Попри урядову риторику про те, що Україна отримає гроші від Міжнародного валютного фонду, долю майбутніх кредитів досі не з’ясували

Дивно, але початок літа для української влади позначений прагненням вирішити низку питань загальнодержавного значення,  до яких у попередників якось не доходили руки.

Спочатку особисто глава держави презентував програму і навіть дав старт масштабним реформам, які триватимуть найближчі п’ять років. Відтак уряд ухвалив та передав на розгляд парламенту проекти нових Бюджетного та Податкового кодексів, за якими (у разі ухвалення) житиме країна.

Те, що віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко наприкінці минулого тижня заявив про створення групи із допрацювання Подакового кодексу, до якої мають увійти й представники малого та середнього бізнесу, якось не особливо вплинуло на загальну ейфорію від очікуваних майбутніх перетворень. Піднесений настрій урядникам міг попсувати проміжний візит представників МВФ, який очікувано не завершився конкретними результатами та  підписанням домовленостей. Місія Фонду прибуде для вивчення ситуації у співпраці з Україною на початку третьої декади червня. І це – бодай якийсь привід для оптимізму. Теж проміжний. Принаймні у перспективі.

Реверанси

Те, що представники МВФ нарешті зголосилися відвідати Україну, безперечно, добре. Особливо, зваживши, що із кінця жовтня 2010-го співпрацю призупинили взагалі. У Фонді стежили за подіями, головно, звісно, президентськими виборами. Саме невизначеність завадила Україні отримати четвертий транш кредиту на 3,8 млрд дол., на який дуже сподівався уряд Юлії Тимошенко. Нагадаємо,  восени 2008 року МВФ вирішив надати Україні кредит в розмірі близько 17 млрд дол. у рамках програми stand-by. Україна отримала три транші на загальну суму майже 11 млрд дол.

Утім, можливість кредитів і надалі є головною метою співпраці з МВФ. Ба більше, йдеться про новий дворічний термін співпраці за новою програмою кредитування. Принаймні Сергій Тігіпко після відвідин штаб-квартири МВФ у квітні вже наголошував про намагання отримати від Фонду від 12 до 19 млрд дол. Звісно, якщо таке рішення ухвалить рада директорів МВФ.

Під час зустрічі з керівником місії Міжнародного валютного фонду в Україні Атанасісом Арванітісом і заступником директора Європейського департаменту МВФ Полом Томсеном Янукович розставив крапки над “і”, наголосивши, що Україна не використовуватиме кошти Фонду для фінансування державного бюджету. За його словами, ці гроші підуть на стабілізацію фінансового сектору України.

– Для нас це дуже важливо, тому що стабільність фінансової системи дає можливість розвитку виробництва та економіки в цілому, – сказав Президент.

Він наголосив, що динаміка, притаманна сьогодні фінансовому та бюджетному секторам України, сприятиме виконанню зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом.

Далі були суцільні реверанси. В. Ф. подякував представникам МВФ за те, що вони приїхали в Україну і погодилися разом з ним з'ясувати ситуацію та дійти необхідних висновків. Не гаючи часу, він проінформував представників Фонду про пожвавлення економіки. Зокрема, ВВП зріс на 4,8%, промислове виробництво – на 12,6%, доходи бюджету за 5 місяців збільшились на 8,8%.
На думку Януковича, цьому сприяла, серед іншого, й сувора економія бюджетних ресурсів, і їхнє ефективне використання. Повідомив і про програму економічних реформ, у якій викладено шляхи вирішення проблем. Зокрема, зауважив, що до кінця поточної сесії Верховна Рада ухвалить кілька важливих законопроектів, серед них і такий, що врегулює роботу НБУ.

Своєю чергою, Томсен наголосив на важливості поліпшення економічної ситуації в Україні. “Це добре, що спостерігається пожвавлення економіки і збільшення доходів бюджету”, – сказав він.

…Не все так добре

На проблеми співпраці із МВФ слід, звісно, дивитися з точки зори стану економіки. Пригадаємо, як після зміни влади чиновники Фонду вимагали бюджету з дефіцитом у 6%, реформу НАК “Нафтогаз”, пенсійні зміни для поновлення співпраці. Уже через місяць після оприлюднення вимог Мінфін підготував бюджет із дефіцитом у 5,3%, в Україні заявили, що НАК стане бездотаційною. Але прогнози на фондівців не вплинули – їхати до нас вони відмовлялися, киваючи на те, що дохідну частину бюджету виконати нереально. Отже, й дефіцит буде більший за 6%.

Чимало наших економістів пояснюють принциповість МВФ станом державних фінансів низки країн єврозони (Греції, Португалії, Іспанії тощо). Керівництво Фонду вимагає від них зменшення державних видатків. І, зважмо, тамтешні уряди зважилися на непопулярні заходи (зменшення зарплат у держсекторі,  пониження соцстандартів тощо), незважаючи на масові акції протесту. Маймо на увазі, що наш попередній уряд не вельми ретельно дотримувався вимог Фонду. До того ж у МВФ занепокоєні швидким зростанням зовнішнього боргу України, про це заявив заступник директора європейського департаменту Пол Томсен  на зустрічі з Володимиром Литвином. Зокрема, Томсен висловив занепокоєння з приводу швидкого росту зовнішнього боргу України, який, за його словами, зараз становить 40% ВВП. Зі свого боку, спікер сказав, що керівництво України усвідомлює проблему, зазначивши, що будь-які кроки в економічній сфері повинні діставати підтримку населення.

А нею якраз не похвалишся... З одного боку, уряд потребує кошти МВФ, оскільки бюджет, схоже, насправді ухвалили із завищеними показниками податкових надходжень. Уже у травні його дохідна частина втратила близько 7 млрд грн. Щоправда, надолужити їх, очевидно, вдасться за рахунок нових акцизів на алкоголь, тютюн та пальне.

З іншого, не забуваймо про заплановані на осінь вибори до місцевих рад. Через побоювання владної партії електоральних втрат, уряд не наважиться на решту непопулярних заходів, яких вимагає МВФ: зменшення бюджетних видатків, зокрема і на соціальні програми, підвищення ціни на газ для населення, збільшення комунальних тарифів тощо. Пошук компромісу між керівництвом Фонду та урядом, вочевидь, буде не легкий.

Без МВФ ні туди і не сюди

Тим часом, віце-прем’єр Сергій Тігіпко наголошує: Україні наразі безумовно необхідна співпраця з МВФ до 2012 року. “Ситуація в Європі погіршується, а це означає одне: якщо ми захочемо профінансувати свій дефіцит бюджету, який у нас дійсно 5,3% ВВП, а це 53 мільярди гривень, – ми повинні виходити на зовнішні ринки, – каже він. – Виходячи на зовнішні ринки і не маючи програми з МВФ, ми даємо зразу поганий сигнал для інвесторів: щось в країні не так, вони не спів­працюють. Це означає що ми щось неправильно робимо. І це одразу ж збільшить рівень наших запозичень”.

Віце-прем’єр наголошує, що зараз в уряді трактують програму співпраці з Фондом не як “виживання в кризі”, а як “економічного зростання”: “Те, що піде менше на дефіцит бюджету – нічого, більше піде у валютні резерви".

Зміни у підходах до переговорів із МВФ Тігіпко пояснює тим, що за попередньої програми “було падіння 15% ВВП, сьогодні ситуація поліпшилася: 4,8% зростання ВВП,.. і відразу міняється позиція МВФ. Таким країнам вони кажуть: ні, не так у вас все дуже погано, щоб вам фінансувати дефіцит бюджету”.