Продовження. Початок – у попередньому числі “Пошти”

Як і слід було очікувати, з часу, коли ми вирішили розпочати розмову про тінізацію економіки країни (через наближення тривалих свят її початок ми дещо відтермінували, хоча матеріал був готовий до друку – “Пошта”), у країні багато чого змінилося. Верховна Рада наприкінці квітня ратифікувала харківські міждержавні угоди про продовження термінів перебування в Україні ЧФ та про положення нового перегляду газових угод, які вже набули чинності. Наслідком останнього стало – нашвидкуруч і без усілякого обговорення –  миттєве ухвалення державного бюджету країни-2010.

Логічним продовженням харківської зустрічі президентів, схоже, стане новий рівень економічних відносин України та Росії. Особливо після пропозицій про злиття “Газпрому” та НАК “Нафтогаз України”, інтеграції у транспортній та енергетичній сферах, запланованого на 17 – 18 травня візиту до Києва російського президента Мєдвєдєва, під час якого очікується підписання нових спільних економічних проектів.

Усе це, на думку опозиції, сприятиме, зокрема, і вдосконаленню старих і запровадженню нових схем “відмивання” коштів великим капіталом. Отже, загальна тінізація економіки лише посилиться.

Утім, залишимо на потім аналіз того, що наразі є невизначеним, і повернімося до розмови, яку ми розпочали у минулому числі “Пошти”. Якщо пригадуєте, закінчили ми намірами уряду та коаліційної частини ВР поступово зменшити податкове навантаження. Зокрема, урізавши відсоткову частину податку на прибуток та ПДВ. А ще – запровадити 5-річні податкові канікули для малого та середнього бізнесу.

Уся справа в податках?

Далебі, не всі дивляться на ситуацію так оптимістично, як уряд.

Упорядкування податків – важливий крок, однак суттєво зменшити їх найближчим часом не вдасться, – переконаний член ради підприємців при Кабміні Віктор Лисицький. На його думку, кількість тих, хто створює додану вартість, постійно зменшується, на відміну від тих, хто цю додану вартість споживає. Тож влада насамперед має створити належні умови для зростання продуктивності праці, а вже відтак збільшувати податок на прибуток.

Адміністративні кроки становлять левову частку можливих пропозицій виведення економіки з “тіні”. На думку депутата-регіонала Михайла Чечетова, слід мінімізувати кількість дозвільних функцій держави, аби дебюрократизувати її роботу. Однак проголошений та розрекламований перехід до так званого принципу “мовчазної згоди”, за яким, якщо підприємець протягом 10 днів із дня подачі документів на реєстрацію, не отримав від владних структур жодної відповіді, просто починає займатися обраним видом діяльності, – видається, вже наказав довго жити. Принаймні якщо послухати підприємців. Тож і спрощення реєстрації підприємницької діяльності, схоже, знову відкладається.

Тепер про податкові канікули. Ще до ухвалення бюджету віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко переконував, що для малого бізнесу їх запровадять уже за місяць.

Залишалося узгодити умови для середнього бізнесу. А там уже справа за парламентом. Згодом такі розмови стихли. Та й парламентарям нині, вочевидь, не до того.

Однак головна увага уряду таки зосереджена на податках. Адже вони – 95% надходжень до бюджету. І чимала частина з них припадає на найбільш неоднозначний із них – ПДВ, особливо щодо зловживань при його відшкодуванні. Прем’єр-міністр вважає за потрібне здійснити серйозні кадрові зміни в Державній податковій адміністрації. За його словами, ДПА втратила довіру платників і допустила зростання рівня корупції. Микола Азарова стверджує, що за “відкат” у розмірі 50% відшкодування ПДВ здійснювали без жодних обґрунтувань, натомість за обґрунтоване відшкодування підприємцям доводилося платити хабар у 20 – 30%. Прем’єр зажадав від нового глави ДПА передати матеріали про чиновників відомства, які “найбільше відзначилися”, у прокуратуру. А головними завданнями для служби визначив скорочення податкової недоїмки та зменшення авансових платежів. Тож навіть попри певну лібералізацію, без посилення фіскального тиску цьогоріч не обійдеться. Адже від надходження податків та зборів, підвищення акцизів, насамперед на тютюн, алкоголь та бензин, уряд планує отримати до 210 млрд грн. Інша справа, як саме “поліпшуватимуть” адміністрування податків, на що робитимуть основний акцент при їх отриманні.

