Вітчизняні чиновники фактично лобіюють закупівлю необхідного для боротьби із грипом обладнання та медикаментів за кордоном

Якщо коротко характеризувати те, що нині відбувається у країні, лейтмотив дій влади можна коротко визначити так: "Усі й усе на боротьбу з епідемією!" Власне на цьому нині зосереджені головні зусилля уряду. Зокрема й фінансові. Хоча водночас останні знову перетворюються у черговий камінь спотикання між урядом та Президентом. Проте, на наш погляд, причина фінансових суперечок набагато глибша. Єдине, що про неї не прийнято говорити відверто. Хіба у вигляді чергового компромату. А назагал - перші тижні грипозної епідемії, яка охопила вже майже півкраїни, виявили багато справді цікавих аспектів нашого сьогодення (втім - не тільки) буття.

Уже 30 жовтня (певно, тоді в уряді вже чітко усвідомили, що країну вразила справжня епідемія грипу), відкриваючи вранці позачергове засідання Кабміну, прем'єр оголосила: "Уряд виділяє 0,5 млрд грн для того, щоб закупити усі необхідні лікарські засоби..." Стало зрозуміло й те, що, на думку урядовців, слід вважати "необхідні". На кошти, які виділяли, уряд планував закупити насамперед марлеві пов'язки та противірусні препарати. У перелік найнеобхіднішого обладнання потрапили також апарати штучної вентиляції легенів, фібробронхоскопи, пульсоксиметри, кардіометри та апарати для відкачування рідини із легенів. Одне слово, усього того, чого в нас і в кращі часи не вистачало.

Зауважимо, розпорядником цих коштів Кабмін призначив Міністерство охорони здоров'я. Ба більше, як зауважив з цього приводу міністр Кабінету Міністрів Петро Крупко: "Уряд дозволив міністерству закуповувати апаратуру та медикаменти напряму, без тендерів..." Мовляв, на останні просто немає часу. Але куди цікавіше розпочалося пізніше.

Як повідомляли у деяких ЗМІ (зокрема, виданні "Дело") прем'єр доручила підписати контракт із київським заводом "Буревісник" на поставку 300 апаратів вентиляції легенів. Проте на підприємстві наголошують, що, принаймні минулого тижня, ніякого замовлення не отримували. Видається, навряд чи й отримають. Адже вже згаданий Петро Крупко з цього приводу дав деякі пояснення. Мовляв, апарати, які виробляє "Буревісник", малоефективні. Тому, найімовірніше, ставитимуть питання щодо їх закупівлі за кордоном. За його словами, властивістю "свинячого" грипу є стрімкий розвиток запалення легенів, при якому потрібна їх інтенсивна вентиляція (прямотаки дивуєшся обізнаності наших міністрів у медицині та у всьому, що з нею пов'язано), яку українські апарати забезпечити не можуть. Отож, як проголошувала вже голова комітету ВР з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва, Україні потрібно закупити американські, німецькі або французькі аналоги.

Чому ж і не закупити? Адже, за словами пані Бахтеєвої, вартість вітчизняного апарату становить 150 тис. грн, а імпортного - лише на 50 тис. грн більше. Можемо припустити, що вони навіть досконаліші. Але самі лікарі при цьому наголошують ось на якому аспекті можливої закупівлі "made in": на це піде набагато більше часу. Він потрібний і на пошук обладнання, і на оформлення відповідних документів (про що казати, якщо на всі процедури під час оформлення навіть гуманітарної допомоги медичного характеру в нас іде набагато більше часу, ніж на її доставку з­за кордону) тощо.

У той же час вітчизняні виробники готові поставляти апарати, не гаючи часу. Але, як зазначав директор держкомпанії "Укрмедпостач" Микола Петренко, уряд (принаймні на першому грипозному тижні) не звертався до компанії із питаннями щодо співпраці.

