“Нафтогазові” пристрасті-2: істина в суді?

Україна  не має наміру  повертати “РосУкрЕнерго” ні газ, ні гроші

Україна  не має наміру  повертати “РосУкрЕнерго” ні газ, ні гроші

Аби щось комусь повернути, це “щось” спочатку треба в нього забрати. Навряд чи такий зиґзаґ передбачав  уряд Юлії Тимошенко, вилучивши (із подальшою “націоналізацією”) у лютому 2009-го 11 млрд кубів газу “Рос­УкрЕнерго” із підземних газосховищ.

Проте сталося саме так. 8 червня Стокгольмський міжнародний арбітражний суд оприлюднив вердикт: конфісковане доведеться повернути або, за згодою сторін, відшкодувати його вартість грошима. Але цей правничий клубок розплутати далебі не просто. Хоча й рішення арбітражу також спричинило неоднозначні оцінки і не надто адекватні дії офіційного Києва.

Превентивні заходи

Стурбовані антидержавним, на їхню думку, “стокгольмським вердиктом”, опозиціонери дали публічну оцінку діям влади. Йдеться насамперед про виклик до СБУ одного із головних фігурантів оборудки екс-першого заступника голови правління “Нафтогазу” Ігоря Діденка, для якого наразі все обійшлося підпискою про невиїзд.

Іншого виконавця розпоряджень Юлії Тимошенко – екс-голову Держмитниці Анатолія Макаренка – Служба затримала і на два місяці посадила у СІЗО. Голова СБУ Валерій Хорошковський повідомив про порушення кримінальної справи “за фактом завдання збитків державі Україна у зв’язку з рішенням Стокгольмського арбітражу”. Збиток, за його словами, полягає в тому, що Україна має повернути “РосУкрЕнерго” додаткові обсяги газу у вигляді штрафних санкцій. Задля об’єктивності скажемо про послідовність Хорошковського: він завжди виступав проти рішення уряду Тимошенко, вважаючи вилучення газу протизаконним.

Тепер опозиція вимагає звіту силовиків у залі засідань ВР і блокує трибуну. Юлія Тимошенко наголошує, що в’язню Макаренку слід дати орден. При цьому вона розповіла невідомі досі обставини справи. Вилучення “фірташівського” газу, або, як трактує це Юлія Тимошенко, – його купівля-продаж, відповідало тому контракту. За її словами, “Нафтогаз” повністю розрахувався за цей газ із “Газпромом”, заплативши за нього 1,7 млрд дол. Екс-прем’єр наголосила, що саме вона доручила керівникам “Нафтогазу” та митниці розмитнити газ. Тож на якій підставі їх звинувачують? Тим паче, 16 березня 2009 року суд засвідчив, що митники діяли законно. Ю.В.Т. та її команда захищатимуть нинішніх потерпілих (і, вочевидь, майбутніх, бо свідками є ледь не всі колишні члени правління НАК) від “свавілля чинної влади”.

Та головне, що Юлія Тимошенко розповіла, куди пішов вилучений газ. За її словами, 11 млрд куб. м НАК запомпував у газові сховища (він там і був!)  і “без будь-якого посередництва, без яких-небудь комерційних структур” їх реалізували населенню і промисловим підприємствам. Тимошенко  навіть наголосила: газ продавали без націнок, по 160 дол. за тисячу кубів. Хоча газ у І кварталі 2009-го ми  купували по 360 дол. (?!).

Але  новим обставинам не надто повірили. Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти службових осіб Держкомрезерву та держпідприємства "Ресурспостач".  Їхні “хитрощі” полягали в тому, що вони продавали на аукціоні матеріальні цінності (природний газ) за заниженою вартістю, що обернулося збитками на суму 800 млн грн.

Реакція офіційнаі не тільки

Найвищі посадові особи наразі утримуються від  коментарів рішення Стокгольмського суду. Ще б пак, воно не надто приємне для іміджу країни. Хоча напівофіційних заяв не бракує.

Глава адміністрації Президента Сергій Льовочкін в телеефірі заявив, що жодних грошей і жодного газу Україна не повертатиме. Уряд чекає офіційних паперів зі Стокгольма і після цього вирішить, як діяти.

Порушення кримінальної справи, на думку Льовочкіна, “буде розслідуванням не щодо минулої влади, а відносно чиновників, які ухвалювали конкретні рішення, які призвели до того, що зараз ми програли суд”.

Своєю чергою, перший заступник голови ПР, народний депутат Володимир Рибак наголошує, що Президент не дасть з бюджету жодної копійки за газ для “РосУкрЕнерго”. За газ платитимуть автори цієї затії.

