Уже понад рік якість пального на українських заправних станціях не перевіряє ніхто, а ціна на бензин наближається до долара
Взятися за написання матеріалу про якість пального на львівських АЗС змусив дзвінок до редакції. Львів'янин Богдан Лучук розповів, що його син заправив "Жигулі" на одній із АЗС. Мусив заправитися, бо ледве дотягнув до заправки - бак був порожній. На щастя, влив бензину лише 10 л. Та від'їхавши від заправки всього кілька кілометрів, зрозумів, що з машиною щось не те: почала пихтіти, глохнути, а потім і взагалі зупинилася, хоча до цього їздила справно. Як не намагалися, але завести її не вдалося, хіба що бензин спалили. Довелося із каністрою їхати на іншу АЗС, де зазвичай заправляються, купувати інший бензин, розводити ним неякісний, який ще в баку залишився, і тільки тоді машина рушила з місця. Але їздила недовго. Через два дні довелося їхати на станцію технічного обслуговування: влетіли в 400 грн. Майстер сказав, що деталі зламалися через неякісне пальне. "Довести, що машина вийшла з ладу саме через неякісний бензин, у нас просто не реально, - каже пан Богдан. - Але хтось мусить контролювати АЗС, перевіряти якість пального, яке там продають. А ті, де продають "фуфло", треба просто закривати".
Дешевше - аж ніяк не означає краще
Водії, з якими ми спілкувалися, твердять: поганий бензин - поширене явище в Україні. І причин цьому є кілька.
Перша. На українських АЗС продається пальне й імпортне, й українське. Вітчизняне дещо дешевше, але за якістю значно гірше від імпортного, хоча у нас стверджують, що вимоги до бензину в Україні такі, як і в Євросоюзі. Спеціалісти твердять, що нині в Україні жоден нафтопереробний завод не виробляє пального, яке відповідало б європейським стандартам та екологічним вимогам. Випускати таке пальне наші нафтопереробні заводи не мають крайньої потреби, бо українські вимоги до якості бензину не є надто жорсткими. Крім того, для вітчизняних нафтопереробних заводів виробництво нафтопродуктів європейського рівня - це питання значних інвестицій у технологічне оснащення та реконструкцію. А зараз, як бачимо, не до цього. Тому до нас найчастіше імпортують бензин з Прибалтики, Росії, Білорусі, Румунії та Польщі.
Вітчизняний бензин наближається до імпортного пального хіба що за октановим числом. За усіма іншими характеристиками він програє. Українське пальне містить у 5 разів більше бензолу, який є токсичним і сильним розчинником, має удвічі більшу концентрацію фактичних смол, які впливають на зношення двигуна й утворення нагару, в 5 разів більше сірки, яка з часом призводить до корозії деталей, тощо. Імпортні машини, як кажуть водії, особливо чутливі до неякісного бензину, тож власники нових і дорогих авто не ризикують заправлятися на сумнівних дрібних заправках.
Друга причина, через яку на АЗС за ваші гроші у бак машини можуть залити неякісний бензин, - бажання заробити на "лівому" пальному. Як розповів "Пошті" Степан Л. (на його прохання не називаємо прізвища), який тривалий час контролював у Львові заправки однієї відомої фірми, з метою наживи працівники АЗС нерідко бензин дорожчої марки розбавляють бензином дешевшої. Скажімо, до бензину А95 доливають бензин А92 й залишок продають наліво. У його роботі були випадки, коли на заправках оператори брали гроші за бензин А95, а вливали А92, а замість А92 - солярку. Правда, коли водії запідозрили неладне і зателефонували власникам заправок (їхні телефони мають бути на кожній АЗС), ті відразу дали вказівку замінити пальне. Операторів тут же звільнили, скандал зам'яли. Власникам аж ніяк не вигідно виносити сміття з хати.
