В Україні – понад 2,5 мільйона приватних підприємців. Разом із членами родин – це майже 4 мільйони осіб.

Говорити про проблеми малого бізнесу в контексті нинішньої економіки майже не випадає. Все зводиться до фактичного  перерозподілу поділеного. Хоча кожен “вибрик” у процесі побудови “капіталістичного майбутнього” в окремо взятій країні, має зворотний бік медалі: хтось втрачає, “обрані” збагачуються.

Спрощений

Про підтримку малого бізнесу говорить кожен уряд. Ще б пак! Згідно із аналітичними дослідженнями та статистичними даними 500 підприємств забезпечують майже 90% податкових надходжень держбюджету і саме малий бізнес є стрижнем економіки. Бо на нього припадає 90,2%  офіційно зареєстрованих підприємницьких структур. Так кажуть міжнародні експерти.

Але зважмо й на кількість приватників. Сьогодні в Україні – понад 2,5 млн приватних підприємців із 22 млн працездатних. Тож намагання влади підтримувати малий та середній бізнес виглядає цілком обґрунтованим. Зважаючи, хоча б, на кількість потенційного електорату.

Чинна влада навіть пробує перевести ці ідеї у законодавчу площину. Проект нового Податкового кодексу, ухвалення якого перенесли на осінь, саме із серії добрих намірів. І не важливо, що до нової редакції ПК внесено понад п’ять тисяч поправок. На думку прем’єра, поправки – це спроба торпедувати закон. І, певно, за запобіжний “протиторпедний” захід Кабмін вибрав із п’яти тисяч доповнень лише 300. Нову редакцію кабмінівської версії кодексу, щоправда, наразі ніхто не бачив. Отже, не відомо, що із запропонованого “народом” взяли до уваги чиновники. Хоча найнасущніші проблеми “малих та середніх” відомі: спрощена система оподаткування та запроводження єдиного соціального внеску.

Про перше. Ось кілька цифр із коментаря Міністерства юстиції. Понад 40% суб’єктів малого підприємництва обрали спрощену систему оподаткування. Із 1999-го до 2007 року платників ЄП побільшало майже у 12 разів – із 94,7 тис. до 1114 тис. осіб.  Надходження до бюджету від сплати ЄП зросли у 29 разів – із 116,6 млн грн до 3,703,7 млрд грн до вказаної дати. “Спрощенці” дали роботу 1,5 млн громадян. Новіші факти вражають. 2009-го сума сплаченого зросла до 4,1 млрд грн. При цьому кількість робочих місць (через кризу) зменшилася до 1,2 млн.

Можна погоджуватися із критиками ЄП. Він, мовляв, застарів, створює диспропорції в оподаткуванні. Але навіть якби приватні підприємці платили в бюджет удесятеро більше, навряд чи від того змінилася б логіка відносин держави та бізнесу. Уряд завше витягуватиме із тих, хто платить, ще більше, а програми  політиків – соціальна риторика для марґінесу про систему пільг, які йому буцімто надають. Утім, як остаточно виглядатиме спрощена система, якщо залишиться взагалі, побачимо.

Єдиний

Про друге – тобто про єдиний соціальний внесок. Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про збір і облік ЄСВ, який пропонують запровадити з 1 січня 2011 року. В Україні таким чином з’явиться єдина система збору страхових внесків, їх обліку та контролю за повнотою і своєчасністю сплати. Проект передбачає об'єднання збору страхових внесків і контролю за їх сплатою “під дахом” Пенсійного фонду. Він же вестиме державний реєстр соціального страхування.

