Кабмін розпочав процедуру приватизації найбільшої державної телекомунікаційної компанії

Видається, процес передачі у приватні руки об’єктів, які ще залишилися у державній власності, завершиться дещо раніше ніж 2014 року, як це передбачала президентська програма економічного розвитку країни. При цьому найласіший шматок (недаремно росіяни кажуть: “остатки – сладки”) – “Укртелеком” – схоже, продадуть уже незабаром. Адже у вівторок віце-прем’єр Сергій Тігіпко, а наступного дня і сам прем’єр Микола Азаров заявили, що увесь пакет акцій компанії виставляють на продаж.

Ба більше, урядовим розпорядженням уже виведено акції телекомунікаційного гіганта з підпорядкування Мінтрансзв'язку і передано в управління Фонду держмайна, який і продаватиме об'єкт. З ФДМ повідомляють, що, згідно із процедурою, дату продажу компанії оприлюднять вже наступного тижня. Тоді ж визначать стартову ціну об'єкта. Після цього, згідно із законодавством, через 75 днів відбудеться сам конкурс.

Таким чином, продаж "Укртелекому" припадає на передноворічний період, орієнтовно на 20 грудня, а держбюджет отримає кошти від продажу компанії лише наступного року.

Комбінатори

Узагалі-то, чергова спроба (про історію приватизації компанії ми поговоримо нижче) продажу “Укртелекому” не стала дивиною. Без неї цьогорічний 10-мільярдний план приватизації виконати майже неможливо. Адже, за підсумками І півріччя, приватизаційні надходження разом із орендою та дивідендами становили лише 570 млн грн. Сам же продаж державної власності дав ще менше – 170 млн. Себто, затверджений урядом план виконаний усього на два відсотки. Тож намагання приватизувати “Укр­телеком” цілком логічні. Якби не одне суттєве “але”, яке вкотре засвідчило непослідовність уряду щодо ухвалення певних рішень.

Річ у тім, що 22 вересня Кабмін відмовився передавати держпакет акцій компанії із управління Мінтрансу до ФДМУ, чого останній прагнув уже давно. Адже така передача фактично означала би початок приватизації “Укртелекому”. При цьому причини урядового рішення прес-секретар прем’єра  Віталій Лук’яненко назвати відмовився.

Відомо, що керівник ФДМУ Олександр Рябченко ще раніше заявляв, що конкурс із продажу компанії варто оголосити не пізніше як 15 серпня, аби гроші до держбюджету потрапили ще цього року. Початкова вартість пакета, за оцінками фонду, могла би становити близько 12 млрд грн (навесні його оцінювали набагато менше – у 7 млрд). Проте  приватизаційна доля компанії залишалася невизначеною.

Назагал, до останнього часу побутувало дві основні концепції та відповідні підходи до продажу “Укртелекому”. Перший – продати цього року і за гроші, що дасть на компанію інвестор. Хоча у Мінтрансзв’язку наголошували, що навряд чи при цьому ціна буде достатньо високою, оскільки “Укр­телеком” має низку проблем. Основні з них – недостатньо прибуткова діяльність та наявність збиткових соціальних послуг. Зокрема, відправка телеграм й телефонний зв’язок у сільській місцевості.

Інший варіант передбачав зволікання з приватизацією, аби провести її після підвищення капіталізації компанії, що, відповідно, наростило б її ціну. Тим паче, у Мінтрансзв’язку переконували, що знають, як просувати компанію: насамперед за рахунок розвитку широко­смугового доступу до інтернету та мобільного зв’язку. Що, зрештою, компанія і робить упродовж останніх років. Крім цього, тут створюється Фонд універсальних послуг, який наповнюватимуть за рахунок відрахувань приватних операторів зв’язку. Міністерство навіть підготувало законопроект, який пропонував формування фонду за рахунок тривідсоткового збору із абонентів. При цьому вже в “Укртелекомі” зазначали, що створення фонду компенсувало б різницю між реальною собівартістю послуг та визначеним державою тарифом для всіх операторів, які надають послуги фіксованого зв’язку.

Хоча, наскільки відомо, згаданий законопроект досі не розглядали. Можливо, через те, що проти створення фонду ще у серпні різко виступили оператори мобільного зв’язку, зазначивши, що проект є неефективним і не враховує інтереси абонентів мобільної мережі.