Звісно, інформація щодо епідемії і, на жаль, її жертв, накопичується із швидкістю, яка чимось нагадує сходження лавини - що далі, то більше. Відтак стають відомі й наслідки біди. Але, якщо облишити властиво цю інформацію, цілком логічно постає питання іншого плану: а чи була країна готова до епідемії? Особливо, беручи до уваги сталу періодичність її повторення. Ми, зрозуміло, не маємо наміру вдаватися до аналізу медичних аспектів проблеми (гадаємо, це справді справа фахівців). Але про "економіку" грипу поговорити варто. Тим паче, на тлі нових фактів, які оприлюднюють. Так, виділені урядом 500 млн грн - фактично третій транш, скерований на боротьбу з вірусом. Перші 50 млн мали піти на підготовку до епідемії сезонного грипу. В тому числі й на закупівлю препарату "Таміфлю", тих же марлевих пов'язок, противірусних засобів. Навіть спеціальний протигрипозний центр мали створити. Але з цього приводу чомусь мимоволі пригадуються слова Президента Ющенка, сказані ним ще у перші дні епідемії під час його візиту до Львова. Увесь штат нібито створеного центру налічував на час початку епідемії шість осіб. Але то до слова.

Другий транш у розмірі 10 млн грн мав піти, зокрема, на закупівлю 6 млн метрів марлі для тих самих пов'язок. Щоправда, Юлія Тимошенко наголошувала, що 10 млн метрів марлі уряд виділив із держрезерву. Своєю чергою, деякі з нинішніх кандидатів у Президенти, зокрема Інна Богословська, вже звинуватили прем'єра у тому, що ця марля вже давно вичерпала термін зберігання і фактично розсипається. Тож шити з неї щось неможливо. З цього приводу ми, щоправда, нічого не скажемо. Натомість дефіцит масок в аптеках спостерігається донині. Зрештою, як і інших конче потрібних лікарських засобів. Проте повернемося до згаданих 500 млн. Ми, звісно, не володіємо усією інформацією, на що планують витратити ці кошти. Але дещо із офіційних повідомлень таки відомо.

Отже, за рахунок виділених коштів було закуплено вже у перші дні епідемії 300 тисяч упаковок антивірусного препарату "Таміфлю". Тоді, нагадаємо, взагалі спостерігалося якесь масове нагнітання інформаційного урядового психозу. На кшталт персональних звернень прем'єра щодо грипу зі всіх телеканалів впродовж суботинеділі, селекторних нарад в уряді, відвідин посадовцями регіонів тощо.

Звісно, так звані економічні підсумки нинішньої епідемії ще попереду. Проте про деякі речі сказати можна вже. Те, що уряд наполегливо працює над подоланням епідемії, - добре. Хоча здебільшого все це нагадує боротьбу з кризою - розмов багато, а справ... Але і в тому сенсі нас більше цікавить власне економічний аспект боротьби.

Ми знову цього тижня стали свідками чергових сварок між Президентом та прем'єром. Перший аж ніяк не погоджується з виділенням мільярда на боротьбу з грипом. Мовляв, ці кошти можна знайти лише за рахунок чергової емісії грошових знаків. Прем'єр своєю чергою наголошує на аморальності такого кроку і звинувачує гаранта ледь не в тому, що він у такий спосіб взагалі хоче звести нанівець усю урядову боротьбу із хворобою.

Тим часом в аптеках надалі спостерігається дефіцит необхідного. Скажімо відразу. Назагал фармацевтичний бізнес засвідчив свою цілковиту байдужість до проблем пересічного населення, головне - прибутки. Показав свою неспроможність упоратися із надмірним прагненням наживи у цій бізнессфері й уряд. Пригадується, на чому наголошувала свого часу прем'єр: мовляв, Кабмін від початку епідемії встановив граничні ціни на протигрипозні препарати. Зокрема, оптова ціна, наприклад, упаковки популярного "Амізону" визначалася на рівні 10,87 грн, але спробуйте знайти його по 15 грн?

Є у фінансовому аспекті нинішньої боротьби із грипом ще один цікавий момент. Точніше - джерело фінансування. Минулого тижня Президент запропонував дофінансувати підвищення соціальних стандартів за рахунок коштів від "економії на обслуговуванні внутрішнього боргу". Тоді ж Юлія Тимошенко скерувала до ВР поправки до цьогорічного держбюджету. У них Кабмін, зокрема, пропонував профінансувати виділення коштів на боротьбу із "свинячим" грипом за рахунок того ж джерела. Точніше - економії.