План роздержавлення 2010 року може провалитися. Замість запланованих урядом 10 мільярдів гривень від продажу державних підприємств, він може отримати утричі менше.

Серед приватизаційних експертів побутують скептичні оцінки реальності планів уряду на поточний рік. Ба більше, фахівці вже наголошують, що замість 10 млрд грн, які уряд хоче отримати від роздержавлення, загальні надходження навряд чи перевищать 3 млрд. Навіть якщо продадуть усі заплановані для цього об’єкти. Скепсис посилила перша “ластівка” – продаж Луганського тепловозобудівного заводу минулого тижня.

Не туди...

Багатостраждальний “Луганськтепловоз” отримав свого нового-старого власника. Після тривалої приватизації російську компанію "Брянський машинобудівний завод" визнано переможцем конкурсу із продажу 76,001% пакета акцій ВАТ, які досі перебували у власності держави. Це була повторна приватизація "Луганськтепловоза". Колишнім його власником за підсумком приватизації 2007 року була та ж компанія, що входить до складу російського "Трансмашхолдингу", який контролюють Іскандер Махмудов і державний концерн "Российские железные дороги". Відтак почалася незрозуміла судова тяганина, продаж заводу оскаржили, і підприємство, яке поволі вмирало через відсутність замовлень, фактично зависло у повітрі. Аж до недавнього часу.

У нинішньому конкурсі брали участь ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання імені Фрунзе" російського бізнесмена Костянтина Григоришина і вже згаданий “Брянський машзавод”. Третю компанію, що подала заявку на конкурс, – кіпрську компанію "Мантара Холдинг", яку пов’язують з Ігорем Коломойським, ФДМУ до участі в ньому не допустив.

Компанія “Мантара Холдинг”, щоправда, вже заявила про протиправні дії фонду, але потяг, як кажуть, рушив.

Зважимо, що підприємство продали фактично без аукціону. Тобто організувати його просто не вдалося. Конкурсна пропозиція МВО імені Фрунзе становила 400 мільйонів гривень. На 10 млн більше запропонував  за “Луганськтепловоз” Брянський машинобудівний завод. Наступного кроку-пропозиції не пролунало, і переможцем стала компанія, яка запропонувала найвищу ціну – 410 млн грн. Хоча ціна якраз і викликала чимало суперечок.

Віце-прем'єр Сергій Тігіпко каже, що торги були конкурсними, а ціна продиктована умовами ринку. Лідер БЮТ Юлія Тимошенко має протилежну думку: “Якби хтось нині взявся за будівництво заводу “Луганськтепловоз”, то на це потрібно витратити 1 млрд доларів. Я переконана, що вчорашня ціна його продажу в 10 разів занижена”.

Поза коментарями, продаж “Луганськтепловозу” ставить під сумнів отримання запланованих надходжень у 2010 році. Він був зі стратегічних об’єктів, на продажу якого уряд мав би заробити чималі гроші. А держава отримала як мінімум удвічі менше реальної ринкової ціни. Ціна ж однієї акції заводу на момент закриття останніх торгів на Українській біржі становила 4,79 грн – удвічі більше її ціни на приватизаційному конкурсі, – зазначає аналітик інвесткомпанії “Concorde Capital” Єгор Самусенко. Отже, перший млинець справді вийшов глевким...

Приватизаційний скепсис

Перспективи успішної приватизації цьогоріч інших великих державних підприємств теж неоптимістичні. Основні надії уряд, відомо, покладає на продаж конт­рольного пакета акцій “Укр­телекому”. За найскромнішими підрахунками, державний пакет (92,7 %) можна продати за 7 млрд грн. Але чиновники щораз виразніше натякають, що цього року продаж “Укртелекому” навряд чи відбудеться.

Ба більше, вартість підприємства може зрости. Як повідомив директор філії централізованих продажів послуг “Укртелекому” Ігор Сиротенко, оргкомітет УЄФА визначився із телекомунікаційним партнером Євро-2012 – в Україні ним стане “Укртелеком”. Конт­ракту ще не підписали, але в компанії розраховують, що це буде у вересні. Держоператор у рамках співпраці з УЄФА візьме на себе облаштування телекомунікаційної інфраструктури українських стадіонів, забезпечення зв’язком журналістів, технічного персоналу, інших офісів УЄФА.

Найприбутковішим проектом під Євро-2012 стане співпраця з польським національним оператором зв’язку “Telekomunikacja Polska SA” у забезпеченні телетрансляції матчів чемпіонату.

Керівництво “Укртелекому” заявляє, що найближчим часом компанія розпочне прокладання кабелів до стадіонів. Передбачається, що українська і польська сторони інвестуватимуть у проект самостійно. За попередніми оцінками, вклад “Укртелекому” становитиме близько 10 млн євро. Тут розраховують, що інвестиції окупляться в процесі проведення чемпіонату.

Але то – перспектива. Наразі глава Мінтрансзв’язку Констянтин Єфименко наголошує, що говорити про продаж “Укртелекому” зарано. Це не розглядалося ні на засіданні урядового комітету, ні у Кабміні. Нині є два підходи до майбутнього продажу. Перший – продати підприємство цьогоріч за кошти, які воно вартує. Другий – зробити це за вигіднішою ціною після модернізації. Євро-2012 якраз цьому і сприятиме.

Енергетичні гроші

Крім згаданих підприємств, в уряді розраховують на гроші від продажу підприємств енергетичного сектору. Та з продажем держпакетів обленерго можуть виникнути проблеми. Нагадаємо, Окружний адмінсуд Київа за позовом Генпрокуратури визнав незаконною передачу пакетів акцій обленерго від НАК “Енергетична компанія України” Фонду держмайна. Рішення суду стосується 15 держкомпаній, в яких держава володіє конт­рольними пакетами акцій. Тож говорити можна тільки про продаж обленерго, де ФДМУ має блокувальні пакети акцій.

Наразі на торги виставлять пакети лише двох компаній – “Полтаваобленерго” та “Сумиобленерго”, за які Кабмін хоче шонайменше 298 млн грн. У подальших намірах – продаж пакетів “Одесаобленерго” та “Прикарпаттяобленерго”. Назагал продаж державної частки чотирьох компаній має дати близько 450 млн грн.

Можливо, у IV кварталі продадуть 25% плюс 1 акцію теплової енергогенеруючої компанії “Дніпроенерго”. Вартість пакета, виходячи з котирування акцій на фондовому ринку, оцінюють у 1,3 млрд грн. Аналітики кажуть, що ймовірність продажу державної частки “Дніпроенерго”, порівняно з іншими держкомпаніями, найвища, бо нею активно цікавиться компанія ДТЕК (вона керує енергетичними активами Рината Ахметова).

Щодо державної частки “Київенерго”, то вона потрапляє під згадане рішення суду. Отже, фактично продаж наразі заблоковано. А назагал, вважають у Центрі економічного та політичного аналізу, уряд на приватизації не отримає більше 3 млрд грн.

Постає, щоправда, риторичне запитання: чим торгуватимемо після завершення програми суцільної приватизації, запропонованої Президентом на період до 2014 року? І чим тоді взагалі керуватиме виконавча влада. Невже тільки нами?