Уряд учергове спробував презентувати громаді проект “податкової конституції”. Точніше –  те, що народилося у кабмінівських нетрях після “всенародного” обговорення  документа, оприлюдненого у першій половині серпня

Презентації фактично не було. Як не було того, що мали презентувати. Те, про що говорили урядовці, зокрема, і сам прем’єр Микола Азаров, – лише підсумкова версія пропозицій уряду до другого читання Податкового кодексу у Верховній раді. Тобто –документ, створений робочою групою Кабміну за підсумками громадських слухань у регіонах.

Ба більше, остаточного тексту урядового варіанту документа досі не мають і народні депутати. У кращому випадку, якщо його встигне підготувати Мінфін та схвалить уряд, парламентарії таки отримають оновлену версію кодексу. Зрештою, у планах роботи ВР на цей тиждень передбачалося, що 7 вересня народні обранці тільки заслухають інформацію Кабміну про результати всенародного обговорення проекту.

Нам, щоправда, не зовсім зрозуміло, яким чином Кабміну вдасться видати те дійство, що відбувалося протягом майже трьох тижнів, за “всенародне обговорення” (як це було в окремих регіо­нах, “Пошта” вже писала). Проте думки з цього приводу деяких,  “не останніх” в ієрархії ВР депутатів відомі. Зокрема, голова  парламентського Комітету з питань податкової та митної політики, “бютівець” Сергій Терьохін каже, що насправді жодного обговорення не було.

– Цей Податковий кодекс обговорювали пан Колесніков, пан  Клюєв, пан Азаров та представники великого бізнесу десь у кабінеті на Грушевського. Решта – це антураж, – зауважує Терьохін.

Утім, як зазначав перед тим на засіданні Кабміну прем’єр-міністр Микола Азаров,  загалом надійшло близько 5 тисяч поправок та пропозицій. Щоправда, наскільки відомо, лише близько двох тисяч з них належать власне представникам вітчизняної бізнес-спільноти. Але це на тлі загального успіху нинішніх “всенародних” податкових дискусій – дрібниці. Головне – шоу відбулося.

В уряді, щоправда, наперед були переконані, що переданий до Верховної Ради податковий законопроект (точніше – зміни до нього) збурить масу критичних зауважень. Про це очільник уряду говорив на урочистостях, організованих Спілкою промисловців та підприємців з нагоди Дня підприємця. Але справу ж зроблено, і зроблено, на переконання Миколи Азарова, добре. В країні, мовляв, будуть ледь не найнижчі податки в Європі.

Відтак все це  має сприяти майбутнім інвестиціям та  покращенню податкового життя пересічних громадян. Адже основний тягар реформ, зокрема і в царині оподаткування, що нині намагається впровадити уряд, ляже, як стверджує прем’єр, на плечі багатіїв. Назагал, за словами Миколи Азарова,  новий варінт кодексу  передбачає “значне зниження податкового навантаження і стимулювання для розвит­ку нових технологічних укладів”.

Розробляючи Податковий кодекс, уряд намагався створити умови для розвитку економіки. Як казав прем’єр підприємцям, в них “не повинно бути  ніяких сумнівів, що в уряду немає іншого завдання, окрім як створити стимули для швидкого та інтенсивного оновлення нашої країни”.

Оновлена країна

На перший погляд, все й справді виглядає так. Головний податковий тягар переклали на плечі багатіїв. 5-відсотковий податок із депозитних доходів мають сплачувати лише ті, чия сума вкладу перевищує 200 тис. грн. А таких, на здивування прем’єр-міністра, у нас, виявляється, дуже мало. Понад 90% наших громадян мають депозитні внески, менші за 200 тисяч. Щоправда, яка власне сума із понад 300 млрд грн, що знаходяться на банківських депозитах, припадає на решту, “дуже малу” частину населення, Микола Азаров не уточнює.

Із прагненням “соціальної справедливості” повернулася до урядового проекту кодексу норма про оподаткування “надлишків” нерухомості: у містах за неї платитимуть ті, у кого  житлова площа перевищує 100 кв. м (40 кв. м на особу), у селах – 200 кв. м. Знову-таки, як підрахували в уряді, норма не стосуватиметься, щонайменше,  90% – 95% громадян, бо вони мають менше 100 кв. м. Ті ж, хто має надлишки житла,  сплачуватимуть по 10 грн за кожен понаднормовий метр.

