Усі закупівлі медичних препаратів та обладнання, на які витрачено левову частку наданих урядом 500 мільйонів гривень на боротьбу з епідемією грипу, відбулися за участі посередників

Звісно, прем'єр мала на увазі заходи для лікування та протидії хворобі, зокрема і ті, до яких вдався і має намір надалі впроваджувати уряд. І зовсім не те, про що ми хочемо поговорити нині. Однак теза про володіння "повною та достовірною інформацією" від того не стає менш актуальною. Навряд чи хтось візьметься опонувати висновку, що той, хто володіє інформацією, - володіє світом...

Ми б додали ще два основні атрибути - гроші та владу. Нинішня епідемія грипу, до якої зусиллями влади та ЗМІ прикуто увагу загалу, лише зайвий раз засвідчила нерозривність цього зв'язку. Як і відповіла на запитання, чому для протидії хворобі пересічний українець змушений віддавати ледь не останнє.

Недавно газета "Дело" із посиланням на звіт Міністерства охорони здоров'я оприлюднила докладну інформацію про те, як і на що пішли кошти держбюджету, призначені на боротьбу із грипом та ГРВІ.

Заступник міністра охорони здоров'я Валерій Бідний повідомив, що відомство вже поділило надані Кабміном кошти. Можемо припустити, що й використало. Отож, за словами заступника, 217 млн грн скерують на закупівлю медикаментів, 95 млн 450 тис. грн - на медичне обладнання і 83 млн грн - на соціальне забезпечення медпрацівників, які працювали в епідемічних зонах.

Щоправда, згідно зі згаданим звітом, на якому стоїть підпис першого заступника міністра МОЗ Василя Лазоришинця, цей поділ виглядає інакше. 280 млн грн дали владі на місцях, решту МОЗ використало на закупівлю обладнання та медикаментів. Валерій Бідний конкретизує: 280 апаратів штучної вентиляції легенів уже є у медзакладах, ще 729 мали б надійти туди найближчим часом.

Чиновники МОЗ не приховують, що в умовах епідемічної лихоманки закупівлі відбувалися без обов'язкових тендерних процедур. Навіть міністр Кабміну Петро Крупко офіційно визнав, що уряд дозволив купувати медикаменти та обладнання напряму, без тендерів. Бракувало часу...

Наслідок: усі закупівлі відбулися за участі посередників. Чиновники не приховують - із ними легше. Воно ж бо і справді: навіщо гаяти час, коли можна звернутися до охочих надати послуги і полагодити справу? А те, що при цьому хтось покладе у кишеню чималі гроші, - справа десята і... звична.

Що цікаво: серед посередників - і відомі в Україні дистриб'ютори фармацевтичних компаній, і компанії, про які досі на фармацевтичного ринку й гадки не мали.

Препарат "Таміфлю" за цінами виробника, які так рекламував уряд і яким особисто сприяв міністр закордонних справ, фактично залишилися рекламною акцією. Директор департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та обладнання медичного призначення МОЗ Юрій Константінов зізнався, що Україна не могла купити цей засіб за ціною 5 - 6 євро за упаковку, бо швейцарська компаніявиробник продавала його за такими цінами лише тим країнам, де оголошено пандемію грипу чи запроваджено надзвичайний стан. А постанова уряду про запобігання поширенню грипу не відповідає передбаченому механізму закупівлі. Тож купив 700 тис. упаковок "Таміфлю", повідомляє видання "Дело", посередник - відома компанія "Ганза", отримавши за це замовлення 46,9 млн грн. За "Ганзою" - шлейф скандалів. 2007го Всеукраїнська мережа людей, які живуть із ВІЛ звинуватила чиновників МОЗ, що вони із "Ганзою" закупили препарат, який не пройшов перекваліфікацію ВООЗ. А на початку осені цього року "Ганза" закупила "Таміфлю" - 44 тис. упаковок, щоправда, учетверо дорожче, ніж у виробника, який тоді ж продавав його за спеціальною нижчою ціною.

Головний державний санітарний лікар країни Олександр Біловол заявив, що в Україну завезли майже 615 тис. упаковок "Таміфлю" (64 тис. з них - гуманітарна допомога ВООЗ, решту куплено за кошти держбюджету). Його можна одержати тільки в медзакладах.

У той же час "Таміфлю" повинен закуповуватися й в аптеки за рахунок комерційних постачань, бо він - обов'язковий серед препаратів, які мають бути в кожній фармацевтичній точці.

Юрій Константінов каже, що за державні кошти препарат "Таміфлю" купували по 251 грн за упаковку, а в деяких аптеках його продають по 800 грн.

Майже 90 млн державних гривень отримали для придбання імпортних апаратів штучної вентиляції легенів чотири компаніїпосередники. Найбільше замовлення - у приватної фірми "КСР" (450 апаратів = 50 млн грн). Жодних відомостей про фірму у відкритих джерелах немає, не знають про неї й оператори фармацевтичного ринку.

Навіть проблема масок вирішувалася через дистриб'ютора. Фірма "Горал" купувала одноразові маски для держави... вітчизняного виробництва. Обсяг замовлення - 10 млн штук; ціна - значно вища за ту, яка властива до початку грипозної паніки. 30 жовтня у столичних аптеках маски коштували 50 коп., а через кілька днів (якщо були у продажу) - значно дорожче. Бо "Горал" закуповував маски по 60 коп.

Правда, ця компанія, на відміну від інших, відома. Зокрема, урядовцям. Минулого року вона вже перемогла у тендері на постачання медобладнання на
5,8 млн грн. У квітні цього року - черговий успіх, але вже вартістю 15 млн грн. Ни­ні "Горал" отримав замовлення на маски та медичні рукавички ще на 14 млн грн.

Скандали навколо тендерної політики МОЗ спалахують не вперше. Минулого року Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом недбалості під час закупівлі медичного обладнання для потреб міністерства. Оборудки фармацевтичних компаній розслідує й Антимонопольний комітет. Недавно там повідомили, що за перші тижні епідемії порушили понад 70 справ про завищення цін. Однак схожі справи були і в грудні 2008го, а їхні результати досі не оприлюднені, як і не покарано винних.

МОЗ теж не може достеменно пояснити ситуацію. Міністр Василь Князевич переконує, що кровно зацікавлений з'ясувати - чи були помилки у закупівлях. Не могли ж його підлеглі купувати препарати невідомих компаній. Відповідати за такі закупівлі мусять конкретні посадовці, - каже міністр, хоча прізвищ чомусь не називає.

Своєю чергою міністр Кабміну Петро Крупко запевняє, що прем'єр обов'язково з'ясує, чому товар купували за ціною вищою, ніж пропонував виробник. Мабуть, будуть кримінальні справи.

Поза тим, за офіційними даними, обсяг вітчизняного фармацевтичного ринку минулого року становив
2,7 млрд дол. У першому півріччі 2009го він уже перевищив 12 млрд грн. Левова частка цієї суми припадає на 10 компаній, які є лідерами ринку.

Характерно, що власниками цих компаній є структури, зареєстровані в офшорних зонах або непублічні бізнесмени, наближені до влади.

Назагал, майже половина ліків у нас продають із 200відсотковою націнкою. Але що вдієш: президент Асоціації "Ліга захисту громадянських прав" приголомшив громаду заявивши, що фармкомпанії закладають у вартість продукції "відкати". Звісно, кому. Тож хіба є привід дивуватися?