Схоже, що ситуація на споживчому ринку загрожує остаточно вийти з-під контролю уряду

Інфляційні процеси в економіці, зумовлені, зокрема, і фінансовою політикою як попереднього, так і нинішнього уряду, відчув на собі вже кожен пересічний українець. Найбільш яскравою їх ознакою, особливо впродовж кількох останніх років, є постійне і невпинне зростання цін буквально на всі споживчі товари. Зрештою, до цього ми вже якось звикли.

Повідомлення про чергове підвищення цін на той чи інший продукт харчування вже давно нагадують бойові зведення. Щоправда, йдеться тут про поля інші: ті, якими опікується наше сільське господарство. А вітчизняні аграрії та ті, хто причетний до забезпечення країни продуктами харчування зовні, “тішити” людей майже не припиняють. Причому зростають ціни як на продукти вітчизняного виробництва, так і на ті, які завозять із закордонних сільськогосподарських угідь.

Запобіжні заходи

На цьому тлі тішить інше: проблему, точніше, те, що вона справді існує, схоже, нарешті усвідомили і в уряді. Поза тим, по-різному. Наприклад, глава уряду Микола Азаров, хоча і визнає, що індекс споживчих цін минулого місяця сягнув рекордних із 1998 року 2,9%, не вважає це приводом для паніки та роздмухування ажіотажу на споживчому ринку. У Президента, здається, вважають інакше. Адже, як відомо, Віктор Янукович дав доручення Кабміну і особисто прем’єру розробити до 1 листопада план невідкладних антиінфляційних заходів. Зокрема, проаналізувати ситуацію на споживчому ринку, визначити причини зростання цін на продукти харчування понад можливого впливу сезонного фактору.  Мова тут насамперед про продукти харчування, які входять до мінімального споживчого кошика.

Одночасно голові Антимонопольного комітету Олексію Костусєву доручено до 1 грудня здійснити перевірку дотримання законодавства про захист економічної конкуренції підприємствами, які впливають на зростання споживчих цін.

Тим часом, задля запобігання збільшення вартості гречки, вершкового масла, картоплі, житнього борошна і згущеного молока (тобто усього того, що ми колись самі могли експортувати) Кабмін запропонував скасувати мито на імпорт цих товарів. Так, у розробленому урядовому законопректі пропонують скасувати 20% митних зборів на імпорт гречки та жита, а також 10% – на картоплю, вершкове масло і згущене молоко.

Як пояснив начальник департаменту розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Анатолій Разгон, у такий спосіб Кабмін розраховує зупинити зростання цін на ці важливі продукти харчування. Щоправда, з його слів випливає, що причини збільшення цін, насамперед у тому, що “українські виробники підвищили ціни настільки, що в Україну буде вигідно ввозити продукцію навіть із Євросоюзу”. Хоча й визнає, що відбулося це принаймні щодо ціни на вітчизняні харчі через збільшення собівартості їх виробництва.

Мені, правда, щодо “збільшення собівартості” пригадалася відповідь на цінове запитання однієї з бабусь, яка торгує на ринку. Журналістам, котрі робили репортаж на цю тему, вона відповіла: “А чого ви ще хочете? Восени збирала онуку до школи. Отож, цьогорічні видатки на освіту збільшилися удвічі. Як я можу продавати бульбу чи моркву за минулорічними цінами?!”

Про обмеження

Зі зростанням цін у Кабміні вирішили боротися іншим шляхом – через запровадження граничних 15-20% надбавок майже на всі популярні продукти харчування, а також товари для дітей. Зокрема, Міністерство економіки оприлюднило проект постанови, що змінює механізм обмеження торгових надбавок.

Як відомо, нині місцева влада визначає граничну торгову надбавку до оптової ціни соціально важливих товарів у розмірі не більше 15%. Відповідно до проекту нової постанови,  для постачальників пшеничного і житнього борошна, хліба, макаронних виробів, цукру і соняшникової олії пропонують ввести граничну  надбавку у розмірі до 5% від оптово-відпускної ціни виробника або імпортера. Для роздрібних продавців – до 10%. По 10% до ціни зможуть додавати оптові та роздрібні продавці при реалізації круп, яловичини, свинини, м'яса птиці, варених ковбас, сиру, молока,  сметани, вершкового масла та курячих яєць.

Зауважимо й те, що вперше до цього списку включили сало, сосиски, сардельки, свіжу рибу, оселедець, картоплю, капусту, моркву, буряк, цибулю, часник, дитяче харчування і товари для дітей. При цьому дитячими товарами в міністерстві вважають одяг до 46 розміру,  взуття до 42-го, шкільне письмове приладдя (рюкзаки, зошити, ручки, олівці, щоденники, альбоми для малювання).

Пропонують також ввести 5-відсоткову рентабельність упаковки продуктів харчування і 10-відсоткову рентабельність виробництва дитячого харчування.

Як сказано у пояснювальній записці міністерства, такі заходи дозволять забезпечити населення соціально важливими товарами “за економічно обґрунтованими цінами”. Сподіватимемося на це і ми.