Сергій Петрашко, голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про нові умови функціонування акціонерних товариств, перепони для рейдерів та реакцію ринку на президентські вибори

Сергій Петрашко - один із наймолодших українських політиків. Трохи більше півроку тому очолив Комісію з цінних паперів та фондового ринку України. Відтоді учасники ринку аж занадто компліментарні до роботи комісії. Йому зараховують і боротьбу з відмиванням коштів через "технічні" цінні папери, і жорсткість щодо недружніх поглинань, і прозорість діяльності комісії при запровадженні нових правил на ринку. За його керівництва скасовано обов'язкову оцінку емітентів у безальтернативному рейтинговому агентстві, яка через упередженість і додаткову затратність викликала збурення на ринку.

Уперше в історії існування акціонерних товариств публічною стала база даних про збори акціонерів, відкритість якої суттєво ускладнила життя рейдерів. І це лише початок. Минулого року Сергій Петрашко за рейтингом агенції "Медіастар" увійшов у десятку найвпливовіших львів'ян.

- Ці півроку - це щоденний "брейн сторм" для працівників комісії. Для імплементації цього закону комісії необхідно розробити низку документів. Цю роботу можна розділити на три складові. Перша - ми роз'яснюємо ті чи інші норми закону, адже комісія отримує тисячі запитів з цього приводу від учасників ринку. Друга складова - це розробка та ухвалення підзаконних нормативноправових актів на виконання цього закону. Таких, як положення про реєстрацію випуску акцій при збільшенні (зменшенні) статутного фонду, при злитті, поділі, виділенні чи перетворенні, при зміні номінальної вартості та кількості акцій, про скасування випуску акцій, про порядок емісії облігацій тощо. І третя складова - це розробка змін та доповнень до самого Закону "Про акціонерні товариства", а також і до інших законів, норми яких не завжди кореспондуються із законом про АТ. Проект таких змін та доповнень буде передано до Кабміну для внесення на розгляд Верховної Ради.

Не секрет, що в законі багато суперечностей та упущень, але головне те, що він нарешті з'явився! Усунути з нього спірні норми, додати йому чіткості та втілити його в життя - завдання, над яким ми працюємо.

- Життя рейдерів стало непростим, хоча б лише тому, що згаданий закон про АТ суттєво його ускладнив. Згадайте, з 1991 року акціонерні товариства жили за Законом України "Про господарські товариства", де їм було присвячено лише один розділ! Я вже сказав, що новий закон далеко не ідеальний, але все ж діяльність товариств стала більш регламентованою. Крім того, низка змін до кримінального законодавства теж рейдерам настрою не підняла. Посилили боротьбу з цим явищем зміни до Господарського процесуального кодексу, які унеможливили паралельний розгляд конфліктних ситуацій у регіональних судах по всій країні.

Вагомим аргументом проти рейдерства став прискіпливіший підхід Вищої ради юстиції, комітету з питань правосуддя ВР і правоохоронців до тих "креативних" суддів, які, працюючи у районних судах Закарпаття, Луганщини чи Криму, завзято вирішували долі великих столичних підприємств. Та й суспільство не бажало більше терпіти свавілля судових органів, які потурали рейдерам. Масові звільнення суддів суттєво вплинули на їхніх колег.

Комісія, зі свого боку, теж долучилася до викорінення цього явища. Зокрема, політика прозорості та відкритості ринку, розкриття інформації, публічності в діяльності акціонерних товариств суттєво знизили число корпоративних конфліктів. Рейдери воліють працювати в тіні. Ми ж постійно публікуємо інформацію про діяльність товариств. До речі, нещодавно вперше за всю історію існування акціонерних товариств в країні на сайті комісії ми розмістили загальнодоступну базу оголошень про збори акціонерів. Ще зовсім недавно звично було бачити, як в одному і тому ж акціонерному товаристві загальні збори скликалися десятки разів на місяць у різних куточках країни, і все це з метою, щоб той чи інший акціонер не прибув хоча б на одні з них. А прослідкувати за усіма оголошеннями було вкрай важко, оскільки для цього слід було щоденно перегортати чотири газетні видання. Тепер такі маніпуляції із зборами неможливі.

- Створюючи Стратегічну групу при ДКЦПФР, ми включили туди вагомих і відомих гравців українського ринку цінних паперів. Ми хотіли почути думку ринку з тих чи інших життєво важливих питань. Я сам ще півроку тому не був держслужбовцем і добре знаю, як важко іноді достукатися до держорганів, а тим паче змусити їх реформувати ті чи інші напрями їхньої діяльності. Такий діалог, на нашу думку, є вкрай важливим. І доти, поки я не стану "махровим" бюрократом (сміється), я буду вести цей діалог і прислухатимусь до проблем бізнесу.

Але якщо хтось прийшов сюди не для того, аби посприяти розвитку фондового ринку в країні, а вирішити свій дріб'язковий смішний конфлікт, використовуючи при цьому недолугі рейдерські схеми, то такий "стратег" нам не потрібен.

- Безперечно, будемо. Недавно була розмова з керівництвом Національного депозитарію України. Ми домовилися про те, що НДУ відкличе низку своїх судових позовів до Міжрегіонального фондового союзу та Всеукраїнського депозитарію цінних паперів. Конфлікт між депозитаріями триває вже багато років, і в таких умовах ні про об'єднання, ні навіть про кореспондентські відносини й мови не могло бути. Це стало проблемою не лише депозитаріїв, а й емітентів і власників цінних паперів, а відтак і комісії як регулятора.