На лабораторні дослідження бензину немає грошей
Звісно, напрошуються запитання: хто контролює у нас якість бензину? Як водієві довести, що у бак його машини залили не бензин, а просто рідину жовтого кольору? Хто компенсуватиме збитки? За відповідями "Пошта" подалася до управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області. Але відповіді, отримані там, нас просто шокували. Виявляється, що вже понад рік якість пального на українських АЗС ніхто не перевіряє. Чому? А тому, що на 2009 рік уряд не виділив коштів на проведення лабораторних досліджень. Нема їх наразі і на 2010 рік. Тож Держспоживстандарт та його територіальні органи перевіряли тільки документацію, достовірність інформації про товар та чи не зловживають працівники заправок, недоливаючи споживачам пального. Але навіть за цими критеріями порушення виявили у понад 50% перевірених АЗС. Як повідомив директор департаменту споживчої політики та реклами Держспоживстандарту Павло Пастушенко, торік в Україні перевірили близько 1,5 тисячі АЗС і майже у 800 випадках знайшли порушення. На Львівщині, за словами Романа Маголи, начальника відділу якості непродовольчих товарів управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області, у 2009 році перевірили 81 АЗС, порушення зафіксували на 26, сім з них стосувалися недоливу пального.
А якої якості пальне водії заливають у баки машин, повністю на сумлінні власників АЗС. "Усі заправні мережі зобов'язані перевірити якість пального, яке привозять чи то українські, чи то закордонні постачальники. Якщо це пальне українського виробника, то інформація про те, що то за бензин, хто його виготовив, термін придатності повинні бути зазначені у сертифікаті відповідності, закордонні виробники мають мати свідоцтво про визнання або сертифікат відповідності", - пояснює Дмитро Стефанків, головний спеціаліст управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області.
Якщо ж споживач запідозрив, що придбав погане пальне, довести це дуже складно. У нас в області є лабораторії, де можна перевірити якість бензину, але там не беруть на перевірку пальне в окремих осіб. Водій може звернутися зі скаргою в управління у справах захисту прав споживачів, якщо він зберіг чек. Але спеціалісти управління спершу повинні за 10 днів повідомити власників АЗС, що вони прийдуть з перевіркою, і лише тоді до них навідатися. Так вимагає наше законодавство. А за 10 днів на АЗС багато чого може змінитися. До того ж спеціалісти зможуть перевірити лише документацію на пальне. А ось якщо вам не долили пального, то ситуація дещо простіша. "У таких випадках спеціалісти виїжджають на конкретну заправку як звичайні покупці, купують бензин, а вже тоді, представившись працівниками управління, проводять перевірку - налили пального достатньо чи ні, - говорить Дмитро Стефанків. - Нещодавно ми розглядали скаргу на заправку у
м. Радехові, де споживачеві недолили 150 мл пального. За таке порушення на власників чекає адміністративна відповідальність".
Який вихід? Сподіватися можна лише на себе. Заправляти авто лише на перевірених АЗС, які завоювали на ринку високу репутацію. Можна скористатися порадами друзів, знайомих. І уникати дрібних віддалених заправок, бо саме на них найчастіше, як твердять водії, вам можуть залити фальсифікат, який з бензином не має нічого спільного.
Суб'єктивний погляд |
Олесь Пограничний, |
- Якщо говорити про якість бензину, то тут має значення, де людина купує пальне, адже в Україні працює 6,5 тис. заправок, шість нафтопереробних заводів. Окрім того, пальне привозять з Литви, Польщі, Казахстану тощо. Має значення і те, що водій купує. У мережі заправок, які належать до групи "Приват", продають напівфабрикат КБ95 (компонент бензину), він на 40 - 60 коп. дешевший, ніж бензин. Якщо водій зекономить й заправить машину таким пальним, то нарікати він може тільки на себе, якщо щось буде негаразд. Щодо контролю якості, то питання тут також залежить від того, що це за заправка. Великі мережі заправних станцій мають свої лабораторії, які постійно перевіряють якість бензину. Якщо це невелика мережа, яка має кілька АЗС, то, звісно, їй придбати лабораторію не по кишені. Якість пального у них мали б перевіряти державні установи чи незалежні експерти. Й те, що упродовж минулого року Держспоживстандарт не проводив таких перевірок, є, звісно, великим мінусом для споживачів. |