До 60 відсотків вітчизняної економіки перебуває у тіні, а від чверті до половини обороту приватних підприємств не показують у документах бухгалтерського обліку

Аби даремно не забирати час у читачів, почнемо відразу з головного. Наприкінці січня цього року побачила світ монографія учених Національної академії наук – перша зі серії запланованих НАНУ щорічних доповідей про головні проблеми соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного поступу сучасної України. Зрештою, назва говорить сама за себе –“Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави”.

У преамбулі зауважено, що монографія є спробою комплексного аналізу стану та визначальних тенденцій економічного, соціального, політико-правового та гуманітарного розвитку країни перед загрозами та ризиками, пов’язаними, серед іншого, із кризовими процесами в сучасному світі. Висвітлено макроекономічні зміни, трансформації реального сектору економіки, небезпеки у сфері енергетики, екології тощо.

Проте розраховувати на те, що праця відома широкому загалу, не доводиться. Та й взагалі, за накладу 1200 примірників, знайти її можна хіба у бібліотеці. Утім, речі, про які в ній йдеться, мають безпосередній стосунок до нашого життя, зокрема й до того, чому воно таке, а не інше.

Усе в тіні

Трохи про економіку життя країни. Із погляду науковців, тінізація господарки в умовах фінансово-економічної кризи набула тотального характеру. Окремі експерти оцінюють її на рівні 60% всього національного ВВП. Такі масштаби на сучасному етапі є реальною загрозою безпеці держави.

Дослідники наголошують, що нині можна констатувати фактичне завершення процесу реструктуризації тіньової економічної діяльності у масштабах усієї країни. Ба більше, ця діяльність стала складовою частиною нашої економіки й обслуговує економічні та політичні інтереси конкретних впливових структур, ділових кіл.

Більшість експертів переконані, що від чверті до половини обігу приватних підприємств не показують у документах бухгалтерського обліку, а, отже, вони становлять тіньовий оборот. Рівень втечі у тінь залежить від того, що це за підприємство, хто за ним стоїть тощо. У більшості малих підприємств “тінь” взагалі може сягати 80 - 90% усього обороту.
На думку незалежних експертів, найпоширенішими видами тіньової діяльності (тобто такої, з якої не сплачують жодних офіційних податків державі – “Пошта”) є так звана оптимізація податків, проституція, торгівля наркотиками, азартні ігри. Сюди ж слід записати повернення податку на додану вартість, зарплати у конвертах.

На доказ своїх тверджень науковці наводять конкретні цифри. Тіньовий обіг у торгівлі – 80%, будівництві – 66%, нерухомості, гральному бізнесі (наразі офіційно забороненому) – 53%, громадському харчуванні – 53%, засобах масової інформації – теж 53%, на транспорті та в системі перевезень – 46%. Крім того, у торгівлі підакцизними товарами значну частину становлять необліковані обсяги тютюнових, лікеро-горілчаних та інших виробів.

Достатньо високий рівень корумпованості у сферах постачання енергоносіїв, відведення земель під будівництво, операцій з комерційною нерухомістю (зокрема, її орендою) та приватизацією державного майна. Через значний розрив між ринковими та “відпускними” цінами на продукт створюється можливість отримання надприбутків. Це, своєю чергою, веде до хабарництва та “відкатів”. Останні найпопулярніші у будівництві, де з ними мають справу 91% фірм; у торгівлі – 75%;  у сфері нерухомості – теж 75%, у сільському господарстві та енергетиці – по 58%, відповідно.
Ось такий науковий погляд на проблему.

У полоні старих проблем

Навіть після “революційних” угод із Росією про постачання газу в обмін на продовження термінів базування в Криму Чорноморського флоту, що мало б додати грошових надходжень, нова влада, однак, несе тягар старих проблем. Чи не головна з них – бюджетний дефіцит. За попередніми підрахунками експертів Світового банку, на 2010 рік він оцінювався у 10%. У Фонді Блейзера дефіцит прогнозували на рівні 7%. У бюджеті, поспіхом та нишком ухваленим Радою наприкінці квітня, цей показник, щоправда, зменшено до 5%. Хоча розрив між доходами та видатками й без того сягає понад 60 млрд грн. Отже, пошук коштів й надалі є одним з головних завдань влади. Інша справа – де шукати?

