Олександр Остапович, директор компанії “ТРАК СЕРВІС ЛЬВІВ”, про бізнес в Україні, економічну кризу та підготовку кадрів

Бізнес є тим індикатором, за яким можна прослідкувати, як працює економіка держави. Нечасто доводиться поспілкуватися із представниками бізнес-середовища. “Пошті” трапилася нагода відверто поговорити про бізнес в Україні та сприяння влади у розвитку підприємництва із Олександром Остаповичем.

– Розкажіть, будь ласка, про Вашу компанію, особливості діяльності на ринку Львівщини?

– Компанія “ТРАК СЕРВІС ЛЬВІВ” (далі ТСЛ) працює від 2001 року. Через кілька місяців ми святкуватимемо 10-річчя діяльності.

За цей тривалий як для України час були різні періоди для бізнесу, змінювалася влада. Економічні злети і падіння в державі так чи інакше відбивались і на компанії. Зважаючи на специфіку діяльності, ми стали своєрідним індикатором стану економіки в цілому. Спробую пояснити чому: основними напрямами діяльності компанії є продаж комерційної техніки (вантажних автомобілів, автобусів, причепів та напівпричепів європейського виробництва), обслуговування та ремонт такого транспорту, а також продаж запасних частин. Тобто це сфера діяльності, де послуги надаються не для кінцевого споживача, а для бізнесу. Того самого бізнесу, який будує житло та офіси, складає меблі, пече хліб. Уся промисловість так чи інакше використовує транспорт, а будь-яка машина має властивість ламатись під час експлуатації, а отже, що більше вона працює, то більше поломок виникає. Коли в нас є робота, значить, країна працює. Ну, або знову завезли велику партію поганого пального, або забули відремонтувати дороги після настання весни

– А як пережили кризу?

– Як і вся країна, ми досить важко пережили кризу, були великі фінансові проблеми, звільнення персоналу, інші труднощі. Але, напевне, такі струси і справді корисні час від часу. Як наслідок, ми отримали оптимізовану структуру, яка виконує ту саму роботу вдвічі меншою кількістю персоналу. Якщо раніше кількість адміністративного персоналу суттєво перевищувала кількість робочого, то сьогодні головну увагу приділяємо саме механікам. Таким чином нині у нас працює близького 40 людей, більшість з яких – це виробничий персонал. І всі ці працівники отримують достойну заробітну плату, не тільки порівнюючи із такими ж компаніями тут, на Львівщині, а й в Україні чи найближчому зарубіжжі. СТО компанії є найбільшою в регіоні як за потенціалом і можливостями для ремонту, так і за професійним рівнем працівників. На початку цього року ТСЛ увійшов до складу групи АД Україна, яка є одним із найпотужніших гравців на цьому ринку, що також позитивно вплинуло на стан компанії.

– Чи є особливості роботи в регіоні, порівняно з іншими?

– Звичайно. Близькість кордону з Євросоюзом, відсутність важкої промисловості, інфраструктурні роботи до Євро-2012, пролягання основних транспортних коридорів І, звичайно, люди, які справді унікальні у найкращому сенсі цього слова. Близькість до кордону дуже важлива для нас, оскільки дуже багато вантажного транспорту рухається через Львівщину, а це означає, що завжди буде що ремонтувати.

Щодо оплати послуг – кваліфікований працівник завжди є мобільним і може собі дозволити поїхати в Польщу працювати. Відтак польському роботодавцю легко найняти українця на роботу, на заробітну плату, яка суттєво нижча, ніж та, яку довелось би платити полякові, але разом з тим більша, ніж українець отримував би на батьківщині. Таким чином у сам розпал кризи ми зіткнулись із ситуацією, коли основними конкурентами стали не наші українські компанії, а компанії з ЄС. І найобразливіше те, що їдуть в ЄС часто не за грошима (їх і у нас можна заробити), а за відчуттям проживання у “цивілізації”. Іншим чинником роботи в регіоні є відсутність великої промисловості. Більшість наших клієнтів це дрібні власники, які мають 4-5 машин. Звичайно, є й інші, які будують у регіоні дороги, стадіон, аеропорт чи дамби на Прикарпатті. Але їх кількість не порівняти з кількістю приватних підприємців.

– Наскільки сьогодні Ваша компанія завантажена роботою?

