Минулого тижня більш-менш з’ясувалася доля найголовнішого фінансового сподівання року – на черговий транш кредиту МВФ доведеться зачекати

11 грудня "The New York Times" повідомила, що Міжнародний валютний фонд таки відмовив Україні у наданні четвертого траншу 3,8 млрд кредитних доларів до завершення президентських перегонів.

Те, що грошей не варто очікувати, не стало особливим відкриттям. Зрештою, розвиток подій напередодні підштовхував власне до такого висновку. Проте за лаштунками зринуло й інше: справа в тому, що 16 грудня закінчився термін перебування на посаді голови НБУ Володимира Стельмаха. Точніше - мав би сплисти. Та, видається, відставка най­одіознішого (якщо пригадати всі звинувачення на його адресу) банкіра країни ще не на часі. Черговий парадокс української політики засвідчив, що коли є бажання та певні інтереси - домовитися можна навіть із найзапеклішим ворогом.

Новий скандал, а може, примирення, - це вже як кому до вподоби, - почався з листа. Точніше - з низки епістол, не зовсім чітких за змістом.

Відомо, що каменем спотикання на манівцях до останнього кредиту МВФ стало ухвалення Верховною Радою закону про зростання соціальних стандартів. Фонд був категорично і логічно проти. Голова місії МФВ Джейла Пазарбіолу особливо наголошувала, що бюджет наступного року в такий спосіб потребуватиме збільшення видатків не менше ніж на 2,5% внутрішнього валового продукту. Однак Президент підписав закон.

Для того, щоб уявити, що означають ці сухі цифри, зауважимо таке: експерти, з якими погоджуються в уряді, кажуть, що цьогорічний обсяг ВВП ледь перевищить трильйон гривень. Можливо, цей показник буде й більшим. Але для елементарного аналізу можемо взяти його за базовий.

Прем'єр Юлія Тимошенко не раз наголошувала, що Україна не має у бюджеті грошей, аби забезпечити такі виплати. Зрештою, "Пошта" чимало писала про перебіг подій навколо запровадження нових критеріїв життя громадян. Зокрема, й про те, що для цього потрібні гроші МВФ, якщо там погодяться ще раз позичити у такому ризикованому контексті. Словом, ситуація склалася так, що без закордонної допомоги нам не вижити. Тому питання чергового траншу залишалося актуальним. Особливо на тлі повідомлень, що надія ще жевріє.

Позику на 3,8 млрд дол. планували на середину листопада. Доти утретє хотіли переглянути програму плану подальшої співпраці. Місія завершила роботу в Києві наприкінці жовтня. Хоча і не зробила публічної заяви про наслідки. Адже потребувала офіційних погоджень від офіційної влади.

Дещо пізніше Президент заявив, що не готовий підписати листа про наміри подальшої співпраці з МВФ, оскільки уряд не виконав попередніх зобов'язань перед фондом.

Наслідок - листа до МВФ підписали голова НБУ, виконувач обов'язків міністра фінансів Ігор Уманський та голова уряду. Надіслали документ без підпису гаранта.

Пізніше певну ясність у ситуацію вніс заступник прем'єра Григорій Немиря. За його словами, проект листа уряд погодив із Нацбанком.

Погоджений проект листа передали дирекції МВФ під час візиту делегації на чолі із віцепрем'єром до Вашингтона, що відбулася на початку цього тижня. Григорій Немиря наголосив, що це дуже важлива інформація, оскільки свідчить про "примирення" Кабінету Міністрів із Нацбанком.

За словами урядовця, під час вашингтонських зустрічей урядова делегація поінформувала МВФ про перебіг бюджетного процесу і продовжує телефонні консультації про можливе уточнення параметрів держбюджету на 2010 рік.