Звичайно, можна збільшувати податкові надходження, але чи витримають таке підприємці? Вже у січні 2010 року ДПА зібрала на 30% більше податків, ніж було заплановано. Певно, авансом. Новий уряд декларував, що відмовляється від практики попередників сплати податків та зборів авансом і головний акцент змістить на якість їх адміністрування. Згодом, у лютому – березні, зафіксовано зменшення податкових та митних надходжень. У цілому, план надходжень до загального фонду бюджету за І квартал виконано у середньому на 85%.

Інший шлях – значне урізання бюджетних видатків. Але це супе­речить передвиборним обіцянкам, бо тоді доведеться зменшувати й соціальні виплати. Звісно, на такі непопулярні заходи уряд піти не може. Новий бюджет, навпаки, передбачає збільшення видатків, зокрема, на поетапне підвищення мінімальних пенсій та зарплат. Щоправда, при цьому влада подбала й про себе. Видатки на утримання секретаріату Кабміну у 2010-му зростуть на 32 млн грн – до 313 млн, Президента – на 34 млн грн – до 132 млн, 839 млн грн коштуватиме платникам утримання ВР.

Та резерв влада має, і він становить, за деякими оцінками, до половини ВВП країни. Йдеться про тіньову економіку.

Приховані гроші

Зауважмо, що точно порахувати обсяг тіньової економіки неможливо. Державні органи та експерти, зазвичай, озвучують приблизні цифри, які, вочевидь, різняться. Зокрема, у І кварталі 2009 року відсоток тіньової економіки в Україні був, за деякими оцінками, третину ВВП. Проте відтоді він стрімко зростав.

За даними Рахункової палати, у ІІ кварталі 2009-го йшлося вже про 40% ВВП, нині ж – про 50-60% усієї економіки країни. З такими даними погоджуються в обох політичних таборах. Щоправда, причини там називають різні.

Зокрема, регіонал Михайло Чечетов  переконує, що половина економіки перебуває в тіні через ручний режим управління, яким послуговувалася попередня влада. Бютівець Володимир Бондаренко дотримується іншої думки: в усьому винне непосильне податкове навантаження.

Хоча, на наш погляд, справа в іншому. Навіть тінізація половини економіки – це 456,3 млрд грн ВВП, виробленого у країні минулого року. Якщо брати за основу висновки вчених НАНУ, мова йде про ще більші цифри. Безумовно, нова влада зацікавлена вивести хоча б частину цієї суми “на світло”, оскільки зменшення відсотка тіньової економіки дозволить уряду наростити доходи бюджету і зекономити на державних видатках – дотаціях, допомогах, субсидіях.

Адже “офіційний безробітний”, який при цьому працює та отримує зарплату в конверті, є типовим представником тіньового сектору. Держава ж змушена витрачати кошти на виплату йому допомоги із безробіття та на дотації для оплати комунальних послуг.

Крім того, якщо уряду вдасться зменшити відсоток тіньової економіки наполовину, то дохідна частина бюджету-2010 зросте, за деякими розрахунками, на 60 млрд грн – саме стільки недоотримала держава 2009 року через тіньову економіку. Заради такої суми уряд може, наприклад, розширити поле оподаткування.

Про готовність уряду та коаліційної частини ВР до поступового послаблення пресу за окремими видами податків, що має збільшити таким чином кількість їх платників, відомо. Тим паче, це цілком відповідає передвиборним заявам і чинного Президента Віктора Януковича, і прем’єра Миколи Азарова. Вони неодноразово декларували зменшення податку на прибуток із 25% до 20%, а ПДВ – з 20% до 16%. Не менш важливим кроком є податкові канікули на п’ять років для малого та середнього бізнесу, які стимулюватимуть підприємців виходити з тіні.

Продовження –  в наступному числі “Пошти”