Поза тим, уряд таки вирішив продати “Укртелеком” цьогоріч, певно порахувавши, що краще швидше, ніж ніколи. Хоча, видається, основна причина – у банальній відсутності грошей у бюджеті. Попри всі скорочення видатків, його цьогорічний дефіцит становитиме далеко за 50 млрд грн.

Про бюджет і справді треба дбати. Але фактична відмова держави від закріплення у своїй власності хоча б 25% акцій компанії (досі їй належало 92,7% акцій, 7,14% мав трудовий колектив) створює проблеми для усього вітчизняного ринку зв’язку. Річ у тім, що у власності “Укртелекому” перебуває майже 90% кабельної каналізації. Тобто майже всі трубопроводи і пристрої для прокладання, монтажу та обслуговування кабелів фіксованого зв’язку. Отже, після продажу компанії новий власник візьме і цей “приварок”.

Експерти вже застерігають, що новий власник не повинен мати можливості зловживати становищем та самостійно визначати тарифи на користування кабельною каналізацією. Хоча у парламенті вже давно припадають пилюкою два законопроекти депутата Юрія Морока, ухвалення яких дозволило б вирішити проблему. Перший передбачає, що Нацкомісія з регулювання зв’язку регулюватиме і тарифи на доступ до кабельної каналізації. Інший пропонує запровадити поняття “оператор із суттєвою ринковою силою”, що дало б НКРЗ повноваження контролю дій таких операторів та впливу на них. Коли розглядатимуть та ухвалюватимуть ці законопроекти, невідомо. І чи будуть узагалі...

Претенденти

Доки конкурсу із продажу “Укртелекому” офіційно не оголосили і не зареєстрували заявок на участь у ньому, конкретно говорити про претендентів зарано. Проте вони давно відомі. Серед головних можливих покупців компанії, судячи з інтересу до неї, ще влітку називали АФК “Система”, яка володіє мобільною мережею МТС, та “Альфа-груп” – акціонер компаній “Київстар” і “Українські радіосистеми” (ТМ “Beeline”). Обидва оператори, відомо, планують активно розвивати фіксований зв’язок. Отже, їм потрібен доступ до таких ліній. Крім цього, купівля “Укртелекому” надасть значні переваги над конкурентами за рахунок різкого розширення абонентської бази компанії.

Однак якщо “Укртелеком” придбає компанія “Київстар” (що цілком ймовірно, оскільки нині завершується процес її злиття з російським “Вимпелкомом”), то, наголошують експерти, відбудеться фактична монополізація ринку зв’язку. На “Київстар” уже зараз припадає майже половина  усіх його доходів. А після злиття з “Українськими радіосистемами” компанія контролюватиме більшу частину  GSM-частот.

Цікавить “Укртелеком”  і СКМ Рината Ахметова. Група вже представлена на ринку оператором фіксованого зв’язку “Vega” – основним приватним гравцем на ринку фіксованого зв’язку – і мобільним оператором life. Купівля “Укртелекому” дозволила б Ахметову створити справжній телекомунікаційний гігант на ринку фіксованого зв’язку – його сукупна абонентська база становила б 11 млн абонентів телефонії та 1 млн абонентів інтернету.

Однак тут є певні нюанси, які можуть перетворитися на чинник утримання від такої покупки. З одного боку, інтеграція потужних компаній – доволі затратна й складна. З іншого – таку угоду може не схвалити Антимонопольний комітет. Адже “Укртелеком” та “Vega” працюють в одному сегменті фіксованого зв’язку, тож шанси операторів мобільного зв’язку, ясна річ, вищі.

Утім найвірогіднішими кандидатами на купівлю “Укртелекому” експерти називають великі російські компанії. І навіть стверджують, що уряд почав нагальну підготовку “Укртелекому” до продажу відразу після останньої зустрічі Президента Віктора Януковича з російським лідером Дмітрієм Мєдвєдєвим. Тоді, відомо, Янукович запевнив колегу, що схвалює участь російських компаній у приватизації українських компаній, зокрема й “Укртелекому”.

А взагалі, на приватизаційному полі нині відбуваються бурхливі, хоча й непомітні для пересічного обивателя події. Разом і продовженням приватизації (хоча рішення про продаж “Укртелекому”, радше, свідчить про її наближення до остаточного завершення) відбувається і протилежний процес. Як нещодавно стало відомо, Генеральна прокуратура має намір знову повернути металургійний комбінат “Криворіжсталь” у державну власність. Утім про це ми поговоримо іншим разом.