В Україні на місце страхової компанії, яка “збанкрутувала“, відразу приходить нова

Страховий бізнес в Україні, попри всі кризи - внутрішні та світові, як не дивно, на підйомі. Принаймні якщо аналізувати статистику. Голова Держфінпослуг Віктор Суслов недавно поділився своїми спостереженнями у газеті "Діло": нині акціонери зацікавлені страховим ринком так, що його установа не встигає реєструвати нові компанії та видавати їм ліцензії. На одну компанію, яку закривають, припадає одна щойно відкрита. І це, зауважмо, при тому, що віт­чизняні страховики дружно заявляють про падіння обсягів страхових премій. Черговий український кризовий парадокс: охочих скористатися послугами страхових компаній менше, а кількість тих, хто прагне зареєструвати та відкрити страховий бізнес, більше.

За даними Держфінпослуг, за перше півріччя 2009го із державного реєстру небанківських фінансових установ виключено 9 страхувальників. Натомість включено до нього 11 нових. А в сусідній Польщі нова страхова компанія з'являється, зазвичай, раз на три роки.

Пояснення страховим парадоксам, звісно, є і воно, як майже все, що коїться нині в економіці країни, пов'язане із політикою. Точніше - із черговими президентськими виборами. Ні, до страхування політичних ризиків, себто можливих "прольотів" кандидатів, справа наразі не дійшла. Ризики тут надто високі. Особливо, коли ймовірні переможці майже відомі.

До слова, така ж ситуація була характерною і для минулої кампанії 2004 року. Нові страхові компанії теж "плодилися", мов гриби після рясного і теплого дощу. Запитаєте, чому? Відповідь проста. Такі компанії потрібні власникам фінансово­промислових груп - основних інвесторів того чи іншого претендента - для банального відмивання ко штів, що йдуть на президентські вибори. З цим, до слова, погоджуються і самі страхувальники, хоча відкрито таких фактів і не наводять. Воно ж бо і зрозуміло - суцільна таємниця вкладів.

Утім, голова Держфінпослуг уважає, що основна причина сучасних страхових трендів полягає в активності насамперед так званих проблемних страхувальників - вони спокійнісінько відкривають нові компанії, які на момент відкриття не мають боргових зобов'язань перед клієнтами та кредиторами, а старі компанії... просто ліквідують. А як повернути свої гроші із збанкрутілої фінустанови - самі знаєте, ситуацію із банківськими депозитами вкладників, гадаємо, ще не забули...

Свого часу Держфінпослуг наполягав на запровадженні мораторію виходу на ринок нових страхових компаній на час кризи. Та в уряді цієї думки не почули.

Найцікавіше в тому, що Держфінпослуг, який є регулятором у цій царині, не може заборонити власникам проблемних страхових компаній відкривати нові установи. Тим паче, справжні власники таких компаній зазвичай ховаються за вивісками різних юридичних осіб і реально з'ясувати, хто стоїть за ними, непросто.

Як варіант впливу на ситуацію, що склалася, у Держфінпослуг пропонують значно підвищити вартість ліцензій для фінансових, серед них і страхових компаній. На думку Віктора Суслова, це могло б стати бар'єром для багатьох ласих заробити на ошуканстві клієнтів. Нині вартість ліцензії коливається від 12 до 30 тис. грн - залежно від виду страхування. Тож у Держфінпослуг вважають, що було б доцільним збільшити вартість ліцензій щонайменше у 23 рази.

Та страхувальники кажуть, що це буде неефективним: компаніям, власники яких дбають про оптимізацію коштів, достатньо буде отримати однудві ліцензії. Їх вартість не йтиме у жодне порівняння з перспективою "відмити" мільйони й мільярди. А ті, хто займається реальним страхуванням, від збільшення вартості ліцензій постраждають. Адже чесний страховий бізнес, як, зрештою, і будьякий інший чесний бізнес, в нашій країні справа зазвичай невигідна.