ЄСВ має спростити взаємодію платників з фондами соцстрахування. Крім того, він суттєво зменшить адміністративні витрати роботодавців на оформлення платежів, підготовку і подачу звітностей. Автори документа наголошують, що  механізм розрахунку, нарахування та сплати ЄСВ працюватиме за тим же принципом, за яким здійснюється сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Але… В Україні точаться гострі дискусії про шляхи реформи спрощеної системи оподаткування малого підприємництва. Деякі фахівці пропонують взагалі її скасувати, інші ж, натомість, пропонують зберегти чинний порядок спрощеного оподаткування та значно розширити перелік суб’єктів малого підприємництва, яких вона стосуватиметься. Хоча істина, як завжди, – поза межами суперечок.

У цілому ЄП властиві і фіскальна, і стимуляторна функції. Мотивація, зокрема, полягає у сприятливих умовах оподаткування. Ставка ЄП для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб визначається місцевими радами за місцем державної реєстрації, залежно від виду діяльності, і не може становити менше 20 грн та більше 200 грн на місяць.

Деякі фахівці схильні вважати, що на практиці перехід до сплати ЄП конт­рольні часто сприймають за звичайне ухиляння від оподаткування. Це тому, що разом із позитивним впливом спрощеної системи на формування дохідної частини бюджету і на розвиток підприємництва, є низка фактів негативного штибу, а деякі взагалі дискредитують усю систему.

Ми оминемо юридичні тонкощі, які дозволяють ухилятися від сплати податків. Спеціалісти кажуть, що запровадження спрощеної системи створило сприятливі умови для легалізації доходів. Однак дозвіл фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності мати річну виручку до 500 тис. грн і вільно знімати кошти з рахунків у банках, відкрив можливість для “ринку послуг” таких підприємців. Добре відомою є схема, коли юридичній особі треба перевести безготівкові кошти у готівку. Звертаєшся до ПП і, уклавши договір про надання послуг, перераховуєш кошти на рахунок виконавця. Він, своєю чергою, забирає готівку з рахунку, залишає собі “гонорар” і повертає необхідну суму замовнику.

Відлуння

Новації вже працюють. 8 липня ВР ухвалила закон про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. А вже 13 липня Київський апеляційний адмінсуд визнав нечинною постанову попереднього Кабміну, яка зобов’язувала “спрощенців” сплачувати додаткові соціальні сплати до ПФ у розмірі 123 грн на місяць.

Хоча експерти наголошують: підписаний Президентом закон про обов’язкове соцстрахування штовхатиме малий бізнесу у “тінь”, бо відрахування до ПФ для тих, хто працює на ЄП, зростуть майже уп’ятеро.

Звісно, уряд використовує такі заходи для латання “дір” у бюджеті. Адже за допомогою ЄСВ хочуть припинити дотування Пенсійного фонду. Та й адмініструватиме цей внесок саме ПФ. Як владнають із рештою страхових виплат – із безробіття, лікарняних та оздоровлення працівників  – досі не зрозуміло.

Голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець каже, що ми ще не маємо багаторівневої системи пенсійного страхування. Отож, приватних підприємців таке рішення уряду збурює, бо держава спонукає їх працювати поза рамками закону.

Проте уряд дещо підсолодив підприємцям “страхову” пігулку. Держкомпідприємництва має законопроект, що передбачає необов’язковість печаток. Це має, на думку вдосконалювачів, спростити та здешевити процедуру відкриття бізнесу. Крім того, ВР в цілому ухвалила проект, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати будь-яку не заборонену законодавством діяльність за декларативним принципом, тобто на підставі повідомлення дозвільних органів про наміри займатися певним видом діяльності.

А щодо нового Податкового кодексу, то прем'єр Микола Азаров передбачає поетапне, упродовж п'яти років зменшення податку на прибуток по 1% щороку, і  податку на додану вартість (теж по 1% на рік) за загального зменшення  оподаткування.

Усе це, безперечно, добре. Щоправда, незрозуміло, чому підприємці таки мають платити більше. Певно, на те вона й влада, щоб пиляти бюджетну гілку, на яку всілася. Тож, схоже, восени останнього цвяха у домовину підприємництву, таки добряче виточать. Аби зі смаком відтак вгатити його. Податковим кодексом...