lvivrem.org.ua

Мешканці села Задністря Самбірського району, що на Львівщині, протестують проти самовільного видобутку гравію з русла річки Дністер та прилеглих орних полів. Селяни кажуть, що впродовж тривалого часу самоскиди роблять сотні рейсів на день за гравієм. Вони стверджують, що під виглядом будівництва ставків збирачі гравію організовували самовільні кар'єри вздовж шляху Задністря - Бережниця - Страшевичі і далі до населеного пункту Кобло. Через це руйнується місцева дорога, водії автобусів відмовляються від рейсів у прилеглі села, а в хатах, що поблизу, почали з'являтися тріщини.

"Районні можновладці роблять вигляд, що нічого не помічають, а самовільні гравійні "кар'єристи" сподіваються, що люди й далі будуть мовчати. Зловмисники також завдають шкоди всьому живому в річці, довкіллю. Прикро, що на ці та інші факти закривають очі правоохоронні органи, зокрема прокуратура", - обурюються селяни.

Нині ж вони звернулися до т.в.о. голови Львівської ОДА Миколи Кметя і сподіваються, що він якось вплине на ситуацію, адже поруч родинне село його батьків - Кобло.

Однак місцева влада великої проблеми у самовільному видобутку гравію не бачить, а протести селян називає елементарною людською заздрістю. Як розповів "Пошті" Іван Білак, голова Самбірської райдержадміністрації, йому відомо про ситуацію, що склалася, і вже днями він проведе спільну нараду з правоохоронцями та екологами. Разом з ними керівник району шукатиме шляхи розв'я­зання цієї проблеми.

"Я тільки повернувся з відпустки і мене відразу поінформували про ситуацію, що склалася. Однак це питання актуальне не тільки в нашому райо­ні. Самовільний видобуток гравію ведуть майже скрізь, де протікає Дністер. Це і Старосамбірський, і Городоцький райони. Хоча я особисто не бачу в цьому великої біди. Видобуток гравію з Дністра ведеться споконвіку. Ще наші діди їздили за гравієм фірами, пізніше, коли з'явилася техніка, їздили технікою... Гравій вибирали, а навесні, коли починалася повінь, вона знову наносила каміння, і так було завжди - це природний процес. Я тут виріс, я все життя тут прожив і бачив весь цей процес", - каже пан Білак.

За його словами, видобуток гравію необхідний і селянам, і самій річці. Насамперед через дорожнечу будівельних мате­ріалів люди просто не мають іншого виходу, як добувати гравій. Адже це досить дешевий будівельний матеріал. Машина каменю коштує від 100 до 250 грн - залежно від відстані довозу. А з іншого боку - нанесення гравію замулює і обмілює річку. На середині русла утворюються гравійні острівці, а сама річка розділяється і розмиває береги. Тому Іван Білак переконаний, що видобуток гравію з середини річки навпаки поліпшив би її стан і вберіг би угіддя від повеней та затоплень.

"Я не проти, щоб усе було за законом. Але на сьогодні у нас немає жодного кар'єру з видобутку гравію. Зараз нереально отримати дозвіл на видобуток і ліцензію. Тому люди самі шукають шляхи його видобутку. Як тільки я прийшов на цю посаду, то влаштував місячник вивезення гравію, тоді на деякий час воно затихло, а зараз знову. Та з іншого боку, якщо людина немає з чого будувати хату або гравій потрібен для будівництва церкви, чи в селі підсипати погану дорогу, то чому б ні? До того ж річку потрібно чистити. Раніше, ще за Союзу були такі фірми. Одна навіть ще є у Самборі. Вони розробили проект, але на його реалізацію нема грошей. А щодо протестів і розмов, то, як на мене, це не більше як елементарна людська заздрість, що може комусь там машину гравію на хату завезли, а йому ні", - переконаний Іван Білак.