– Ми потроху виходимо на докризовий рівень. Але тільки в одному аспекті – кількості наданих послуг із ремонту. Автомобілі (особливо нові) все ще продаються дуже погано, бо у власників немає вільних коштів. Тільки-тільки починають з’являтись перші ознаки того, що ситуація найближчим часом зміниться: починають обговорюватись плани закупівлі, банки і лізингові структури дають згоду на фінансування угод. Якщо ж говорити суто про ремонти, то протягом останніх 4-5 місяців ми в середньому надаємо удвічі більше послуг, ніж торік. Перші три-чотири місяці цього року все ж легше віднести до кризових, хоч уже із явними ознаками стабільності ситуації.

– Зважаючи на Вашу відповідь, чи можна стверджувати, що сьогодні економіка України поступово виходить із кризи, оскільки обсяги автоперевезень ростуть?

– А це закономірно. Будь-яка криза рано чи пізно закінчується. Закінчилась вона і в Україні. Тепер треба витратити час і енергію для відновлення зросту. І хоч я говорив про те, що ми виходимо на рівень продаж, який був до кризи, сьогодні ринок не має впевненості в тому, що ця динаміка збережеться протягом якогось прогнозованого періоду. Ми можемо мати надзвичайно вдалий тиждень-другий, а потім ще на тиждень-два тишу і порожні ремонтні бокси. Бізнес любить тишу і спокій. А наші політики люблять мітинги, вибори і зміни в напрямках розвитку держави чи окремих напрямках діяльності частіше, ніж підприємства встигають формувати свої плани та бюджети. Країна виходить з кризи, і їй не потрібно заважати, краще допомогти – спрощувати діяльність від процедури реєстрації товариства до, наприклад, розмитнення товарів чи подачі періодичної звітності.  Загалом же, якщо порівнювати стан економіки сьогодні і минулого року, то, звичайно, зараз набагато легше і можна планувати майбутнє. Ми нині плануємо наступні кроки як в організаційному розвитку, так і переліку послуг, які надаємо. Але все ще змушені розглядати будь-які сценарії розвитку, зокрема й песимістичний сценарій із черговим різким спадом виробництва і зменшенням кількості перевезень.

- Було б наївно вважати, що у розвитку Вашого бізнесу немає жодних проблем. Розкажіть, які проблеми доводиться долати, аби підприємство, яке Ви очолюєте, успішно функціонувало?

– На підприємстві, яке успішно функціонує і намагається активно розвиватись, не буває без проблем. Загалом проблеми такі ж, як і в решти бізнесу: борги клієнтів, нестача кваліфікованого персоналу, зміни в державній політиці. Притаманні суто нам – робота пов’язана із дуже складною високотехнологічною технікою, яка, виїжджаючи від нас, повинна бути на 100% справною. В іншому випадку вона стає небезпечною. Уявіть собі, що на трасу виїжджає вантажний автомобіль, який перевозить, наприклад, бензин, з несправними гальмами  – це коли власник транспортного засобу намагається зекономити на ремонті, бо автомобіль це передусім засіб заробітку. Але за грошима не треба забувати і про відповідальність. Власне відповідальність мають усвідомити не тільки власники, але й водії, які їздять цими авто, водії легкових авто, які не завжди зважають, що вантажний автомобіль далеко не легковий і не має такої маневреності.

– Яким є Ваш рецепт подолання проблем у секторі, в якому Ви працюєте?

– Він універсальний для будь-якої галузі – працювати з ранку до вечора. Ну і, звісно, намагатися шукати взаємовигідні формати діалогу з владою, адже саме вона повинна бути запорукою стабільності.

– Сьогодні при владі нові люди, нова команда. Чого очікуєте від їхньої роботи?

– Чесно кажучи, постійна зміна влади втомила. Поки що нова команда робить спроби навести порядок, але чомусь це час від часу закінчується “закручуванням гайок”. Ми всі прекрасно розуміємо необхідність наповнення державного бюджету, але збільшення кількості перевірок чи посилення контролю за діяльністю ні до чого хорошого не приведуть. У результаті надходження можуть ще й зменшитись, адже з мертвого підприємства буде дуже важко отримати хоч щось. Тому я сподіваюсь, що люди, які зараз при владі, розуміючи бізнес, не будуть робити різких рухів у плані змін “правил гри”. А якщо у влади ще й не буде преференцій щодо окремих підприємств… Хоча це стосується не влади в цілому, а радше окремих її представників. Сподіваюсь, що для всіх будуть створені однакові умови.

– Знаємо, що влада постійно декларує бажання полегшити життя бізнесу і навіть робить для цього певні кроки Чи Ви вже зуміли налагодити діалог з цією владою, чи є у Вас взаєморозуміння?