Від каси до “конверта”

Ще одним важелем у звуженні тіньового обігу може стати посилений контроль з боку держави над товарообігом через касові апарати. Нині на 100 українців припадає один касовий апарат. Отже, держава не уповні контролює товарообіг, втрачаючи частину податку на реалізацію та ПДВ. Загалом 50 млрд грн зборів залишається поза увагою держави. Хоча головне, на чому зосередить увагу уряд, – це зарплати у “конвертах”. Кабмін має намір узяти під контроль діяльність суб’єктів господарювання зі значними валовими доходами, які офіційно виплачують заробітну плату, не більшу від мінімальної. Уряд уже зобов’язав міністерства і відомства щоквартально збирати й аналізувати інформацію про фактичні витрати на оплату праці, з яких сплачуються внески і збори до пенсійного та інших фондів;  щомісячно моніторити розміри зарплат, заявлені в оголошеннях про прийняття на роботу, і фактичні.

Передбачили також створення регіональних, районних і міських робочих груп із питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення. Ба більше, уряд також пояснюватиме громадянам економічні, соціальні та етичні переваги отримання легальних доходів. Хоча, як нам видається, справа не в “соціальних і етичних перевагах”, питання в іншому –  чому саме це явище набуло таких масштабів?

Скажемо відразу, визначити суми грошей, які виплачуються у конвертах, навряд чи можливо. Та, за оцінкою Сергія Тігіпка, за чинної порівняно низької ставки податку на доходи фізичних осіб (якщо брати до уваги мінімальну зарплату) до 50% зарплат виплачується в “конвертах”.

Із початком кризи тіньових зарплат у нас побільшало. По-перше, упала доходність бізнесу. По-друге, попри заклики урядовців, працівники змушені погоджуватися на зарплату в “конвертах”, навіть розуміючи, що вони втрачають на майбутній пенсії. Дилема проста: або отримувати зарплату офіційно (при цьому працедавець змушений скорочувати штати, аби зменшити видатки), або отримувати її “на чорно”, себто у “конверті”. Звісно, перевагу надають напівофіційному працевлаштуванню або взагалі роботі без працевлаштування.

Ще одне. Топ-менеджери подекуди просто не бажають офіційно оформляти співробітників, оскільки великі суми нарахувань – зайвий привід для перевірки з боку податкової. Навіть у випадку, коли приховувати нічого.

Тінізація зарплат найхарактерніша для малого та середнього бізнесу. Система оподаткування фонду заробітної плати змушує підприємців йти на ризик. Якщо вони платитимуть офіційно, то бізнес перестане бути прибутковим. Виняток становлять хіба іноземні компанії, що працюють за європейською системою оподаткування, та ще великий і розгалужений бізнес.

А загалом експерти радять: щоб виправити ненормальну ситуацію, Україні конче потрібна податкова реформа, за якої платити податки було б вигідно і роботодавцю, і робітникові.
Необхідність реформи, схоже, розуміють і в Кабміні. Віце-прем’єр Сергій Тігіпко недавно заявив, що в уряді хочуть запровадити новий Податковий кодекс з наступного року. Тоді ж планується вирішити й питання зарплати у конвертах. Але відповідаючи на запитання про боротьбу з “конвертами”, він наголосив, що податкова система створює суттєве навантаження на заробітну плату.

– Не просто так бізнес сьогодні платить у “конвертах”. Всі економлять і не хочуть платити високі податки. Але в найближчі три-чотири місяці ми повинні скласти новий Податковий кодекс, над яким почали працювати, щоб він діяв із 2011 року, – пояснив Сергій Тігіпко.

Ба більше, всі можливі новації, серед них і щодо нарахувань на заробітну плату, віце-прем’єр пообіцяв внести у майбутній кодекс.

– Зараз його філософію ми починаємо опрацьовувати. Тільки після того, як вийдемо на реальні податки, зможемо жорстко розмовляти з бізнесом і включати якісь додаткові моменти щодо відповідальності бізнесу за нарахування такої зарплати.

Що ж, нам усім, як і завжди, доводиться лише чекати змін на краще. Зрештою, звикли…

Далі буде