Ціна на газ наступного року буде майже такою ж, як тепер, хіба дещо зросте, переконана прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Проте остаточної цифри наразі не називає...

Україна знову у вирі газових проблем. Останню декаду листопада і вітчизняні політики, й експерти, і ЗМІ намагалися усвідомити, що ж трапилося в Ялті під час зустрічі керівників урядів країн СНД та на засіданні українсько­російського комітету з питань економічної співпраці, зокрема.

Напередодні зустрічі в Ялті український прем'єр наголошувала, що газових питань там не обговорюватимуть. Але з огляду на контекст попередніх заяв з обох сторін, саме вони були головною темою розмови очільників України та Росії.

В Україні і в Росії увага суспільства зосереджувалася на двох основних проблемах подальших стосунків держав у газовій сфері - застосує "Газпром" штрафи за невиконання умов контракту через недобір газу в 2009му чи ні і якою буде ціна на російський газ наступного року.

Про перше можна стверджувати, що конкретну (від вівторка - і протокольну) відповідь на це запитання Україні дали. Прем'єр Росії Владімір Путін офіційно підтвердив у Ялті, що "Газпром" не вживатиме до НАК "Нафтогаз України" штрафів, а позавчора це зафіксували на папері делегації галузевих керівників. Путін сказав, що російська сторона пішла назустріч Україні, враховуючи проблеми, пов'язані із кризовими явищами. Тож довелося скоригувати попередні домовленості про постачання газу. У рамках контрактів "Газпром" і "Нафтогаз" мають з'ясувати між собою, і у вівторок це зробили. Була у візаві Тимошенко репліка про "особливі" стосунки між Україною та Росією, хоча у чому полягає ця особливість, він вирішив не деталізувати.

Однак наш прем'єр, своєю чергою, наголосила: "Крок, який зробив уряд Росії, Володимир Володимирович для того, аби не нараховувати штрафні санкції Україні в 2009 році, ми цінуємо, і це допомагає Україні збалансувати роботу НАК "Нафтогаз України", всю нашу роботу". Отже, питання санкцій на майже 8 млрд дол. можна вважати остаточно вирішеним. Проте не варто забувати, що пункт про штрафи за недобір газу, передбаченого контрактом, з нього не вилучили навіть у вівторок, коли підписували остаточні документи. Все вийшло, як передбачав радник президента РФ Віктор Чєрномирдін, мовляв, основою стабільності у російсько­українських газових відносинах є лише повна і своєчасна оплата Україною російського газу: "Гроші на бочку, і ніяких несподіванок".

Те, що Росія зараз не виставлятиме Україні штрафів, безперечно, добре. А от з питанням про ціну на газ у 2010 році справи далеко не веселкові. Насамперед, зважимо, що остаточна ціна досі не відома, а це насторожує.

Після ялтинської зустрічі достеменно знаємо: із наступного року Україна не матиме 20відсоткової знижки. Натомість ціна на транзит газу її територією зросте на 60% - про що й повідомили обидва прем'єри.

Із оплатою транзиту, на перший погляд, все ніби зрозуміло. Цьогорічну ціну (1,7 дол. за транспортування 1 тис. куб. м газу на 100 км) збільшуємо на 60% і маємо остаточну цифру - ледь вищу за 2,7 дол. Прем'єр­міністр наголосила (і має рацію), що схожих кроків не робив жоден попередній уряд: вони або зменшували ціну, або обмежували обсяги транзиту. Тобто Україна на цьому лише втрачала.

За словами Тимошенко, від зростання ціни транзиту поліпшиться і фінансовий стан НАК "Нафтогаз України", яка отримає за помпування газу до Європи додаткові мільярди доларів, і фінансовий стан держави загалом.

Ми, звісно, не будемо аналізувати, як зростання ціни транзиту поліпшить фінанси України, а додаткові мільярди доларів для "Нафтогазу" конкретизувати не важко. За 2008 рік та перший квартал 2009го НАК заробив на транзиті майже 2,5 млрд дол. Але ж торік і обсяги транспортування газу були значно більшими. Хоча й за тамтих обсягів середньорічні майже 2 млрд дол., збільшені на 60%, не виглядають особливо вражаючими. Хоча понад 1 млрд дол. - це, безперечно, чимала сума.

Утім, цьогоріч Кабмін вже збільшував за рахунок ОВДП статутний фонд "Нафтогазу" майже на 19 млрд грн. Проте розмов, що це поліпшило фінансовий стан НАК, наразі не чутно. Можемо стверджувати, що й додаткові кошти від зростання ціни транзиту розчиняться або в самій компанії, яка має багатомільярдні борги за зовнішніми кредитами, а, радше, у держбюджеті з його одвічним дефіцитом.

Поза тим, в Європі окреслилася чітка тенденція економіки на суттєве зменшення обсягів споживання, зокрема, і російського газу. Не кажучи про те, що Росія прискореними темпами будує два газогони в обхід України - у північному та південному керунках. Тож навряд чи Україна надалі залишатиметься "великою транзитною державою". А відтак кошти від помпування суттєво вплинуть на фінансовий баланс НАК.

Інше питання - зростання на 20% минулорічної ціни російського газу. У І кварталі 2009го газ надходив в Україну по 360 дол. за 1000 куб. м, у ІІ - вона впала до 270,95 дол., у ІІІ - до 198,34 дол., а в IV - зросла до 208,12 дол.

У середньому розрахунку вона становила, наголошує прем'єр, майже 228 дол. за тисячу кубів (хоча промислові споживачі отримували газ за значно вищою ціною) І це, за словами Тимошенко, була найнижча ціна для імпортерів, за винятком Білорусії. Але із скасуванням знижки ми знову повернемося до базової контрактної ціни у 450 дол.

Про це навряд чи говорили позавчора під час переговорів української делегації і "Газпрому". А російський прем'єр розповів ще в Ялті, що нову ціну рахуватимуть за європейською формулою, в якій основними розрахунковими, хоча й змінними, показниками є ціни на газ та мазут, які, своєю чергою, залежать від світової ціни на нафту.

Радник Президента України з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський вже спрогнозував, що у І кварталі 2010го газ подорожчає до 270 - 300 дол. за тисячу кубів, ураховуючи світові тенденції вартості нафти.

У розмовах про ціну газу не слід забувати і про дуже вагомий аспект, запроваджений новим контрактом, - своєчасність розрахунків. Російський прем'єр на ялтинській зустрічі зафіксував, що за останні роки Україна вперше послідовно і в повному обсязі виконує свої зобов'язання з оплати. На тому, що ми вчасно розраховуємося за поставлений газ, неодноразово наголошувала і прем'єр. Ба більше, так буде й надалі.

Але пригадаймо, із якими труднощами виконувалися поточні розрахунки у 2009 році за нинішньої, нижчої ціни. Важко віриться, що 2010го ситуацію полагоджуватимуть із меншим напруженням зусиль у пошуках ресурсів. Тим паче, у випадку невчасної оплати газу за попередній місяць, згідно із умовами контракту, платити за наступний доведеться авансом.

Не забуваймо, що, за деякими розрахунками, "Газпром" втратив щонайменше 15 млрд дол. від припинення газопостачання на початку цього року і різке зменшення обсягів закупівлі російського газу Євросоюзом. Тож загроза багатомільярдних штрафних санкцій, на думку експертів, висітиме над Україною і 2010го. Єдине, про що можна сказати впевнено, - відтепер і принаймні до завершення президентських виборів, у газових питаннях першу скрипку гратиме особисто прем'єр. Або, враховуючи специфіку проблеми, гратиме соло на трубі. Газовій...