– Між людьми, які вміють розмовляти і думати, порозуміння буде досягнуто завжди. Діалог існує, але чомусь частіше у вигляді перевірок з боку тих чи інших органів контролю. Чомусь у нас прийнято, що саме підприємець повинен шукати вихід і можливість зустрічі із державним посадовцем. І незалежно, чи це “ця” влада, чи “та”.

Зрештою, нові керівники в області пропрацювали ще не достатньо, щоб робити висновки про їхню діяльність. Декларуються розумні речі, а чи будуть вони доведені до кінця, покаже час. Я можу бути не згодним у чомусь із новою владою, наприклад, у питанні щодо мови або НАТО, але гарантую, що голодному вони й не цікаві. Спершу треба розібратись з економічними негараздами, а тоді буде і все решта. Це, до речі, те, чого хочеться найбільше – розуміння, що влада має намір робити в економічному плані з прогнозом хоча б на рік. А якщо зараз вибори знову відбудуться під прапорами “класової” боротьби, то й наступного року нічого хорошого не буде.

– Готуючись до інтерв’ю, я дізнався, що, виявляється, знайти доброго автомайстра у нас проблема. Як Ви виходите з цієї ситуації?

– Спеціалістів на ринку ремонту вантажного транспорту дуже мало. Більшість з них один одного знає якщо не особисто, то опосередковано, і це стосується навіть не окремого регіону, а всієї України, а деколи й ближнього зарубіжжя. Охочих працювати набагато більше. Уявіть собі сучасний автомобіль вартістю 100 тисяч євро, і коштує він стільки не тому що це MAN, а тому що це і справді дуже складний комп’ютеризований високотехнологічний виріб. Для того, щоб допустити людину до самостійного ремонту такого автомобіля, треба багато годин підготовки. На жаль, жоден із сучасних навчальних закладів не готує спеціалістів, орієнтованих на таку роботу. Відповідно, доводиться витрачати час на навчання спеціалістів. Тобто, доводиться відривати професіонала від основної роботи, щоб він навчав новачків. Окрім цього, ми систематично відправляємо для підготовки чи підвищення кваліфікації працівників на навчання до виробників автомобілів чи якихось агрегатів. Так, той же MAN організовує щорічно цикл навчань в Австрії у власній академії. От поки ми з вами розмовляємо, двоє наших працівники перебувають там.

– Можливо, варто співпрацювати із профільними ПТУ, які готують фахівців із сервісу автомобілів, і залучати хлопців ще зі студентської лави?

– Власне, ми активно практикуємо таку діяльність. Ми відкриті для будь-якого навчального закладу як база практики. Разом з тим, хочемо, щоб студенти приходили до нас набути реальних навичок у роботі. Ми готові надавати робочі місця випускникам. Але натомість вимагаємо і відповідного рівня технічної і культурної підготовки цих студентів і випускників. Працівник, який не вміє написати власного прізвища чи не знає, як закрутити гайку, нам не потрібний. Витрати на їх навчання і перевиховання себе не виправдають. Ще одна річ, про яку чомусь забувають і студенти, і викладачі, це вивчення іноземних мов, зокрема англійської. Сьогодні вже потрібен механік, який може спілкуватися не тільки українською, а й іншими мовами. На жаль, наші випускники навіть не хочуть розуміти, наскільки це суттєва перевага.

Довідка

ТОВ “ТРАК СЕРВІС ЛЬВІВ” працює з 2001 року, входить у групу “АД Україна”. Основні напрями діяльності: продаж нових вантажних автомобілів, автобусів та автомобілів з пробігом, обслуговування та ремонт комерційної техніки, продаж запчастин.

Компанія є офіційним дилером та сервіс-партнером таких компаній, як MAN, NEOPLAN, KAMAZ, Schmitz, Swarzmuller, Kogel, Krone, Felbinder, Wielton, SAF, BPW, ROR, Wabco, Knorr, Haldex тощо.

Станція технічного обслуговування налічує 14 заїздів із мийкою, загальною виробничою площею понад 2,1 тис м кв., що дозволяє одночасно ремонтувати до 20 вантажних автомобілів. Окрім цього, в наявності стоянка площею понад 10 тис. м кв.

Адреса: с. Воля Бартатівська Городоцького р-ну Львівської обл., тел.: +380-32-313-29-70, факс: +380-32-313-29-71.

Директор: Остапович Олександр Миколайович.