На ювілейному Міжнародному економічному форумі у Трускавці представили концепцію розвитку Львівщини як потенційного місця проведення зимової Олімпіади-2022

Організований в одному із найдорожчих готелів області за участі перших осіб Львівщини, урядовців, найбільших галицьких бізнесменів, банкірів, послів іноземних держав в Україні, представників торговельних палат і науковців, у Трускавці відбувся десятий ювілейний Міжнародний економічний форум “Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє”.

Дарма що на захід не приїхали Президент Віктор Янукович (а форум відбувався саме під його патронатом) та віце-прем’єр-міністр України Борис Колесніков.

Відсутність високих гостей на помпезності й урочистості заходу не відбилася, як і на конкретних результатах. Чи постраждала від цього репутація форуму? Сумнівно. Достойною заміною Януковичу і Колеснікову стали віце-прем’єр В’ячеслав Тихонов та міністр житлово-комунального господарства Володимир Яцуба. А налаштованість на співпрацю гостей з-за кордону традиційно була позитивною.

Готовність до реформ

Чим же корисний для регіону десятий форум? Як і на будь-якому іншому подібному заході, на форумі у Трускавці представники бізнесу могли відкрито розповісти владі про численні законодавчі, регулятивні перешкоди, які держава створює на їхньому шляху. Влада у відповідь задекларувала готовність до проведення реформ і дерегуляції безнесу. Що вимагали іноземні делегації? Передусім спрощення законодавства, яке регулює ведення бізнесу в Україні, боротьбу з корупцією, верховенство права.

Не можна сказати, що іноземним інвесторам нецікава Україна і Львівщина зокрема. Навпаки – інвестори з Європи та всього світу постійно цікавляться перспективою нашого бізнесу. Бар’єром, який долають не всі сміливці, стають умови ведення власної справи в Україні. Власне Трускавецький форум був спрямований на, по-перше, промоцію регіону і презентацію можливостей, по-друге, на можливість для влади заявити про готовність проводити реформи в державі й знищити бюрократію та корупцію.

Зайве говорити, що з доб­рої сотні проектів за десять років існування економічного форуму реалізовано одиниці, а сам форум перетворився на піар для влади і області. Звичайно, сьогодні стверджувати, що й десятий форум спіткає та ж доля, рано. Про конкретні результати можна буде говорити хоча б через рік.

А поки, вислухавши численні зауваження, владі доведеться засукати рукави і братися до роботи.

–  Дуже багато у нас ішлося про реформи. Але тільки зараз Президент Віктор Янукович розпочав реалізувати ці довгоочікувані для економіки реформи. Ми багато говорили про зарегульованість бізнесу й численні перешкоди на шляху розвитку підприємництва. І одним із перших кроків Президента є крок на подолання цих проблем. Форум відбувається для того, щоб ще раз поговорити про ті проблеми, які є у бізнес-середовищі, що нас розділяє. Я мав низку зустрічей і зрозумів, що немає проблем, які не можна розв’язати. Я хочу гарантувати всім, що всі ті проблеми, які нині назбиралися у бізнесі, будуть розв’язані. Тут є багато представників бізнесу, які вже працюють у Львівській області, дуже приємно, що приїхало багато людей, аби подивитися, і ще сумніваються, чи починати тут бізнес. Я хочу, щоб після цього форуму сумнівів більше не було, – заявив голова Львівської облдержадміністрації Василь Горбаль.

Віце-маршалок сейму Республіки Польща Марек Кухцінські висловив чимало зауважень щодо українсько-польської прикордонної співпраці. На думку поляка, надто мало є прикордонних переходів між двома державами – нині це шість автомобільних переходів та чотири залізничні на 520 кілометрів кордону. У той час, як на п’ятистах кілометів польсько-німецького кордону 2005 року переходів було п’ятдесят!

