Із початком осені в Україні після майже чотиримісячної перерви знову почалося стрімке зростання цін

Узагалі-то, якщо цілком об’єктивно, то стрибок інфляції зафіксовано ще у серпні, що підтверджують цифри Держкомстату та Мінекономіки. Просто, за методикою, ці відомства підбивають підсумки попереднього місяця на початку наступного. Отже,  офіційна інформація з’являється із деяким запізненням.

Зрештою, зростання інфляції в цілому було незначним (за винятком суттєвого подорожчання тютюнових виробів), аби звертати на нього увагу. Тим паче, до постійних коливань цін ми звикли. Але цього разу вже кілька відомств, що узагальнюють статистичні дані, зауважили тенденцію, яка не може не хвилювати: попередні чотири місяці дефляції (з квітня до липня) вилилися у протилежну тенденцію. Ситуація із цінами у першій половині вересня дає підстави припустити, що інфляційні процеси в країні виходять із-під контролю уряду. Та й саме політика Кабміну їх спричиняє.

Чого ростуть?

Традиційно після якихось неприємних обставин влада відразу і якомога швидше намагається пояснити їх стривоженій громаді, шукаючи винних. Затяжна кількарічна інфляція – не виняток. Пригадуєте, минулого року зростання цін на цукор нам пояснювали підступною змовою його оптових постачальників, які таким робом впливали на результати виборів Президента. Мовляв, минуть перегони, ціни повернуться до попереднього рівня. Схоже було і зі зростанням вартості пального, подорожчанням продуктів харчування. Одне слово, пояснень не бракує.

Причини серпневої інфляції в Мінекономіки та Держкомстаті знайшли дуже оперативно. Ба більше, цього разу їх навіть конкретизували. Отже, за інформацією Мінекономіки, зростання споживчих цін передусім спричинили внутрішні чинники – підвищенням тарифів на природний газ для населення. Саме підвищення його вартості на 50%, або у 1,5 раза, сформувало 91,7% загального рівня інфляції, яка у серпні становила 1,2%. І взагалі – саме через це житлово-комунальні послуги зросли в ціні на 9,6%. При цьому зміна цін на всі інші товари та послуги, зокрема, тютюн, алкоголь, масло, зумовила лише 8,3% усього росту індексу споживчих цін. Себто, якщо на решту вони дещо і підросли, то не суттєво. А в обліковій групі “Продукти харчування” навіть спостерігалося падіння цін – у цілому на 0,1%, стверджують у Мінекономіки.

Єдина біда – подорожчали хліб та крупи. Але знайшлося пояснення і цьому. У Мінекономіки заявили, що зростання цін на хліб і хлібопродукти сталося через підвищення цін на пшеницю на світовому ринку, а також збільшення попиту населення на деякі крупи, зокрема гречану. Той же світ та місцева ненаситність вплинули також на незначне зростання цін на паливно-мастильні матеріали.

Тривожний вересень

Вересень підкоригував оптимізм уряду. Зрештою, ми теж відчули новий виток цінової спіралі. Як уже заявила заступник міністра економіки Ірина Ключкова, інфляція в Україні у вересні 2010 року перевищить динаміку зростання цін у серпні. Мовляв, у вересні завжди йде стрибок цін. Адже, крім сезонного зростання цін на продукцію агропромислового комплексу, на початку осені фіксується зростання цін і на послуги освіти. Хоча Мінекономіки дотримується прогнозу інфляції на поточний рік на рівні 12%. І ця оцінка враховує цінові ризики у продовольчій сфері і в царині тарифів ЖКГ.

Щодо “харчів”, то Кабмін планує низку кроків для стабілізації. Особливо враховуючи майбутні місцеві вибори. Йдеться про “замороження” ціни на гречку шляхом внесення цього продукту до переліку соціально значущих. Ймовірно, обмежать рентабельність торгових точок. Хоча  навряд чи це стримає інфляцію, яка стрімко набирає обертів. Тим паче, виробники споживчих товарів ще влітку відреагували на негативні очікування населення щодо низького врожаю та зростання цін на послуги ЖКГ, підвищивши ціни на свою продукцію. Так, у серпні ціни виробників промислової продукції зросли на 0,9%, порівняно із липнем, а порівняно з серпнем 2009 року – на 23,3%. Оскільки інфляція реагує на цей показник із запізненням, то у вересні він може перевищити 2%.