Народний депутат від ПР Михайло Чечетов заявив, що саме БЮТ мусить заплатити  штраф, бо, за його словами, це його команда призвела до того, що гроші треба віддавати з бюджету.

Фракція БЮТ, своєю чергою, вимагає створення ТСК для розслідування ситуації, – каже її лідер Іван Кириленко. Там, певно передбачаючи, що уряд таки виконуватиме рішення-вердикт, пропагують версію, що із Фірташем розрахуються газосховищами. І не тільки. Наслідком може стати і незаконна приватизація облгазів та облтеплокомуненерго. Це вже припущення Андрія Сенченка.

Депутат-регіонал Олексій Журавко пропонує розрахунок грошима. Кабміну нададуть право випустити облігацій внутрішньої державної позики на 10,4 млрд грн і придбати їх у державну власність в обмін на облігації акцій додаткової емісії НАК “Нафтогаз України”. Це передбачає зміни до бюджету, зокрема, зростання держборгу на 10,4 млрд грн. Прем’єр опозиційного уряду бютівець Сергій Соболєв уже порахував, що, залежно від перебігу перемовин із Дмитром Фірташем та росіянами, бюджет України втратить від 1,8 до 5,4 млрд дол.

Здоровий глузд

Голова Українського фонду підтримки реформ, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник, вважає, що плата за вже оплачений газ є повним абсурдом. На його думку, пересічні громадяни не розуміють усіх перипетій, хоча саме з їхніх кишень хочуть витягнути майже 3 млрд дол. (за нинішніх цін закупівлі газу в “Газпрому”).

Парадокс ситуації у тому, що за 2009 рік країна не має ні цента боргів за спожитий газ. Серед цього оплаченого газу є й той, що став предметом судового спору. Адже в рамках газової угоди від 19 січня 2009 року між РАО “Газпром” та НАК “Нафтогаз України” укладено договір уступки прав вимоги, який стосувався 11 млрд куб. м газу.

– Це був газ, за який “РосУкрЕнерго” не розрахувалося із РАО “Газ­пром”. Як і не розрахувалося досі… Суть угоди зводилася до того, що всі права кредитора (постачальника газу “Газпром”) переходять до НАК “Нафтогаз України”, – пояснює Пинзеник. “Нафтогаз” має право вимагати оплати за газ, а у випадку неоплати – йти до суду і повернути газ собі. Жодної згоди боржника на таку уступку прав наші закони не передбачають. Фактично, за словами Пінзеника, 11 млрд куб. м перебували у митному режимі “транзит”, закачаний у сховища газ юридично належав компанії “РосУкрЕнерго”, яка не заплатила “Газпрому” за нього. Тому НАК “Нафтогаз України” забрав цей газ і заплатив.

Спірний газ розмитнено на “Нафтогазі”, згідно із домовленостями між Україною та Росією 19 січня 2009 року. Зокрема, згідно із доповненнями до газового контракту між НАК та “Газпромом” стосовно транзиту, передбачалося, що останній може авансом сплатити за транзит газу територією України 1,7 млрд дол. НАК, своєю чергою, зобов’язався цими коштами розрахуватися із “Газпромом” за передані права. “Газпром” же наголошував, що “Нафтогаз” може вимагати від РУЕ  ,7 млрд боргу або газом, або грошима. 

Тож тоді НАК фактично придбав не сам газ, а права на борг  за нього. Але уряд Юлії Тимошенко не став бавитися у суди, аби стягнути борг. Він пішов радикальним шляхом: газ просто “конфіскували”. Це, на думку Пинзенка, і завершилося рішенням Стокгольмського суду.

З одного боку, дії минулого уряду суперечили нормам міжнародного права. Можливо, тому міністр юстиції Олександр Лавринович не виключає, що компанія “РосУкр­Енерго” може подати позов до України, якщо держава не забезпечить виконання рішення арбітражу. І тоді вже держава Україна віддаватиме кошти.

З іншого боку, Стокгольмський трибунал самотужки не може зобов’язати Україну розрахуватися з “РосУкрЕнерго”. Юридичні експерти пояснюють це тим, що рішення винесено проти “Нафтогазу” як корпоративного суб’єкта, а держава Україна не була учасником арбітражу. За законодавством і статутом компанії, “Нафтогаз” є окремим суб’єктом господарювання і держава не відповідає за його зобов’язання.

А на завершення згадаємо чинного прем’єра. На розширеному засіданні уряду за участю Президента Микола Азаров повідомив, що проти України порушено 15 судових справ. Щодня країна сплачує за борги по 2,7 млрд грн. Загальна ж сума позовів більша за державний бюджет.

Що тут додаси? “Нацарювали”...

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4048 / 1.63MB / SQL:{query_count}