Незадоволені європейці й станом доріг в Україні:

“Стосовно доріг, то нам треба починати дискусію вже, не чекаючи пропозицій з ЄС, бо ми тут, у себе, краще знаємо свої проблеми”, – зазначив Марек Кухцінські, додавши, що саме мала кількість переходів є головним недоліком транскордонного співробітництва.

Влада із зауваженнями європейців погодилася і заявила про готовність утілювати реформи. Узагальнюючи всі пропозиції та вимоги європейських делегатів, можна сказати, що вони, як це було завжди, налаштовані на співпрацю з Україною, готові інвестувати в Україну, але вимагають від влади навести лад у державі.

Проекти, угоди…

Що ж до конкретних інвестиційних проектів, то серйозних, потужних проектів на форумі так і не побачили. Важко назвати серйозним успіхом влади підписання угоди із землею Тюрінгія (Німеччина) про навчання українських медиків та відкриття авіаційного сполучення між Львовом та Ерфуртом.

Цікавим є проект “Олімпійська надія – 2022”, але де відбудуться Зимові олімпійські ігри 2022 року, наразі невідомо. З огляду на це, і сам проект є примарним. За концепцією проекту, Львівщина має перетворитися на столицю льодових та зимових видів спорту. Передбачено побудову трамплінів, реконструкцію слалому, траси для фрістайлу та лижних перегонів.

Реальніше виглядає проект добудови ще одного енергоблоку на Добротвірській ТЕС. Це дасть можливість експортувати електроенергію з України у Європу. Не менш цікавим є проект дослідження карстових проваль на державному підприємстві “Полімінерал” у Стебнику. На наукові геофізичні дослідження ЄС виділив близько 500 тисяч євро. Його теж реалізуватимуть німецькі фахівці з Тюрінгії.

Варто відзначити також підписання рамкової угоди між головою правління банку “Львів” Миколою Вознюком і компанією Nefco про фінансування об’єктів соціальної сфери Львова та області.

Ця угода важлива з огляду на те, що дасть змогу залучити інвестиції для програми енергозбереження у соціальних об’єктах Львова та області. Лише на першому етапі реалізації програми буде залучено 2 мільйони гривень, за які буде замінено системи опалення та запроваджено енергозберігаючі технології у трьох школах, двох дитсадках і одній медичній установі Львівщини. Кредит буде наданий усього лише під 3% річних у гривнях.

Так чи інакше, з більшою чи меншою кількістю гостей та інвестиційних проектів, але форум відбувся, влада показала потенціал Львівщини і готовність допомагати інвесторам реалізувати свої проекти в регіоні. А підсумки будемо підбивати вже на наступному форумі.

Володимир Яцуба,
міністр житлово-комунального господарства України:

– Цей тиждень для регіонального розвитку, для мого міністерства найпродуктивніший за все моє життя. Стосовно нинішнього форуму і його теми, то передусім ми хочемо послухати, що відбувається в світі у сфері транс­кордонного співробітництва, як змінюються міжрегіональні стосунки, як формується законодавча база, яка регулює стосунки центру і регіонів. В умовах обмежених фінансів ми все таки мусимо проводити децентралізацію влади, бюджетних стосунків, спрощення дозвільної системи. А з іншого боку, я розповім про те, що ми робимо. Я б хотів, аби на таких форумах кожен розповідав про те, що зробив. А не так, як у Верховній Раді – кожен виходить, співає, як пі­вень, розповідають те, що їм хочеться… Вони вже двадцять років про це розповідають, а Андріївська церква валиться, а для Софії Київської ніхто нічого не зробив. Я презентую проект Софії Київської, щоб ті, у кого є бажання, допомогли зберегти цю історичну пам’ятку, щоб охочі взяли участь у проектах зі збереження пам’яток і Львівщини, і Тернопільщини. Окрема увага приділена будівництву доступного житла.