Подбали в уряді й про тих, хто сплачує податки лише із зарплат. Для них створюються взагалі “найоптимальніші” умови: хто отримує до 10 мінімальних зарплат (888 грн), будуть сплачувати із заробленого 15% (у 2004 було 13%). Хто більше – вже 17. Нам, щоправда, важко зауважити тут ознаки справедливості. Адже одна річ, якщо, наприклад, сплатити з 10 тис. грн – 1700 (все одно залишається понад 8 тис.). І зовсім інша, коли ти змушений із тисячі заплатити 150. Як кажуть, – не до порівняння.

Обіцяють у Кабміні й поступове зменшення  податку на прибуток підприємств:  з нинішніх 25% аж до 16%  в 2014 році. В тому таки році пропонують запровадити 17-відсоткову ставку ПДВ. І взагалі ПДВ відшкодовуватимуть автоматично, а за несвоєчасне його повернення уряд буде виплачувати пеню.

Також передбачена нульова ставка на прибуток для малого бізнесу – на 5 років, а для готельного бізнесу та легкої промисловості – на 10 років.

Рифи

Попри позитив, закладений у новий варіант проекту кодексу, схвальних відгуків на нього від тих, кому  має покращити життя – підприємців, чомусь не чути. Ба більше, підприємці, навпаки – за зменшення шкоди від документа у разі його ухвалення.

Наприклад, дрібні підприємці, що сплачують єдиний податок, фактично обмежаться ринковими торговцями та ятковиками-мануфактурниками. Нова концепція реформи спрощеної системи оподаткування дробить нинішніх спрощенців на дві групи: мікробізнес на спрощеній системі оподаткування та малий бізнес, змушений перейти на загальну систему оподаткування. Щоправда, на пільгових умовах.

Щодо тих, хто хоче надалі сплачувати податки за спрощеною системою, то користуватися нею зможуть підприємці, річний обсяг доходу яких не перевищує 300 тисяч гривень, а кількість найнятих осіб – не більше двох осіб, в тому числі членів сім’ї. Як відомо, платниками ЄП є суб’єкти, що займаються господарською діяльністю у сфері інформатизації, роздрібної торгівлі, послуг таксі, і ще двох десятків позицій. Основний кістяк “спрощенців” – підприємці, що надають індивідуальні послуги: ремонт взуття, годинників і велосипедів, перукарні й ритуальні послуги, виготовлення меблів на замовлення тощо.

Проте чимало видів діяльності “вибувають” зі спрощеної системи оподаткування. Право користуватися ЄП втратять ті, хто займається дрібними експортно-імпортними операціями, торгівці підакцизними товарами, девелопери і власники нерухомості, антиквари та інтернет-торгівці, а також продавці секонд-генду. На спрощеній системі оподаткування також заборонять перебувати підприємцям, які займаються операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та іншими високоприбутковими видами бізнесу.

Назагал, запропоновий документ виразно зміщує фіскальні акценти. Провідні фінансово-індустріальні клани та їх підприємства отримують найсприятливіший податковий режим. Навіть розрекламовані податкові канікули пропонують надавати новим підприємствам, інвестиції у які перевищують 5 мільйонів гривень. Отож, саме цю цифру можна вважати своєрідним порогом значущості для урядовців: преференції отримає лише “серйозний” бізнес.

Знаково, що не всі представники коаліції підтримують цей кодекс.  Комуністи взагалі обіцяють порушити питання про відставку уряду Азарова. Зокрема, і через те, що, як вони зазначають, “все те, що робить сьогодні уряд Азарова і Президент Янукович, душить українську економіку, знищує малий та середній бізнес і, звісно, знищує можливість формування середнього класу”.

Словом, пристрасті навколо Податкового кодексу вирують. Український союз промисловців і підприємців (УСПП) запропонував уряду перед внесенням проекту Податкового кодексу на голосування у парламенті провести системну зустріч з діловим співтовариством за участю Економічної ради, УСПП, інших об’єднань і організацій бізнесу. Верховна рада, своєю чергою, у вівторок прийняла рішення про скасування ухваленого в першому читанні проекту Кодексу. Також депутати визнали такою, що втратила чинність, постанову про всенародне обговорення проекту і взагалі – зняли з розгляду проект Податкового кодексу, доручивши уряду подати до парламенту новий проект кодексу з урахуванням результатів всенародного обговорення. Тож із кодексом – ще почекаймо.