Щодо житлово-кому­наль­них тарифів, вони й до того становили 11% усього споживчого кошика пересічного українця. Із початком опалювального сезону, особливо після серпневого подорожчання  газу для населення та підприємств теплокомуненерго, місцева влада буде змушена їх переглядати. За попередніми оцінками, в цілому вони зростуть на 30%. Тож нового зростання цін варто очікувати вже наприкінці вересня – на початку жовтня. У цей період, прогнозує Мінекономіки, інфляція ростиме на 2-2,5% щомісяця. Тим паче, оскільки пальне вже подорожчало на 30-40%, то далі зростатиме вартість мазуту і опалення загалом, що позначиться на цінах на товари. Чи вистачить у держави грошей на субсидії бідним?

Тож сподівання уряду на певну компенсацію дорогої “комуналки” дешевими продуктами харчування виявилися марними. Невтішні і споживчі настрої населення. За даними Міжнародного центру перспективних досліджень, українці очікують прискорення темпів інфляції в осінньо-зимовий період, зростання рівня безробіття і уповільнення розвитку економіки. Відтак більшість не буде купувати товари тривалого вжитку. Люди витрачатимуться передусім на харчі. Отже, ймовірний ціновий ажіотаж на ринку продуктів.

У рік майбутній

Аналітики ринку кажуть, що найтривожнішим сигналом про загальний стан економіки є зростання показника базової інфляції (розраховуючи його, короткотермінові та нерівномірні зміни цін під впливом окремих чинників не беруть до уваги). За останні місяці літа він зріс на 0,6%, а показник базової інфляції прискорився до 7,3%.

Назагал, під класичним визначенням інфляції розуміють переповнення каналів грошового обігу надлишковими паперовими грошима. З одного боку, це провокує їх знецінення, з іншого – зростання цін, зокрема на предмети першої необхідності, зниження валютного курсу, падіння реальних зарплат.

Загальна грошова маса в Україні і справді стрімко зростає. Від початку року вона збільшилася на 14,2% і досягла вже 556,5 млрд грн. Водночас на 13% зросла і монетарна база. Якщо наприкінці 2008-го вона становила 196 млрд грн, то нині вже перейшла позначку у 220,4 млрд.

Головним чинником збільшення загальної грошової маси в Нацбанку вважають повернення коштів у банківську систему. Зокрема, загальний обсяг депозитів у серпні зріс на 1,5% (з початку року – на 16,1) – до 380,6 млрд грн. Водночас, у Мінекономіки вважають, що саме частковий вихід грошей із вільного обігу обмежив серпневий розмах інфляції Адже лише населення поклало на депозити 2,1 млрд грн, на 1,8 млрд скоротилася заборгованість фізичних осіб за кредитами.
Та неважко припустити, що через згадані причини здорожання товарів та послуг грошова маса у готівковому обігу знову вимушено збільшиться. Бо розраховуватися за них доведеться за новими цінами. Зокрема, й тими, на формування яких впливає влада.

Отже, інфляція набиратиме чергового оберту, стимулюючи погіршення економічної ситуації та зубожіння населення. Особливо враховуючи, що майже 70% пенсіонерів, як повідомив віце-прем’єр Сергій Тігіпко, отримують пенсію, меншу за тисячу гривень. Не кажучи про реальну зарплату працівників, бо вона зростає лише у статистичних відомостях, якими хизуються можновладці. А мільйонна армія безробітних і тих, хто працює неофіційно!

Словом, нас справді очікують нелегкі часи. Адже й ціни в нас ростуть за будь-яких обставин – і тоді, коли економіка лізе вгору, і тоді, коли котиться вниз. Утім про економіку ми поговоримо наступного разу.