Дмитро Афтанас,
президент Львівської торгового-промислової палати:

– Дуже добре, що цей форум відбувається, бо для Львівщини це серйозна промоція регіону і наших можливостей. Я думаю, що відбулося багато зустрічей політичного і економічного характеру. Львівська торгово-промислова палата організовує Міжнародну контактну біржу, де відбудуться конкретні розмови про співпрацю між українськими і зарубіжними партнерами. Тому наміри дуже серйозні, настрій позитивний. Якщо стабілізується економіка в Україні, то й інвестиції в державу прийдуть. А ми готові сприяти розвитку взаємовигідних відносин між Україною і світом.

Михайло Яворський,
директор Львівського центру науково-технічної академічної інформації:

– Я щорічно беру участь у економічному форумі. Яка його цінність? Перше і найголовніше – це те, що тут збираються люди, зацікавлені у розвит­ку регіону, приїжджають експерти з Євросоюзу, фахівці з інших країн, зокрема, з тих, із якими Україна працює у плані транскордонного співробітництва – Польща і Білорусь. Відбувається напрацювання певних проектів, обмін досвідом. Я займаюся питаннями інноваційного розвитку. На форумі працює секція “Інновації, як конкурентноспроможність регіону”. Якщо говорити про десятий ювілейний Форум, то у нас на секції відбудеться представлення Центру інноваційного розвитку міста Львова. Тобто цей форум для нас цікавий тим, що представили серйозні інноваційні проекти, серйозний інтелектуальний потенціал Львівського регіону. Щодо реалізації усіх представлених на форумі проектів, то це питання цікаве і непросте. Якщо говорити про реалізацію інноваційних проектів, то сьогодні наші наукові школи працюють у європейських програмах. На внутрішньому ринку ці процеси йдуть важче. Бо є багато причин. Одна з причин нині – наша економіка, промисловість, аграрний сектор не готові до сприйняття інновацій.

Віталій Антонов,
президент компанії, голова Наглядової ради концерну “Галнафтогаз”:

– Цей форум вже є традиційним. Але я вважаю, що цю традицію нам треба розширювати. Бо цей форум – дуже добрий піар усередині нашої країни. А нам дуже не вистачає піару країни за кордоном. Зокрема, про це свідчить місце України в рейтингу інвестпривабливості – ми 142 серед 178. Я вважаю, що це несправедливо, бо такий низький рейтинг є лише за відсутності правильного піару. Тому нам, як державі, треба створити доктрину власного економічного піару, бо такої доктрини у нас немає. Ми маємо піарити країну, як окремий холдинг, і тоді буде справа. Ми маємо перейти від вузького сприйняття проектів до ширшого. Бо конкретні проекти нікому у світі не будуть цікаві, якщо немає рейтингу України, якщо немає інтересу до країни. А інтерес буде тоді, коли ми будемо вкладати кошти у піар України на світовій економічній арені.

Володимир Лавренчук,
голова правління “Райффайзен банк Аваль”:

– Я переконаний, що це дуже потрібний захід. Треба радіти з того, що бізнес може і має право комунікувати з урядовцями, іншими бізнесменами, науковцями, ознайомлювати із дослідженнями у галузі бізнесу, економіки, комунікацій. Це є найбільшим надбанням, і ми цього найбільше потребуємо. Я маю досвід порівняння з європейського рівня комунікаціями. І нам багато чого треба у них навчитися і пришвидшувати наші дії. Зараз всі говорять про реформи, але саме конференції, публічні обговорення, дебати і їх ефективність дуже впливають на розвиток бізнесу. Закони пишуться під те, чого вимагає суспільство. Якщо воно зможе пояснити, чого воно вимагає, то закони будуть більш адекватні до очікувань бізнесу. Тому я однозначно “за” проведення заходів такого рівня. А ефективність буде очевидна лише через деякий час. Ніколи не можна оцінити ефективність негайно. Але сам факт проведення форуму, “cross border” через кордони і проведення дебатів з польською делегацією, з представниками інших країн, обмін досвіду – все це становить дуже велику вартість цього форуму для суспільства.