та середнього бізнесу до проекту Податкового кодексу.

Також Хомутинник зазначив, що на цій зустрічі планували підписати меморандум між комітетом ВР з питань податкової та митної політики і представниками малого й середнього бізнесу, але цього не відбулося, оскільки вони не дійшли остаточної згоди щодо низки положень проекту Податкового кодексу.

Водночас парламентарії  вирішили, що власники літаків та яхт додатковий податок платитимуть уже з 2011 року.

Однак відтермінують запровадження податку на нерухомість – до 2012 року. Відповідно до законопроекту, податківці на основі даних з Державного реєстру нерухомості щороку до 15 квітня надсилатимуть рахунок платнику  податків, кот­рий зобов’язаний сплатити їх до 15 жовтня. Запропоновано також збільшити площу квартири, котра не оподатковується, до 120 метрів квадратних, а особ­няків – до 250 – 300 метрів квадратних.

Поблажливівшими депутати стали і до власників депозитних рахунків. Податок на депозит запровадять з 2014 року: він становитиме 5%, якщо сума щомісячних відсотків удвічі перевищуватиме розмір  мінімальної заробітної плати. На соціальні та пенсійні рахунки діятиме нульова ставка оподаткування.

Проти чого ж протести?

Насправді, як би це дивно не звучало для пана Бродського, нині на акції протесту виходять ті, хто працює легально і платить відповідно до своїх можливостей.

Підприємці – це люди, котрі працюють на власний страх і ризик, котрі самі створили робочі місця для себе та кількох інших, хто платить податки і годує сім’ї. Врешті, підприємці – це люди, котрі не зневірилися і не втекли на заробітки у чужі краї.

Вони протестують проти того, щоб їм держава не нав’язувала умови, за яких доведеться або піти у “тінь”, або таки виїхати на заробітки. Одна з причин обурення підприємців – виведення з-під сплати за системою єдиного податку 26 видів діяльності. Серед них – рекламна діяльність, провайдери зв’язку та торгівці секонд-хендом.

Ще одна причина протестів – зменшення кількості працівників на підприємстві, котре працює на єдиному податку.

Також підприємців не влаштовувала норма, відповідно до якої річний оборот для них мав би становити 300 тисяч гривень. Наразі ж, за словами Віталія Хомутинника, її на вимогу протестувальників, готові збільшити до 500 тисяч гривень. Норму – 300 тисяч – записували у Податковий кодекс, зважаючи на те, що саме така цифра фігурує у меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ.

Ще одна вимога протестувальників – скасувати норму Податкового кодексу, котрою передбачено, що лише 50% від доходу може становити обсяг доходу від співпраці з одним клієнтом. Однак реалії такі, що більшість підприємців стабільно і надійно співпрацюють саме з одним клієнтом.

Підприємці також протестували проти спроб нав’язати їм обов’язковий облік і підвищити ставку оподаткування. Народний депутат України Ксенія Ляпіна так прокоментувала ці вимоги:

– Уряд хоче нав’язати дрібним підприємцям облік, з яким вони не в силі справитися. Це те, чого не можуть зрозуміти урядовці, які ніколи в своєму житті не працювали в малому бізнесі.

Адже на облік дрібний підприємець повинен витратити чимало найдорожчого ресурсу – часу, за який він може заробити гроші. Малий бізнес відрізняється від великих підприємств тим, що на останніх для обліку існує спеціальний великий штат працівників.
Ще одна проблема, яка турбує підприємців – власне розмір ставки єдиного податку. Наразі вони сплачують 200 гривень, а проект Податкового кодексу передбачав – 600. Для багатьох із них це є непосильною сумою.

 – Підприємці трохи відрізняються від урядовців. Для підприємців 300 грн – це не один раз поснідати, це зароблені гроші, – сказала Ксенія Ляпіна.

Досі проект Податкового кодексу передбачав, що ставка податку становитиме від 0 до 600 гривень – на розгляд місцевих органів влади. Однак нелогічно сподіватися, що вони будуть мудрими і гуманними, а не встановлюватимуть максимальні ставки податку на підконтрольних територіях. Відтак цілком справедливо підприємці ставлять питання про законодавчо прописану диференціацію ставки єдиного виду податку, залежно від типу населених пунктів та видів підприємницької діяльності.

Олег Мельник

До теми

В Україні умови для бізнесу – на рівні Камбоджі

Світовий банк у своєму рейтингу умов ведення бізнесу поставив Україну на 145 позицію серед 183 країн. Це на 2 позиції вище, аніж у 2009-му. Однак нашими найближчими сусідами у цьому списку є Гамбія на 146 місці та Камбоджа – на 147-му. Про це повідомив директор Світового банку в Україні, Білорусі, Молдові Мартін Райзер.

За його словами, сьогодні у цьому списку Україна має найгірші позиції практично серед усіх країн колишнього СРСР.  Адже лише Узбекистан займає нижчу позицію, ніж ми. Росія у цьому списку займає 123 позицію, сусідня Польща – на 70 місці. У п’ятірку лідерів за рівнем умов для ведення бізнесу ввійшли Сінгапур. Ґонгконґ, Нова Зеландія, Британія та США.

Мартін Райзер також відзначив, що покращення на 2 позиції, порівняно з минулим роком, ще нічого не означає, бо змінилася методологія розрахунків. І, можливо, саме це дозволило Україні піднятися у списку.

Покращення позицій у рейтингу об’єктивно могли спричинити лише дві речі: спростилася процедура відкриття власного бізнесу та отримання дозволів на будівництво.

Проблемними для України залишаються питання сплати податків, реєстрації власності, закриття бізнесу, міжнародної торгівлі та захисту прав інвесторів.