- Для МВФ було важливо побачити параметри фіскально­монетарної політики на 2010 рік, - зауважив віцепрем'єр. Він також уточнив, що узгодження цих показників на завершенні, і висловив надію на успішний фінал переговорів ще у цьому році. Григорій Немиря, однак, наголосив, що про можливість надання 4го траншу кредиту говорити наразі передчасно, тим паче про його суму. Він переконаний, що підпис Віктора Ющенка під проектом листа про наміри країни вже не важливий.

Пан Немиря нагадав, що МВФ наполягав на потребі узгодженої позиції представників української влади для продовження співпраці і негативно оцінював закон про зростання соцстандартів, до якого Президент свідомо не застосував вето. А підписання закону всупереч позиції фонду, на думку віцепрем'єра, означає фактичне виключення Ющенка із кола учасників переговорного процесу.

Зрештою, все це ми чули з інформаційних повідомлень.

Значно менше знаємо про ціну підпису Володимира Стельмаха.

Видання "Дело" повідомило цього тижня, що голова НБУ поставив свій автограф під петицією до МВФ в обмін на обіцянку прем'єра Юлії Тимошенко не перераховувати у бюджет різницю між доходами й витратами НБУ за поточний рік.

За інформацією видання, уряд постав перед загрозою просити допомоги МВФ самотужки: Президент навідріз відмовився візувати звернення, а голова НБУ довго вагався. Та вийшло так, що врешті Тимошенко вдалося умовити Стельмаха.

За словами першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова, у листі до МВФ Кабмін обіцяє, що усіма силами сприятиме перегляду закону про Нацбанк, який змінили 21 серпня. Згідно зі змінами, НБУ повинен перераховувати до бюджету суму перевищення доходів над витратами не за підсумками минулого року, як те було раніше, а за кожен квартал поточного.

Незручні для Нацбанку зміни уряд ініціював, заручившись підтримкою Партії регіонів у парламенті.

Починаючи з цього року, НБУ має щокварталу віддавати в бюджет весь залишок коштів - до 20 числа місяця, який слідує за звітним кварталом. Крім того, депутати скасували норму, за якою Нацбанку мали з бюджету компенсувати негативну різницю між доходами і витратами.

Ба більше, парламент з ініціативи уряду навіть прописав у законі про бюджет точні суми, які зобов'язаний віддати Нацбанк. Наприклад, 2009го Кабмін вимагав від НБУ 9,8 млрд грн, призначених для підготовки до Євро­2012.

Якщо уряд виконає обіцянку й поправки до закону про Нацбанк скасують, НБУ за підсумками 2009 року перерахує до бюджету лише фактичну суму перевищення своїх доходів над витратами, а не 9,8 млрд грн, як того вимагав Кабмін раніше. Крім того, 2010го Нацбанк не перераховуватиме "прибуток" щокварталу.

Ще одним кроком назустріч Нацбанку має стати вилучення із проекту бюджету­2010 норми, яка зобов'язує НБУ перерахувати державній скарбниці 10,5 млрд грн від перевищення доходів над витратами за тією ж схемою щоквартальних внесків. Принаймні на це сподіваються в НБУ.

У згаданому листі до МВФ Кабінет Міністрів також обіцяє фонду переглянути бюджет2010, скоротивши його витрати на
40 млрд грн і урізавши доходи на 30 млрд.

А тим часом події навколо скандального листа набирають шалених обертів. Депутат від Партії регіонів Михайло Папієв вимагає від прем'єр­міністра Тимошенко оприлюднити листа до МВФ.

У середу він заявив журналістам: "Із оточення прем'єра стало відомо, що для прискорення отримання четвертого траншу МВФ до президентських виборів, Тимошенко йде на все. Навіть на такі антинародні зобов'язання, як замороження зарплат, пенсій і соціальної допомоги в наступному році і навіть на підвищення в 2010 році пенсійного віку для чоловіків до 65 років, а для жінок - до 60 років..." .

Тим часом в уряді вважають, що відставка Стельмаха не доречна. Мовляв, у країні криза і порушувати це питання не на часі.