Перший крок, який нам вдалось реалізувати, - це відкриття рахунку ВДЦП у НДУ, наступним логічним кроком буде відкриття зустрічного рахунку для впровадження повноцінних кореспондентських відносин. Повноцінні кореспондентські відносини між депозитаріями - звичайна світова практика. Сподіваюся, що нам вдалось знизити градус напруги у стосунках між двома структурами. Слід також зазначити, що таке відкриття коррахунку вже посилило конкуренцію між депозитаріями, і, як наслідок, ринок вже відзначив суттєве зниження певних тарифів в обох установах. Причому суттєве зниження - у 30 - 60 разів!

- Ми точно не розцінюємо вихід українських компаній на міжнародні ринки як загрозу. Більше того, сам факт, що цінні папери українських емітентів торгуються на міжнародних майданчиках вже само собою є позитивною оцінкою і для таких цінних паперів, і для підприємств, які їх випустили, і для країни в цілому. Якщо їх за кордоном реєструють - вони як мінімум відповідають міжнародним критеріям, а якщо їх купують, значить ці підприємства є інвестиційно привабливими. Хіба ж це погано? А от щоб ці цінні папери, які були випущені за кордоном, можна було вільно придбати і обліковувати в Україні, ось це і є важливим завданням.

- Зрозуміло, варто. Тут є два аспекти. Перший - це питання валютного регулювання, яке є прерогативою Національного банку України. І другий - питання обліку таких цінних паперів в Україні. Це вже сфера нашого регулювання, і над цим ми вже працюємо.

Напрацьовуємо нормативні акти, які зроблять можливим і регламентують облік іноземних цінних паперів в Україні. Сподіваюсь, що найближчим часом громадянин України, не виїжджаючи за її межі, не створюючи за кордоном компаній і не відкриваючи рахунків у тамтешніх депозитарних установах, зможе купити акції будьякої світової корпорації: "Mickrosoft", "Nokia" тощо, і обліковувати їх тут. Переконаний, що це буде вагомий крок до пожвавлення ринку.

Передбачаємо тут іншу проблему. Поки ми боремося із вітчизняними фіктивними чи, як їх називають "сміттєвими" або "технічними" цінними паперами, до нас можуть хлинути ще й іноземні. Тому, можливо, як пілотний проект, ми спочатку почнемо з допуску іноземних цінних паперів лише українських емітентів та зовнішніх зобов'язань нашої держави і, якщо все вдасться, поступово розширимо цей спектр.

- Лише за останні кілька місяців ми таких акцій вилучили з обігу на більше ніж п'ять мільярдів гривень! Ми суттєво мінімізували можливість реєстрації таких акцій у комісії. Я думаю, фондовики вже помітили колосальний дефіцит таких акцій на ринку.

Але повинен сказати, що "технічні" цінні папери - це єдине, що зареєструвати в комісії неможливо, усе решта буде зареєстроване обов'язково. Ми до останнього даватимемо можливість емітентам виправити усі помилки, які вони допустили в процесі емісії, всіляко будемо допомагати таким підприємствам, консультувати, індивідуально підходити до кожного випуску. Відмова у реєстрації емісії буде вкрай рідкісним випадком. Заперечувати реєстрацію будемо лише тоді, коли фахівці побачать ознаки фіктивного випуску, або коли емітент допустив помилки, які виправити неможливо. В усіх інших випадках випуск буде зареєстровано.

Щоб запобігти будьяким проявам упередженості, які можуть кваліфікуватися як корупційні вчинки з боку співробітників комісії, на сайті комісії вже кілька місяців оприлюднено телефонний номер гарячої лінії. При найменшій підозрі громадянин знає, куди повідомити про такий випадок.

- Це, радше, до астрологів. Вони завжди щедрі на передноворічні прогнози. Якщо ж серйозно, то песимістичні настрої можуть відступити лише при впевненості у правильності та дієвості антикризових заходів. Не можна передбачити початок кризи, не можна заздалегідь відзначити її урочисте завершення червоною галочкою у календарі. Але фондовий ринок - дієвий індикатор економіки. Саме на ньому починаються і набирають сили кризові хвилі, але саме на ньому і формуються перші ознаки відродження.

Усі сходяться на тому, що український фондовий ринок лише формується, він занадто вразливий через те, що економіка країни занадто залежить від зовнішніх капіталів та кон'юнктури міжнародних ринків. Тепер притоку іноземних коштів майже немає, варто шукати гроші всередині країни, переорієнтуватися. Реформувати підприємства, більше залучати заощадження українців. А для цього необхідно переконати громадянина, що він на рівні із професійними учасниками ринку може отримувати прибутки, які переважають інфляційні показники. На тлі тотальної недовіри переконати наших людей у вигоді інвестицій у цінні папери буде дуже важко. Пам'ятають і держоблігації СРСР, які видавалися в рахунок зарплати, і втрачені вклади Ощадбанку, і останню банківську депозитну кризу. Криза довіри - це найгірше. Як тільки вона закінчиться, прийде край і фінансовій кризі.

- Традиційно ринок болісно реагує на стреси. Будь­яка політична нестабільність, невпевненість у завтрашньому дні підвищує ризики і спонукає до отримання швидкої вигоди. Збільшується кількість спекулятивних операцій, зникає довгостроковий інтерес. Зараз начебто правила гри стабілізувалися, відомі усі основні учасники ринку, уряд і комісія зосереджуються на реформуванні та вдосконаленні механізмів, які на нашу думку, є важливими для ринку. Сподіваюсь, що після виборів ситуація тільки поліпшиться і, крім підтримки уряду, ринок відчує підтримку ще й з боку Президента України.